Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

За що хочуть «з’їсти» Вовка?

Голова Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг: «Нас більше цікавить вартість електроенергії, ніж канонізація одного з видів генерації»
21 березня, 2017 - 10:39
Дмитро ВОВК / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

У матеріалах Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), підготовлених до сьогоднішнього її засідання, зазначено, що при перегляді тарифів на відпуск тепла та електроенергії для теплоелектроцентралей і теплоелектростанцій (ТЕЦ і ТЕС) планується закласти зростання ціни вугілля на 26,2—26,5%. Вугілля антрацитової групи коштуватиме 2,222 тисячі гривень за тонну, газової групи — 2,071 тисячі гривень за тонну. У грудні 2016 року для ТЕЦ і ТЕС було встановлено ціну антрациту — 1,757 тисячі гривень за тонну, для газового вугілля — 1,641 тисячі гривень. У тарифах планується врахувати середньоринкову ціну вугілля на європейському ринку з доставкою та розвантаженням в Україні у розмірі $87,51 за тонну.

Відтак у НКРЕКП підготували проект постанови, за яким для вугільних ТЕЦ і ТЕС тариф на відпускання електроенергії (вартість вугілля в ньому становить 80—90%) зросте на 9,2—22,7%, тоді як для газових практично не зміниться. Із 1 квітня оптова ринкова ціна (ОРЦ) на електроенергію (вона впливає на ціну електроенергії для промисловості) зросте на 1% замість обіцяного раніше зниження на 5,8%. На засіданні комісії у четвер планується затвердити ОРЦ на другий-четвертий квартали у розмірі 1354,98 гривень за МВт. год. (без НДС).

Голова НКРЕКП Дмитро ВОВК пояснив на своїй сторінці у «Фейсбуці», що це диктується необхідністю забезпечення стабільної роботи енергосистеми країни. Адже за нинішніх умов для сталої електрогенерації необхідно купувати енергетичне вугілля за рубежем. «Безперечним на сьогодні є дефіцит вугілля, як і природного газу, і необхідність купувати його (вугілля) за кордоном за ціною до $100 за тонну», — впевнений чиновник. А в проекті рішенні комісії наводяться й конкретні цифри. Так, прогнозний баланс електроенергії на 2017 рік передбачає, що ТЕС і ТЕЦ країни використають більше 26,5 мільйона тонн вугілля. Причому його імпорт цього року становитиме 5,6 мільйона тонн, у тому числі в другому-четвертому кварталах — 5,3 мільйона.

У цих умовах громадська увага раз у раз повертається до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), розвиток яких згідно з досвідом Євросоюзу залежить не так від держави, як від ініціативи малого і середнього бізнесу та навіть звичайних домашніх господарств. Однак Україна не встигає виконувати вимоги Третього енергопакета в галузі «зеленої» енергетики. А в Європі вже розглядають Четвертий енергопакет, де відновлювані джерела є пріоритетом. «Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася відповідати високим європейським стандартам з використання відновлюваний джерел енергії», — наголошує в. о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ. За його словами, «Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року передбачає досягти 11% частки енергії, отриманої з ВДЕ в кінцевому споживанні до цього періоду. Для цього потрібно ввести в експлуатацію 5,2 ГВт потужностей відновлюваної енергетики, а також 11,6 ГВт (компенсуючих потужностей) теплоенергетики».

Тобто серед перешкод на шляху ВДЕ в Україні її нинішній енергетичний баланс, в якому не вистачає запасу потужностей для того, щоб перекривати так звані мертві зони в роботі сонячної та вітрової енергетики. Отже, Україні потрібно, так би мовити, гармонізувати енергетичний баланс. Чи реальне це завдання? Заступник голови цього комітету Ольга БЕЛЬКОВА нагадує про міжнародний досвід використання різноманітних схем підтримки ВДЕ. За її словами, «останнім часом дедалі частіше застосовуються так звані конкурентні схеми підтримки, наприклад аукціони, що стимулюють девелоперів оптимізувати свої проекти і дозволяють заощаджувати кошти державної чи бюджетної підтримки».

Зі слів Вовка, вартість ВДЕ в загальній структурі енергетики України 2016 року становила 6,7% проти 1,2% у загальній структурі виробництва електроенергії. Торік ВДЕ отримали 8,1 мільярда гривень, і завдяки рішенням, які були ухвалені ще 2015 року, з такою ж потужністю можна було отримати і десять мільярдів гривень. Для того щоб виконати Національний план, потрібні, вважає Вовк, майже три мільярди євро додаткових інвестицій. Ці кошти нададуть можливість виробити лише 5,5 мільярдів кВт. год., і щороку це коштуватиме 700 мільйонів євро. Якщо ж поставити завдання збільшити ВДЕ не на 11%, а на 20%, то пропорційно зростають капітальні інвестиції. Якщо виконати Національний план, то ціна української генерації у сценарії плюс 11% або 20% зростає таким чином відповідно на 12 та 27%.

Виходячи з цих даних, Вовк робить висновок, що відновлювальні джерела здійснюють додатковий тиск на споживача. Однак це навантаження може бути меншим, якщо буде запроваджено ринок електричної енергії, і всі види генерації конкуруватимуть. «Зважаючи на розвиток регуляторного поля і в Європі, і у нас, — відзначає голова НКРЕКП, — варто замислитися... і на горизонті кількох років запровадити нові методи регулювання, які б дозволили збалансувати і інтереси держави щодо досягнення цільових показників, і вартість енергогенерації, яка має бути для країни та її громадян оптимальною... Нас більше цікавить вартість електроенергії, а не канонізація одного з видів генерації», — додає Вовк.

Остання фраза може слугувати ключем до розуміння листа, надісланого (за даними «Економічної правди») Президентові Петру Порошенку та прем’єр-міністру Володимиру Гройсману віце-президентом Європейської комісії Марошем ШЕФЧОВИЧЕМ. На початку в ньому йдеться про зволікання з імплементацією закону про енергетичного регулятора, який був одним із заходів, що дозволив ЄС надати наступні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги Україні. Далі Єврокомісія справедливо згадує про формулу «Роттердам+» і водночас недвозначно ставить під сумнів професіоналізм членів НКРЕКП. «Суперечності щодо нещодавніх рішень енергетичного регулятора стосовно методологій встановлення цін на вугілля та розрахунку плати за приєднання до електромережі свідчать про те, яке велике значення має не лише незалежність, а й професіоналізм і довіра до енергетичного регулятора для залучення таких нагально потрібних інвестицій в економіку України», — наголошується в листі.

Шефчович також нарікає, що НКРЕ не користується експертною допомогою, яку пропонує ЄС. «Аналіз згаданих нещодавніх рішень регулятора експертами ЄС показав, що, на жаль, використовувані методології не повністю відповідають кращій європейській практиці», — пише віце-президент Єврокомісії і просить Порошенка виконати закон про Національну комісію та призначити двох членів конкурсної комісії (для обрання членів НКРЕКП).

«Я впевнений, що Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України наслідують Ваш приклад, подавши свої кандидатури», — додає Шевчович. Отже, не надто «зеленого» і занадто неслухняного Вовка треба міняти? Але його участь у професійній дискусії, в якій брали участь і члени профільного комітету Ради, і досвідчені представники різних видів енергогенерації, доводить, що юний за віком Вовк проявив себе як абсолютно аполітичний чиновник і зовсім не зелений як фахівець. Чи слід громадянам України чекати, доки такого ж рівня досягне хтось інший? І які нові тарифи отримаємо за той час, доки новий та слухняний входитиме у курс справ в енергетиці?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: