З рекордом, але без грошей

Харківська область знову в лідерах із врожайності зернових культур. Згідно з прогнозами аналітиків консалтингового агентства «ААА», що спеціалізується на аналізі аграрного сектора, в нинішньому році найбільший урожай озимої пшениці в Україні очікується саме в цьому регіоні — 1090,5 тисячі тонн. Мільйонний рубіж також зможуть переступити аграрії Одеської області — 1048,8 тисячі тонн.

Директор інституту рослинництва ім. Юр’єва Віктор Кириченко вважає, що цього року середня врожайність пшениці в Харківській області становитиме 32 центнери з гектара. Минулого року цей показник становив 39 ц/га, що було найкращим результатом по Україні. Причина зниження врожайності, на думку вченого, полягає не стільки в складних погодних умовах, скільки в тому, що при посіві зернових у господарствах не враховують зміни клімату.

Якщо минулого року Харківщина дала країні 2,4 млн. тонн зернових і зернобобових культур, то у поточному році, за прогнозами фахівців, ця цифра знизиться до 2,1 мільйона. Цього року в області мають зібрати 757 тис. гектарів ранніх зернових. Майже половина (366 тис. га) — озимі. Зараз на жнивах (вони розпочалися на два тижні пізніше ніж звичайно) працює 2700 комбайнів, але цього недостатньо. Ще 480 комбайнів необхідно залучити з інших областей, де жнива буде закінчено раніше. Щоб з мінімальними втратами встигти прибрати врожай протягом 20 днів, комбайнерам доведеться працювати як мінімум у дві зміни. Чи вийде? Для проведення жнив необхідно 23 тисячі тонн дизельного пального, а є лише 13 тисяч.

У деяких господарствах немає грошей, щоб купити пальне. В очікуванні обіцяних дотацій фермери дуже витратилися на посівну і пересів озимих після того, як частина полів вимерзла. Ризикованих посівів в області було 70 тисяч гектарів, а це 18% від усіх озимих. Щоб отримати хороший урожай, успішний фермер вкладає у гектар озимих приблизно 1,5 тисячі гривень: на насіння, добрива, пестициди, пальне та оплату труда. Напередодні посівної в цьому році господарства області отримали лише по 100 гривень за гектар озимої пшениці. Це, як стверджують селяни, крапля в морі. Поки що з майже 25,8 мільйона гривень очікуваних державних дотацій, направлених на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва, аграрії Харківщини отримали трохи більше 12 мільйонів.

Так що радіти урожаю аграрії поки не дуже поспішають, адже невідомо, чи окупляться витрати. Кабмін рекомендує ціну за тонну зерна 4 класу — 700 гривень. Але реальна ціна, за яку сьогодні купують трейдери, трохи вища за 500 гривень. За оцінками фахівців, вона і взагалі може впасти (до 360 гривень за тонну) через тиждень, коли фермери почнуть продавати зерно нового врожаю.

За даними аграрного управління області, через дороге пальне в цьому році собівартість тонни зерна вища за 400 гривень. Звідси висновок: ті, хто зможе притримати зерно до зими і продати його за більш високими цінами, будуть із прибутком, а значить, не матимуть проблем із посівною наступного року.

Губернатор Харківщини Арсен Аваков закликає аграріїв максимально використати можливості Аграрного фонду для проведення заставних закупівель зерна. Але й він нарікає на те, що сьогодні не всі питання проведення закупівель у держрезерв до кінця відпрацьовані на держрівні, що створює певні труднощі. Губернатор вважає: не можна допустити, щоб зерно за демпінговими цінами масово продавалося різним «сумнівним перекупникам». Тому він пропонує створити у кожному районі і в області загалом запас продовольчого зерна, в обсязі, достатньому для забезпечення населення хлібобулочними виробами з розрахунку мінімуму тримісячної потреби. Питання лише в тому, що закликів тут мало — потрібні гроші для закупівлі за справедливими цінами. Так що й за умови хорошого урожаю аграрії, як і минулого року, бояться, що не отримають нормальних прибутків.