Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.
Андрей Шептицький, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський

Рада легалізувала «нічийні» землі і...

Але парламент все ще не готовий до зняття мораторію на вільний продаж сільськогосподарських угідь, переконаний народний депутат
22 вересня, 2016 - 10:15
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Минулого вівторка, 20 вересня, в парламенті відбувся третій «аграрний день». І він приніс сільському господарству значний урожай. Депутати підтримали одразу сім «аграрних» законопроектів, два з яких вирішують надзвичайно гострі питання землі.

По-перше, Верховна Рада схвалила в другому читанні й у цілому законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли».

За законопроект № 3006 авторства народного депутата Олега Кулініча та інших нардепів проголосував 231 парламентар.

«Цей закон допоможе легалізувати величезні земельні масиви відумерлої спадщини, які зараз перебувають поза правовим полем. Від цього страждають насамперед місцеві бюджети, які не отримують плати за землю. Таким чином, зазначені землі або є об’єктом для корупції, або ж взагалі «гуляють», — прокоментував ухвалення закону його ініціатор голова підкомітету з питань земельних відносин комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Олег КУЛІНІЧ.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, облік сільськогосподарських земель відумерлої спадщини не ведеться, а офіційна статистика їхньої загальної площі відсутня. За приблизними підрахунками, такі ділянки можуть становити до 15% площі тих земельних масивів, де вони розташовані, а загалом по Україні такі землі становлять близько півтора мільйона гектарів. За підрахунками авторів законопроекту, місцеві бюджети втрачають на цьому понад мільярд гривень на рік.

Зі слів Олега Кулініча, законопроект було дещо доопрацьовано до другого читання: зокрема, депутати поки що відмовилися від впровадження автоматизованої системи пошуку відумерлого майна. «Ми провели декілька нарад з участю фахівців Мін’юсту, Держгеокадастру, державних підприємств «Інформаційний центр» та «Центр державного земельного кадастру». На цих нарадах було обговорено питання технічної можливості створення у складі Спадкового реєстру системи автоматизованого пошуку відумерлої спадщини. За наслідками нарад ми зробили висновок, що на сьогодні створювати цю систему зарано», — повідомив Кулініч, представляючи законопроект.

Депутат зазначив, що реєстрація смерті в Україні нерідко відбувається без внесення відомостей про ідентифікаційний код, а отже — здійснити автоматизовану ідентифікацію померлого громадянина майже неможливо. Тому відповідні положення пропонується вилучити із законопроекту.

Відповідно до норм законопроекту землі відумерлої спадщини та інше нерухоме майно має бути передано в комунальну власність територіальній громаді за місцемрозташування спадщини (на сьогодні таке майно відходить громаді за місцем смерті його власника).

Важливим положенням проекту є звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою. На думку авторів, це спростить і прискорить процедуру легалізації «нічийних» земель.

Крім того, пропонується, щоб право звертатися до суду щодо визнання спадщини відумерлою, крім органу місцевого самоврядування, мали також кредитори померлого. Якщо ж ідеться саме про земельну ділянку сільськогосподарського призначення, то таке право поширюється і на власника або користувача суміжної земельної ділянки зі збереженням положень щодо передавання майна у складі відумерлої спадщини в комунальну власність.

Як пояснив у коментарі «Дню» голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій ХЛАНЬ, ухвалений парламентом законопроект № 3006 «спрямований на забезпечення стабільної роботи аграріїв в умовах нестабільного права використання землі». «Оскільки аграрії працюють на чужій землі на підставі договору оренди, трапляються випадки, коли після смерті власника земельного паю спадкоємець розриває договір оренди, тим самим зриваючи увесь технологічний процес, — пояснює народний депутат. — Це попередити можна двома шляхами — або відкриттям ринку землі, або законодавчо заборонити спадкоємцю достроково розривати договір оренди. Оскільки є мораторій на продаж землі, ми пішли складним шляхом — законодавчо забороняємо спадкоємцю достроково розривати договір оренди».

...«ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ХЕРСОНЩИНИ»

По-друге, того ж дня парламент проголосував ще одну важливу для української землі законодавчу ініціативу — законопроект № 2920, який передбачає зміни в чинному законодавстві України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація.

Напередодні голосування голова парламентського комітету з питань протидії корупції Єгор СОБОЛЄВ назвав цю законодавчу ініціативу корупціогенною. «Йдеться про ідею дописати до Земельного кодексу можливість без торгів та конкурсів — далі цитую: — «надання в оренду земельних ділянок, зайнятих водними об’єктами для рибогосподарських потреб, у тому числі рибництва (аквакультури)», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» Соболєв. — Простіше кажучи, цей законопроект пропонує узаконити схему: «заверніть мені отой ставочок, ще й з берегами».

Соболєв звернувся до парламентарів з проханням не підтримувати цього закону, посилаючись на те. що до цього часу думка комітету з питань протидії корупції для ВРУ була авторитетною. «В цьому парламенті жоден із 284 законопроектів, де ми знайшли корупцію, законом не став. Корупціогенні норми були або викреслені, або законопроекти не прийняті в цілому», — заявив народний депутат. Але колеги його не почули, і законопроект було схвалено спочатку за основу, а потім і в цілому. «За» було 245 народних обранців, проти — 0 (!), утрималися — 3, а 97 не голосували.

«День» попросив одного зі співавторів законодавчої ініціативи Сергія Хланя пояснити логіку прийнятих змін, і як їх відчують українці. За словами народного депутата, потреба в цьому законі обумовлена тим, що до сьогодні українські аграрії не могли бути впевненими, що на наступний рік поле залишиться за ним після того, як він зробив на цьому полі меліорацію, вклав туди десятки мільйонів гривень... «Власник землі, наступного року може віддати свій пай будь-якому іншому аграрію, якщо той запропонує на сто гривень більше. Такі випадки трапляються дуже часто, — каже народний депутат. — Програють усі: аграрій не займається меліорацією, в кращому разі отримує маленькі прибутки, а зазвичай — збитки. Пайщик втрачає більшу орендну плату, яку він міг би отримати зі зрошуваної землі».

За словами Хланя, виходу з цього стану було два — або законодавчо гарантувати орендареві десять років стабільності на цих паях, або дозволити вільний продаж землі. «Оскільки діє мораторій на продаж землі, ми пішли складним шляхом — мінімальний строк оренди на полях, де меліорація здійснюється протягом не менше, ніж десять років. Також хочу зауважити, що за цим договором розмір орендної ставки може коригуватися щорічно. Цей законопроект дуже важливий для Херсонщини, де зрошення є гарантією стабільної роботи аграріїв», — пояснив парламентар.

«НЕОБХІДНО ПОЧАТИ ВІДКРИВАТИ РИНОК З ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ»

Попри те, що народний депутат високо оцінює здобутки парламенту за минулий вівторок для аграріїв у земельному питанні, народний депутат не вірить, що таке синхронне голосування означає готовність парламенту до вирішення питання про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

«На мою думку, скасування мораторію цим скликанням парламенту має невеликі шанси. По-перше, цю тему використовуватимуть популісти, оскільки вона дуже зручна для напрацювання політичних балів. По-друге, в парламенті дуже багато людей, які не зацікавлені у встановленні ринкової вартості землі, оскільки це зумовить встановлення ринкового розміру орендної ставки. Наразі дуже вигідно сплачувати орендну за нормативною оцінкою, яка в кілька разів нижча за ринкову, — пояснює народний депутат. — Тому мій прогноз — мораторій на відкритий ринок землі буде продовжено».

Хоча, на його думку, питання ринку землі в Україні вже назріло і перезріло. «Якщо будемо очікувати 100% готовності, ринок землі ніколи не відкриємо. Неможливо мати повну готовність, необхідно мати бажання і волю. Ви ніколи не навчитесь керувати автомобілем, якщо не сядете за кермо. Необхідно почати відкривати ринок з продажу земель державної власності — за три-чотири роки ситуація покаже, що потрібно скоригувати, встановиться ціна набагато ближча до реальної, а тоді вже дозволити всім людям нарешті розпоряджатися своєю власністю», — говорить Хлань.

За приблизними оцінками, які навів у розмові з «Днем» парламентар, продаж землі введе в економічний обіг активів загальною вартістю в понад сто мільярдів доларів, податковий ефект становитиме до 90 мільярдів гривень щорічно за рахунок використання цього активу. «Варто зауважити, що при децентралізації велика частина з цих податків залишиться місцевим громадам», — зауважує Хлань. Крім того, переконаний народний депутат, розвиток аграрного сектору дасть імпульс для розвитку інших галузей, пов’язаних з ним: розвиток харчової промисловості, переробки, зберігання, активного впровадження біотехнології, що в сукупності створить до двох мільйонів нових робочих місць.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: