«КОРОНА «Дня» — за результативність творчих пошуків в області українського оперного театру

За результативність творчих пошуків в області українського оперного театру. За пошук, зухвалість, творчу експресію в ряді цікавих заходів — прем’єра опери La Traviata, створення всеукраїнського симфонічного оркестру і хору Ukrainian Inclusive Choir and Orchestra.

2020 рік  ввів в орбіту уваги всеукраїнських ЗМІ та експертів престижних премій ще одне нове прізвище. Євген Лавренчук, якого називають наймолодшим головним режисером оперного театру в Україні (а може й не тільки в Україні).

Цього року він отримав статусну та ще й державну театральну премію імені Леся Курбаса за виставу La Traviata в Одеському академічному театрі опери та балету. Це стало резонансним прецедентом, оскільки саме за постановку опери премію було присуджено вперше.

Наприкінці календарного року, La Traviata, яка на цей час вже набула великого  резонансу, стала лауреатом національного театрального фестивалю-премії «ГРА» в номінації  «За найкращу музичну виставу».

Лавренчук, який є автором більше 30 постановок на різних українських і закордонних сценах, лауреат міжнародних європейських конкурсів і фестивалів, нарешті, став відомим в Україні. Будучи учнем Романа Віктюка — він є апологетом яскраво вираженої театральної стихії на оперній сцені із найточнішою відповідністю музичній партитурі, красиво, з любов’ю і наполегливо будує свій авторський театр, викарбовує ні нащо не схожий стиль й відшліфовує нову музично-театральну мову.

Проте, як дієва, енергійна й фонтануюча цікавими ідеями і проєктами людина, — на цьому не зупиняється і продюсує цього року театральну виставу — містичну трагікомедію «Страшне китайське прокляття. Україна» за п’єсою української драматургині Єлизавети Мельниченко. А в якості генерального директора генерує унікальний масштабний мистецький проєкт — створення всеукраїнського симфонічного оркестру та хору Ukrainian Inclusive Choir and Orchestra. Ключове слово — інклюзивний. Учасниками цього музичного колективу стали професійні співаки та оркестранти з інвалідністю та без неї з різних регіонів України. Звичний  для  цивілізованої Європи і світу формат, став безпрецедентним для Україні.

Лавренчук любить поєднувати нові сенси і нових людей, креативити і діяти, власноруч створювати тенденції і тренди, а згодом руйнувати їх.

Можливо, в такій якості ми побачимо його вже незабаром у новій постановці Одеської Опери — «Запорожці за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Можливо, його La Traviata, що наразі пройшла у третій тур Національної Шевченківської премії 2021 — наробить ще більшого галасу. А можливо, він зруйнує стереотипи, відкривши в Одесі кафе високої кухні Lavrenchuk Place в якості бренд-шефа.

Ясно одне: Лавренчук — людина різностороння й талановита в багатьох напрямках творчого життя, що знаходиться в постійному русі і пошуку. Тож, слідкувати за ним стає все цікавіше й цікавіше.