Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Море, зірки і джаз

Вдруге в Коктебелі пройшов Міжнародний фестиваль Live in Blue Bay
10 вересня, 2010 - 00:00
ІЗМАЙЛОВ ПРИВІЗ ІЗ СОБОЮ В КОКТЕБЕЛЬ ДВІ ГІТАРИ — ОДНА З НИХ WHITE SNAKE. ЦЕ ЕКСКЛЮЗИВНА РОБОТА КИЇВСЬКИХ МАЙСТРІВ ІЗ ФІРМИ AVAKS, ЯКІ НА ПРОХАННЯ ЕНВЕРА «ЗАПУСТИЛИ» НА ГРИФ БІЛУ ЗМІЮ, ІНКРУСТОВАНУ ЗОЛОТОМ І ПЕРЛАМУТРОМ / ІМПРОВІЗАЦІЇ НА КЛАВІШНИХ ВІД ВОЛОДИМИРА СОЛЯНИКА І Ко НА КОНЦЕРТАХ ФЕСТИВАЛЮ ПОБУВАЛО 15 ТИСЯЧ ГЛЯДАЧІВ КОРИФЕЙ ДЖАЗОВОЇ МУЗИКИ ОЛЕКСІЙ КОЗЛОВ ПОЗНАЙОМИВ ПУБЛІКУ З НОВИМИ КОМПОЗИЦІЯМИ

Форум прописався на базі пансіонату «Блакитна затока», а її організаторам вдалося залучити до участі світових зірок джазу, створити теплу атмосферу свята і для гостей, і для учасників. Концерти проходили на двох майданчиках — головній і малій сценах, а в джаз-клубі «Богема» проводилися майстер-класи музикантів і співаків, на яких гранди джазу ділилися своїми секретами з молоддю, також пройшла виставка музичних інструментів та інші акції.

Кожен день дарував публіці цілий розсип зірок. Учасниками були старожили фестивалю і нові виконавці. Live in Blue Bay — не комерційний захід, тому вхід для публіки був безкоштовний (усього 15 тис. людей побували на концертах). Голова оргкомітету Костянтин Зелінський підкреслив, що запорукою успіху фесту є «потужна енергетика Коктебеля як місця, обітованого письменниками, художниками, поетами, а тепер ще й музикантами. Музикантами не простими — джазовими».

— Чим більше фестивалів, тим краще, — підкреслив член оргкомітету Аркадій Овруцький. — У нас є контакт із організаторами «Джаз-Коктебеля», у нас із ними нормальні стосунки, і це не стосунки конкуренції або суперництва.

Старт Live in Blue Bay-2010 виявився яскравим і незабутнім, а коли на сцену вийшов всесвітньо відомий гітарист Енвер Ізмайлов, продемонструвавши свою знамениту техніку теппінгу, то публіка заревіла від захоплення. Музикант виступав із гуртом «Карадаг». Поряд із майстром сяйнули: перкуссіоніст Рустем Барі, піаніст і скрипаль Руслан Болатов, барабанщик Айдер Аширов і дочка Енвера — співачка Леніє.

Героєм другого дня став Сергій Манукян — напевно, найвідоміший російський вокаліст і піаніст. Його концерт у дусі джазового джему з гітаристом Павлом Чекмаковським виявився дотепним, чуттєвим і дуже емоційним дійством. Потім фестивальну естафету підхопив Олексій Козлов (класик джазу, легендарний саксофоніст, який у жовтні відзначить свій 75-річний ювілей) із групою «Новий Арсенал». Олексій Семенович виконував лише новинки власного витвору: «Lucky Lazy», «Безсоння», «Скоморох», «Профанка»...

Третій день запам’ятався публіці виступом піаніста-віртуоза Володимира Соляника. Цього разу колегами нашого знаменитого киянина стали: Андрій Марков (барабани), Олексій Арнаутов (бас) і Богдан Гуменюк (саксофон).

Завершився фестиваль Live in Blue Bay-2010 музичними експериментами латвійського «Радіо» та феєричним карнавалом ритмів і мелодій Brasil Bossanova.

Київський постскриптум 

15 вересня в Культурно-освітньому центрі «Майстер клас» в рамках авторського проекту Олексія Когана «Тема з варіаціями. Live» відбудеться «Концерт-постскриптум фестивалю «Джаз Коктебель». Виступить квартет легендарного джазового барабанщика Ела Фостера.

Елоїзіус Фостер народився 18 січня 1944 року в місті Річмонді, штат Вірджінія, але виріс у Нью-Йорку, недалеко від Західного Гарлема. Почав професійно вчитися музиці у дев’ятирічному віці. Саме тоді його батьки зуміли розгледіти в юному любителеві постукати по каструлях майбутнього музиканта, і подарували йому на Різдво першу ударну установку.

Для того, щоб пояснити не знайомій із творчістю Ела Фостера людині про музиканта, про який масштаб іде мова, досить однієї фрази: «Він грав з Майлзом Дейвісом». Причому слід додати, що разом із легендарним трубачем Фостер провів понад 17 років, на початку 1970-х замінивши в групі Дейвіса Джека ДіДжонетта.

Сам Майлз Дейвіс у своїй автобіографії писав про Фостера і його універсальні таланти так: «Ел Фостер... мене приголомшив — у нього був прекрасний грув, і він дуже грамотно його застосовував. Він міг тримати його нескінченно. Найближчим мені в моєму оркестрі був Ел Фостер, він і прийшов раніше всіх. По-справжньому натхненний хлопчина, з ним було добре. Саме Ел тримав мене в курсі музичного життя в ті роки, коли я не грав. Я розмовляв із ним тоді майже щодня. І довіряв йому абсолютно».

Барабани Ела Фостера також можна почути в записах Сонні Роллінза, Джо Хендерсона, Кеннонбола Еддерлі, Фредді Хаббарда, Хербі Хенкока, МакКоя Тайнера і багатьох інших зірок джазу. 

Костянтин ГРИШИН, «День». Фото автора
Газета: 
Рубрика: