Мене вчили і я вчив, що сенс життя в творенні добра людям, у піднесенні матеріального та культурного рівня народу, у пошуках істини, у боротьбі за справедливість, національну гордість та людську гідність.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української Гельсінської групи

Як повернути гроші в країну?

Андре Куусвек: Якщо в одній із найбільших країн Європи за півріччя з’являються два-три інвестори — це ненормально
11 травня, 2011 - 00:00
НЕЗВАЖАЮЧИ НА РЯД ДІЮЧИХ ОБМЕЖЕНЬ В АГРОСЕКТОРІ, ЄБРР ВВАЖАЄ ЙОГО ДУЖЕ ПЕРСПЕКТИВНИМ І ПРОРОКУЄ УКРАЇНІ ТРЕТЄ МІСЦЕ СЕРЕД ДЕРЖАВ, ЯКІ СКОРО ГОДУВАТИМУТЬ СВІТ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

2011-й має стати роком повернення інвестиційної привабливості країни в очах потенційних інвесторів. Підстави на такий висновок — гучні заяви і ряд дій можновладців (зокрема, нарешті було ухвалено Податковий кодекс, розпочато спрощення порядку здобуття дозвільних процедур, прийнято антикорупційне законодавство). Чи відчули ефект від таких дій самі інвестори? Як їм працюється зараз? І які обсяги інвестицій в українську економіку вони готові вкласти у світлі останніх законодавчих ініціатив і змін? Про це «День» запитав Андре Куусвека, директора Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні (ЄБРР). Сьогодні банк є одним із найбільших міжнародних фінансових організацій в країні.

— У середині квітня рада директорів ЄБРР ухвалила нову стратегію діяльності в Україні. У чому полягає відмінність нової стратегії банку на 2011—2014 рр. від попередньої?

— Попередню прийняли ще 2007 року. За чотири роки сталася глибока світова фінансова криза, яка не могла не зачепити й Україну. Зрозуміло, що в 2007 році ми не знали, якою буде Україна впродовж кризи і після неї. Тому всі наслідки і було враховано в новій стратегії. Крім того, в ній детальніше прописані основні напрями діяльності банку. Три основні пріоритети ЄБРР в Україні на найближчі роки — це інвестиції в енергетику, аграрний сектор і енергозбереження. Пріоритети можуть коректуватися залежно від ситуації в країні та на світових майданчиках. Але головне для нас — підтримка конкурентного середовища в Україні, аби бізнес (незалежно від його прописки) міг спокійно працювати за ринковими правилами.

— Можете оцінити, як змінилася Україна після двох років кризи?

— Порівняно з докризовим періодом в економіці значно поменшало внутрішніх грошей і міжнародних інвестицій. Істотно знизилися обсяги фінансування. Якщо порівнювати економічну ситуацію за квітень 2010 і 2011 років, то макроекономічні показники стали краще. Ці успіхи, звісно, залежать від дій влади, але більшою мірою тут відіграв чинник поліпшення стану глобального економічного середовища і зовнішніх ринків.

«ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ПОГІРШИВСЯ»

— Чи спостерігається поліпшення інвестиційного клімату в Україні?

— Ні, навпаки, інвестиційний клімат погіршився. Корупція — як була, так і залишилася. Крім того, наші клієнти говорять про те, що на місцях чиниться величезний тиск на бізнес через різні інспекції (санітарні, податкові, екологічні тощо). Зрозуміло, що без підтримки МВФ уряду важко впоратися з бюджетною ситуацією, але, виходячи з рекомендацій Фонду, він намагається збільшити прибуткову частину бюджету. Проте чимало дій уряду, направлених на поліпшення бюджетної ситуації, негативно впливають на бізнес. Багато вже сказано і щодо повернення компаніям ПДВ (вони не можуть отримати свої гроші). Крім того, бізнес нарікає і на практику платити податок на прибуток завчасно.

— Ваш прогноз: коли українська економіка повернеться на докризовий рівень?

— Цього року не вдасться повернутися на докризовий рівень зростання ВПП. Була значна девальвація гривні (на 40%) і величезний спад виробництва (мінус 15% 2009 року). На мій погляд, на докризовий рівень розвитку Україна вийде за два-три роки, ближче до 2014 року. Але і це багато в чому залежить від того, чи з’являться нові інвестиції в країні.

— ЄБРР допомагає країнам з перехідною економікою переходити на ринковий устрій. Скажіть, чи впоралася Україна з цим завданням за 20 років? Чи можна назвати нашу економіку ринковою?

— Загалом прогрес, звісно, очевидний. Але для нас Україна — країна ще з перехідною економікою. Якщо подивитися на рівень ВВП, то в 2009 році він досягнув лише 70% аналогічного показника 1991 року. Основні ринкові правила вже працюють (наприклад, є конкуренція між великою кількістю іноземних і українських приватних компаній), але конкретних якісних результатів, якими ми були б задоволені, поки що мало.

— Перебуваючи в Києві, президент ЄБРР Томас Міров заявив про готовність банку й далі щороку інвестувати в Україну близько мільярда євро. На які проекти підуть ці гроші 2011 року?

— Справді, 2011 року наші фінансові потужності й апетит на ризик дорівнюють мільярда євро. Та чи будуть ці гроші виділені в повному обсязі, залежить від наявності якісних проектів та інвесторів. Нагадаю, що ЄБРР може фінансувати лише від 35% до 50% вартості проекту. Та чи будуть ці інвестори в приватному секторі?

— Це ви натякаєте, що передбачається їхній дефіцит?

— В Україні вже наявний дефіцит міжнародних інвесторів. Протягом чотирьох місяців з’явилися лише двоє крупних західних інвесторів, які звернулися до нас по фінансову підтримкою в Україні. Ми погодилися допомогти. Та з одним із них спільно вирішили, що не можемо розвивати проект. Причина — озвучені вище проблеми в інвестиційному кліматі, а також інвестор не зміг домовитися з українським партнером. Інший інвестор залишився, але впровадження проекту відбувається вкрай повільно. На останній зустрічі в Давосі керівництво ЄБРР зустрічалося з власниками і головними керівниками 70 найбільших світових компаній, з яких зацікавлення працювати в Україні висловили лише двоє.

Я ці приклади навів для того, аби ви зрозуміли: якщо в одній із найбільших країн Європи (Україні) за півріччя з’являються два-три інвестори — це ненормально. Все це свідчить про те, що треба поліпшити інвестиційний клімат.

— Чи задоволені результатами освоєння коштів, вже виділених ЄБРР Україні? Який відсоток освоєння кредитних ліній в рамках проектів, які підтримуються банком?

— Основні інвестиції банк спрямовує в приватний сектор. Тут освоєно близько 80—85% усіх грошей. У банківському секторі цей показник складає майже 100%, в держсекторі — значно менше, тому що там триваліші строки реалізації. Загалом же з 3,8 мільярда євро інвестиційного портфеля освоєно 70—75%.

— У новій стратегії йдеться, що точні суми інвестицій залежатимуть від успішності впровадження реформ. Без прогресу, в які сфери гроші однозначно не надійдуть?

— Прогрес має бути в кожній сфері. У секторі енергетики хочемо бачити розвиток оптового ринку електроенергії, приведення комунальних тарифів до покриття їхньої собівартості і вартості інвестицій. Важливо також, аби реформи торкнулися великих держпідприємств — «Укренерго», «Укрзалізниця», «Нафтогаз України».

«У 2011 РОЦІ В АПК ГОТОВІ ВКЛАСТИ 300 МІЛЬЙОНІВ ДОЛ.»

— Значна частка інвестицій ЄБРР іде на підтримку аграрних проектів. Чи не зміниться така позиція банку у зв’язку з тим, що зернові квоти так і не скасували, а депутати пропонують і далі істотно обмежити зерновий експорт, замкнувши все в руках держави?

— Аграрний сектор — один із найстабільніше зростаючих в Україні. Сьогодні справді є проблеми з поверненням ПДВ, квотами на експорт зернових та їхнею видачею. Але на зустрічі з прем’єр-міністром той обіцяв Томасу Мірову, що монополізації експортного ринку зерна не буде. Крім того, глава держави недавно ветирував закон щодо продажу квот на аукціонах. Це позитивні сигнали для нас.

Торік ЄБРР вклав близько 200 мільйонів дол. у АПК. 2011 року ми готові інвестувати ще 300 мільйонів дол., і сьогодні розглядаються 10—12 потенційних проектів. Та це не означає, що всі вони будуть реалізовані, навіть якщо інвестиційний клімат в країні поліпшиться. Банк розглядатиме фінансові ризики конкретних компаній-претендентів.

Звісно, є проблемні моменти і щодо існуючих проектів. Наприклад, ми виділили «Нібулону» кредит у розмірі 50 мільйонів дол. на будівництво елеваторів і придбання суден для експорту зернових. Сьогодні компанія не може експортувати зерно, тому що не отримала квот. І вона розбирається з урядом у судах з приводу квот, а куплені судна використовуються як склад для зберігання зерна.

— Виходить, що компанія не може вам повернути кредит?

— Допоки проблем з цим немає, тому що «Нібулон» веде бізнес і в інших напрямах. Проте зрозуміло, що розширювати кредитування під цей проект ЄБРР вже не може. Тобто в секторі сьогодні є неочікувані ризики, які можуть звузити круг компаній-претендентів на кредити. Загалом же сьогодні в аграрному секторі в нас немає проблемних клієнтів.

— ЄБРР в основному кредитує аграрні компанії, а чи не думали стати власником акцій когось із зернотрейдерів?

— Нам це цікаво в перспективі. На ринку є потенціал, та ризики в зерновому секторі зараз величезні. Важко правильно оцінити вартість компанії. Поки ми не розуміємо, що взагалі буде далі із зерновим ринком в Україні.

Загалом же ЄБРР збільшуватиме частку акціонерного капіталу у своєму інвестиційному портфелі. Сьогодні вона становить 13%, а в перспективі хочемо довести її до 20—25%.

— Якщо «Нібулон» не поверне вам кредит, то ви станете його акціонером?

— Про це ще рано говорити. Теоретично — якщо виявиться, що компанія не зможе повернути кредит, тоді в процесі реструктуризації (як було у випадку з «Кредитпромбанком») можлива заміна кредиту на акції. Але сьогодні передумов до використання подібного механізму немає. Сьогодні в зерновому секторі у нас немає жодного проблемного клієнта.

— Як оцінюєте потенціал вітчизняного АПК і яка найбільша проблема на шляху його активного розвитку?

— Через кілька років на земній кулі буде понад дев’ять мільярдів людей, яких необхідно прогодувати. На мій погляд, Україна входить в трійку країн, які годуватимуть світ. Росія теж має непогані виробничі можливості, але перспективи щодо збільшення експорту — набагато кращі в України.

Головна проблема, яка гальмує розвиток усієї країни (і АПК зокрема), — це корупція. Вона вкоренилася в усі сфери життя в Україні через власні інтереси різних апаратників.

— Щодо «Кредитпромбанку»: ви вже стали його акціонером чи ще — ні?

— Зараз відбувається реструктуризація нашого кредиту цій фінустанові в акції. Пакет буде менше 25%. Плануємо завершити операцію цього року.

«ПРИВАТИЗАЦІЯ «УКРТЕЛЕКОМу» — СПРАВЖНЬОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НЕ БУЛО»

— Питання навздогін про збільшення частки акціонерного капіталу в портфелі інвестицій банку. ЄБРР раніше заявляв про готовність купити до 30% акцій у переможця приватизаційного конкурсу з продажу «Укртелекому». Ви вже налагодили діалог з новим власником? І як вам взагалі сама процедура продажу телекомунікаційного гіганта?

— У нас немає діалогу з новим власником. Ми його навіть не знаємо. До нас ніхто не звертався. І, щиро кажучи, дуже шкода, що в процесі приватизації були різні обмеження щодо кандидатів. Після продажу «Криворіжсталі» це був другий конкурс, який дав можливість державі залучити багато претендентів і значно збільшити ціну об’єкта, а також паралельно забезпечити кращий рівень інвестицій в компанію в майбутньому. Проте через обмеження сталося так, що в конкурсі брала участь лише одна компанія. Який це конкурс? Ні. Це не конкурс.

— Тобто ви вважаєте, що він був непрозорим?

— Це, мабуть, був законний конкурс. Та у зв’язку з висунутими умовами для учасників справжньої конкуренції не було.

— А чи братиме ви участь у приватизації об’єктів енергетичного сектору? І чи вірите в прозорий процес їхньої приватизації?

— Нам цей сектор цікавий, і ми готові працювати з переможцями приватизаційних конкурсів за умови прозорості процесу та їхньої відповідності нашим критеріям. А щодо віри у прозорість скажу так: важливість України для світового суспільства, зокрема, й акціонерів ЄБРР така, що ми ніколи не втрачатимемо надії.

— Нещодавно міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко заявив, що в середині червня стартує модернізація ГТС з ділянки Помари — Уренгой — Ужгород. Чи братиме ЄБРР в цьому участь і в якій формі? Яку суму готові інвестувати?

— Зараз грантовими коштами Євросоюзу фінансується розробка консультантами ТЕО модернізація цього проекту. За оцінками консультантів, вартість проекту сягне 300—350 мільйонів дол. Спільно з Європейським інвестиційним банком ми готові профінансувати цей проект 50 на 50%. Проте я не впевнений, що відповідний договір підпишемо цього року.

ВПРОДОВЖ П’ЯТИ РОКІВ — 1 МІЛЬЯРД ДОЛ. У МОДЕРНІЗАЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ «ТРУБИ»

— А скільки ви готові вкласти в загальну модернізацію української труби? Раніше — в 2009 році — був підписаний договір між ЄБРР, ЄІБ, МФК про готовність виділити 1,5—2 мільярди дол. Україні на ці цілі за умови проведення реформ у секторі. Але потім процес загальмувався. Як ідуть справи зараз?

— У 2009 році йшлося про виділення кредиту на покупку газу в «Газпрому» в обмін на проведення реформ. Тепер це не актуально. Інша справа — інвестиції в модернізацію газової «труби». Тим паче, що влада почала реформи в цій галузі, — вартість газу для різних категорій споживачів підвисили на 50%. Прогрес є. ЄБРР братиме участь у модернізації ГТС, і починати можна з ділянки Помари — Уренгой — Ужгород, а потім іти далі, адже проект середньостроковий. Проте не треба забувати, що вартість проекту комплексної модернізації ГТС збільшилася з 1,5—2 мільярдів дол. до 3—4, а може, і до 5 мільярдів дол. Це дуже значні суми. Зі свого боку ЄБРР впродовж п’яти років може інвестувати мільярд доларів у модернізацію української газотранспортної системи.

— Які реформи Україна повинна провести в енергетичному секторі, аби отримати ці гроші?

— По-перше, необхідна реструктуризація НАКа. Мають з’явитися окремі компанії з видобутку, транзиту, продажу і покупки газу із зрозумілим менеджментом, прозорою структурою управління і фінансів. Вони повинні стати прибутковими якщо не відразу, то в майбутньому.

— А якщо для модернізації труби створять консорціум за участю «Газпрому», братимете участь?

— Не виключено. Але все залежатиме від структури, в кого буде контрольний пакет, чи буде ЄС у числі учасників і т.д. Та, схоже, остання поїздка Володимира Путіна до Києва в цьому плані нічого нового не дала для Росії.

— А чи може стати альтернативою консорціуму для здобуття грошей на модернізацію вихід «Нафтогазу України» на IPO?

— Можливий і такий варіант, тому що перед IPO потрібно створити прозору, платоспроможну і прибуткову компанію. Це вписується в план необхідних реформ в енергетичному секторі. Крім того, притягнені фінанси справді можна використовувати на оновлення нафтогазових мереж.

— Як оцінюєте ситуацію в банківському секторі? І скільки хочете вкласти в цю сферу до кінця 2011 року?

— Стабільність фінансового сектору набагато краща порівняно з 2009—2010 роками. Ризики зменшилися. Проте кредитування реального сектору практично немає. Виняток становлять деякі банки («Укрексімбанк», «Приват», «дочки» російських держбанків), а всі інші — продовжують тримати гроші. Але це провина не лише банків — немає хороших проектів. ЄБРР планує направити близько 300 мільйонів дол. у банківський сектор. Основну частину в минулому і цьому році доки займає торгівельне фінансування, проте нині хочемо знайти спосіб збільшити банківські кредитні портфелі для малого і середнього бізнесу, наприклад, у секторі енергозбереження.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: