Патріот, проповідник і композитор

Нині ми згадуємо про українського галицького греко-католицького священика, громадського діяча, композитора, хорового диригента, віртуоза-цитриста.  Євген Купчинський (1867-1938 рр.) був не тільки обдарованим проповідником-духівником, патріотом, а й чудовим  музикантом.

Час, у якому жив композитор, був пройнятий духом відродження і боротьби народів за свою ідентичність. Галичина, де народився і творив, стала своєрідним маленьким епіцентром світоглядної емансипації, пульсувала різноманітними просвітницькими ініціативами, ефект від яких нерідко приносив, хоча й не блискавичний, але більший і реальніший успіх, ніж політична дипломатія.

Біографія Є. Купчинського була типовою для багатьох священицьких західноукраїнських родин: спершу початкова освіта вдома, в селі Оглядів (нині Радехівського району Львівської області), згодом шкільні роки у Золочеві, навчання у львівських гімназіях та університетські студії на теологічному факультеті, які завершив висвяченням, підписаним митрополитом С. Сембратовичем. Далі чекали заповнені обов’язками парафіяльні будні у кількох селах (Довге, Оглядів, Гримайлів, Білківці, Ріпнів), доки 1905 року о. Євгена не перевели до Сороцького на Поділлі, у якому він стало працював аж до смерті.   

ЄВГЕН КУПЧИНСЬКИЙ, 1894 Р.

З дитинства хлопчина, за підтримки батька Івана, який сам грав на різних інструментах, та матері Олени з роду Авдиковських, розвиває музичний талант. Однозначну перевагу віддав цитрі — одному з улюблених інструментів домашнього аматорського музикування, популярного серед представників галицької міської та сільської інтелігенції кінця XIX — першої третини ХХ ст. Згодом І. Франко, С. Людкевич, В. Садовський писали у галицькій пресі про цитриста «з божої ласки», який «гіпнотизував» публіку майстерним виконанням, усюди збирав гучні оплески («Батьку, ще грай!»), знову й знову виходив «на біс» не лише в концертних залах, але й на імпровізованих сценах у сільських садках, дворах чи спеціально уряджених стодолах. 

УЧАСНИКИ ПЕРШОЇ АРТИСТИЧНОЇ ПРОГУЛЬКИ (ХОР «ДВАНАЙЦЯТКА»), 1889 Р.

Від гімназіальних років Є. Купчинський брав жваву участь в організації музичного життя Галичини. Як співак і акомпаніатор хору «Дванайцятка» (1887-1890) укріплював співацькі традиції української студентської молоді, мав низку сольних програм, квартетних номерів і вокальних солоспівів. Особливо важливою була участь Є. Купчинського у хорі «Бандурист» (1906-1913). Програми його виступів насамперед заповнювала українська пісня. Водночас часто виконував особисто перекладені на цитру арії з опер австрійських, німецьких та польських композиторів (Д. Майєрбера, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Зуппе, С. Монюшка та інших), західно- та південнослов’янські (чеські, польські та сербські) пісні.

ЄВГЕН КУПЧИНСЬКИЙ, 1912 Р.

Саме народний мелос склав основу близько 60-ти власних композицій й аранжувань нашого цитриста, а серед них — шість захопливих «Попурі» з українського фольклору, обробка фрагментів «Різдвяної ночі» й «Наталки Полтавки» М. Лисенка... Якщо ж враховувати ще й незакінчені музичні твори, то це число зростає удвічі. Частину з них зміг видати у Львові («Музична бібліотека») й Відні («Руський цитрист»), доповнивши, як сам писав, «стоси переграних та перестудійованих нот» композиціями багатьох європейських авторів. Усюди ці мелодії здобували публічне визнання і вдячність, а 1894 року на Шевченківському вечорі у Львові Є. Купчинський після спільного виступу із С. Крушельницькою були нагороджені лавровими вінками з почесними написами.

ОРГАНІЗОВАНИЙ І ДИРИГОВАНИЙ Є. КУПЧИНСЬКИМ ХОР ЧИТАЛЬНІ «ПРОСВІТА» У СЕЛІ СОРОЦЬКЕ СКАЛАТСЬКОГО ПОВІТУ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ (НИНІ ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ), 1934 Р.

Доки дозволяло здоров’я, митець відбув чимало навіть одноденних концертних турне та «артистичних прогульок». Але й вже з паличкою, узимку 1926 р. поїхав із цитрою до Львова, відгукнувшись на запрошення Й. Сліпого до участі у концерті на вшанування 60-річчя від народження митрополита А. Шептицького.

Артистично-виконавська та композиторська діяльність стала пріоритетною для Є. Купчинського, хоч він не занедбував своєї духовної місії. Її вбачав головним чином у активній просвітницько-освітянській праці із селянськими громадами. Архівні матеріали багатьох державних і діаспорних фондів подають цьому багато підтверджень: він був головою Товариства «Просвіта» у селі Сороцьке, заснував там читальню та бібліотеку, у якій селяни запозичували книжки, організував аматорські хоровий і театральний гуртки, укладав їх репертуар та диригував, заохотив сільську молодь створити повноцінний духовий оркестр й відвідувати курси «молодих господинь», підтримував проведення кооперативних свят, фестин пісні й танцю, речової лотереї, особисто брав участь у святкових академіях та музично-декламаторських вечорах, присвячених пам’яті Т. Шевченка, М. Шашкевича та Ю. Федьковича. Є. Купчинський всіляко сприяв поширенню ідей та діяльності товариств «Сільський господар», «Пасічник», «Луг», гуртка «Рідна школа», завжди ставав на захист прав українців, але водночас успішно врегульовував міжнаціональні напруження.

ТИТУЛЬНІ СТОРІНКИ ТА ОБКЛАДИНКИ ВИДАНЬ ТВОРІВ Є. КУПЧИНСЬКОГО

Ще більше цінних даних міг би дати родинний архів, у якому, зокрема, містилися сотні листів адресатів, з якими кореспондував Є. Купчинський, а серед них: І. Рубчака, Й. Стадника, А. Крушельницького, Й. Кишакевича, М. Кумановського, Я. Вінцковського (Я. Ярославенка), Б. Лепкого, О. Барвінського, В. Щурата, К. Студинського та інших видатних діячів не тільки української науки, культури й шкільництва. На жаль, в умовах переслідувань майже всі листи, переживши першу радянську й німецьку окупації Галичини, були знищені родиною у перші роки після Другої світової війни. Тоді згоріла й цінна добірка різних рукописів й уся бібліотека Є. Купчинського, яку збирали кілька попередніх поколінь…

До 150-річчя від дня народження Є. Купчинського Львівське радіо підготувало радіопередачі, львівська й тернопільська преса — статті й повідомлення, а в Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка відкривається книжково-документальна виставка. Основні святкові урочистості заплановано у Львові та на малій Батьківщині композитора восени.