Україна приречена бути однією з найкрупніших і найбагатших держав
Борис Олійник, український поет, академік, громадський діяч

Зупинити «Північний потік-2» ще можливо

Експерти – про наступні кроки боротьби проти обхідного газогону Кремля
27 липня, 2021 - 19:04
ФОТО REUTERS

Так звані домовленості між США та Німеччиною стосовно Північного потоку-2 продовжують збурювати інформаційний простір. Адже в даному випадку про Україну домовлялися без її участі.Зокрема, Берлін начебто зобов'язується «вживати заходів у разі, якщо РФ буде використовувати постачання енергоносіїв для тиску на інші країни».

Для України такі розпливчасті домовленості – негативний сигнал, який уже порівнюють із Будапештським меморандумом. Саме тому Україна спільно з партнерами з Польщі та Литви розкритикувала домовленості США та Німеччини.

А Європейська комісія вже отримала ноту міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з проханням розпочати консультації щодо причини добудови проекту.

Тим часом фахівці закликають не складати руки й переконують: зупинити Північний потік-2 ще цілком можливо. Для цього Україна разом із партнерами мають використати всі наявні інструменти.

Зокрема,  Україна наполягатиме на необхідності введення санкцій проти оператора проекту Північний потік-2. Про це в ході візиту до Вашингтону заявив голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко.

За його словами, українська команда продовжує пояснювати: допоки Росія використовує газ, як геополітичну зброю – до того часу американські санкції без жодних винятків мають бути застосовані, зокрема, по відношенню до Nord Stream 2 AG та інших ключових учасників цього проекту.

«І останні переговори свідчать про значну підтримку позиції України серед американських сенаторів та конгресменів. Представники як Демократичної, так і Республіканської партій розуміють – Північний потік-2 є геополітичним проектом, який має бути зупинений. Вони поділяють нашу занепокоєність щодо того, що цей проект є реальною загрозою для безпеки України, і що цей проект несе корупцію в Європу, розділяє Європу», - наголошує Юрій Вітренко.

Крім того, Україна вже піднімає питання нелогічності будівництва обхідного газогону, посилаючись на статті 274 та 338 Угоди про асоціацію Україна-ЄС, яка передбачає взаємні консультації сторін щодо перспективних проектів і програм розвитку енергетичної інфраструктури.

Як пояснює президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, за логікою угоди про асоціацію, ЄС мав би спершу завантажити українську газотранспортну систему, і лише потім – якщо виникне дефіцит і попит на газ в Німеччині чи Євросоюзі в цілому зростатиме – дозволяти будівництво Північного потоку-2.

«Тобто в випадку невикористання ЄС вільних потужностей української ГТС – 274 стаття Угоди про асоціацію дасть Україні підґрунтя ставити питання про відповідні компенсації», - запевняє експерт.

Паралельно проти операторів обох потоків – Nord Stream AG, Nord Stream 2 AG та власне Газпрому варто розпочати антимонопольне розслідування, вважають фахівці.

Адже в разі введення в експлуатацію Північного потоку-2, а також другої нитки Турецького потоку Газпром отримує монополію на експорт газу до ЄС зі східного напрямку, оперуючи усіма газопроводами, окрім ГТС України. А це означатиме порушення антиконкурентного законодавства Євросоюзу.

Ще один напрямок боротьби – недопущення сертифікації газогону. Навіть, якщо Північний потік-2 добудують, автоматично він не запрацює. Для введення в експлуатацію має бути оператор і він має бути сертифікований за європейськими правилами.

«Так ось, якщо оператор газопроводу буде під санкціями, якщо будуть накладені санкції на цього оператора, європейські компанії не бронюватимуть потужності цього газопроводу і не отримуватимуть газ через нього. А 100% Nord Stream 2 AG належить Газпрому, тому цілком нормально накладати санкції на такого оператора, який фактично є геополітичною зброєю в руках Росії», - наполягає Юрій Вітренко.

Тому дискусія щодо Північного потоку-2 не може будуватися навколо питання компенсацій, упевнені фахівці. Ми маємо й далі домагатися санкцій і зупинки одіозного проекту. Саме це, як очікується, буде обговорюватися в ході візиту президента Володимира Зеленського до США в кінці серпня.

Тож Україна в жодному разі не має погоджуватися на примарні компенсації та миритися з угодами, укладеними без її участі. Тим паче, що запуск газопроводу Північний потік-2 створить критичні безпекові загрози для України, компенсаторів для яких просто не існує.

Тож Київ має скористатися всіма шансами не допустити запуску Північного потоку-2, кажуть експерти.

«Ми маємо політичну заяву, зроблену у США Ангелою Меркель і Джо Байденом. І ми розуміємо усі ризики, які є у цій заяві для України. Треба розуміти, що Україна з цим не погоджувалася. Ми не прийняли цю позицію. Крім того, ця заява на сьогодні не має жодних юридичних наслідків, це не якась конкретна угода. У самій Німеччині наразі немає одностайності, чи повинен цей газопровід бути добудований. Звичайно, є сильне промислове лобі, яке наполягає на добудові. Але є й інша точка зору. Потрібно працювати з нею», - переконаний директор з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз, голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

За його словами, попри високу ступінь готовності обхідного газогону боротьба ще не закінчена. Півтора роки тому будівництво Північного потоку-2 вже зупиняли через санкції - так само на фінальній стадії.

«Коли ми починали боротися з цим проектом, він був добудований на 90%, але санкції були накладені. Тож яка різниця, на скільки він готовий зараз - 90 чи 99%?» - наголосив Віталій Щербенко.

Тим часом Україні варто продовжувати переговори зі стратегічними партнерами щодо подальших перспектив використання вітчизняної ГТС.

«Так, ми втратили час, щоб залучити європейських та американських партнерів до нашої газотранспортної системи. Але можливості ще є. Якщо ми говоримо, що Північний потік-2 - це шкідливий проект, якщо така позиція чотири рази викладалася у резолюціях Європарламенту, якщо Конгрес США закладає санкції проти нього у своєму оборонному бюджеті, голосує за те, щоб Північний потік-2 не був добудований, тоді давайте заповнювати нашу газотранспортну систему, на 10 років. Але не так, щоб Росія давала якісь гарантії, а щоб європейські компанії мали ці гарантії від, наприклад, німецького уряду. Тоді ці європейські компанії забронюють наші потужності на кордоні Україна-Росія. І тоді якщо Росія порушуватиме свої зобов'язання, то це уже буде не перед Україною, а перед європейськими компаніями», - пояснює Віталій Щербенко.

Однак таке бронювання потребує перенесення точок передачі російського газу до європейських покупців на східний кордон України.

Додаткові можливості та обсяги газу дало б і розблокування Росією транзиту газу з країн Центральної Азії, а також експорту для приватних компаній, що видобувають газ на території Росії.

Але Газпром не пускає експортерів з Центральної Азії, інші російські чи європейські компанії, які б хотіли отримувати газ на кордоні України та Росії, а потім бронювати потужності в Україні і транспортувати Європою, де нині створено штучний дефіцит газу, зокрема – й через небажання Газпрому збільшувати обсяги поставок через Україну.

Юрій Вітренко сподівається, що наші німецькі та американські партнери врахують це, коли будуть визначати, чи використовує Кремль Північний потік-2 як геополітичну зброю, і чи потрібно цей проект зупинити.

«Росія продовжує використовувати газ як геополітичну зброю проти України та ЄС. Доказом цього є нещодавня заява Газпрому про те, що продовження транзиту через Україну ставиться у залежність від придбання компаніями з ЄС додаткових обсягів газу у Газпрому за новими контрактами», - констатує глава Нафтогазу.

Олексій Савицький, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: