Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Український акцент

Богдан Сегін, менеджер музичних проєктів про яскраві творчі події
15 лютого, 2021 - 19:32
ФОТО НАДАНО ЛЬВІВСЬКОЮ ФІЛАРМОНІЄЮ

Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика вийшла з локдауну з двома фестивалями — з присвятою геніальним класикам Моцарту і Баху. І це означає, що репетирували і під час вимушеної карантинної відпустки. Готувалися до серій концертів. Про те, що цікавого попереду (звісно, з дотриманням усіх карантинних умов, бо й оркестр грає в два яруси — на сцені й у залі, і публіки не так багато, як було до пандемії), «День» розпитав композитора, комерційного директора з питань розвитку сучасної музики інституції, виконавчого директора Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» Богдана СЕГІНА. Говорили про офлайн— та онлайн-формати, традиційні, з довгою і доброю історією, філармонійні фестивалі, також — про партнерські, запрошених виконавців, розвиток напряму української музики і вшанування пам’яті від недавна патрона Львівської філармонії — Мирослава Скорика.

— Відразу, як закінчився локдаун, ми розпочали концерти з глядачами, з оркестром, із запрошеними солістами, — розповідає Богдан Сегін. — Тобто продовжили роботу, яку активно і розгорнули, і розвивали з вибірковими онлайн-трансляціями з початку серпня минулого року. І навіть до Нового року спромоглися більшість концертів проводити офлайн, із глядачами в залі.

У вас завжди багато фестивалів. Нічого не скасовуєте?

— Ми й минулого року реалізували всі анонсовані події. Зокрема, в нас відбулися всі заплановані концерти «Контрастів», які транслювалися, але мали формат закритих трансляцій, які можна було дивитися лише в час концертів. Це було зроблено для того, щоби уникнути проблем із авторськими правами з боку YouTube. Цього року відбудуться і «Віртуози», і фестиваль «Давньої музики у Львові», «Контрасти», також партнерські фестивалі, які проводимо з музикантами з-за кордону, здебільшого — польськими. Наприклад, фестиваль музики Любомирського. І не тільки.

Ми з вами говорили минулого року про «Контрасти» і підзаголовок до фестивалю — «Метаморфози». Можливо, вже відомо, як називатиметься цьогорічний фестиваль?

— Поки що невідомо. Минулорічні «Контрасти» отримали назву всередині весни. Можливо, і цього року так станеться. А можливо, і не доповнюватиметься назва. Зараз формуємо програму. Подивимося,  довкола яких тем усе розвиватиметься.

 — Фестивалі — це завжди учасники з-за кордону. Як із тим буде зараз?

— І навіть минулого року нам вдалося підтягнути відсотків шістдесят музикантів з-за кордону, з якими в нас були домовленості. Насамперед це наші ближні сусіди — поляки. Також були музиканти з Німеччини. Тобто нам щастило на увагу запрошених музикантів. Дякувати Богу, ніхто в нас не заразився, ніхто не захворів. Нормально вдалося їм і кордони перетнути. Навіть на нещодавні події до нас приїжджали диригент із Польщі, піаністка з Німеччини. На XXVII «Контрасти» плануємо запросити музикантів із Німеччини, зі Швейцарії, з Польщі. Але! Зараз можна багато чого планувати. Подивимося, в якому стані буде і Україна, і загалом Європа. Тобто плани будуть змінюватися, але змінювати вектор міжнародних подій на суто український, розраховувати на суто місцеві ресурси ми не збираємося. Будемо адаптуватися і реалізовувати максимум з того, що плануємо.

Минулого року філармонія зробила концертну постановку опери «Серце Оксани» композитора з діаспори Стефанії Туркевич. У попередній розмові ваш генеральний директор казав мені про те, що є партитури й інші, привезені оперним і камерним виконавцем Павлом Гунькою в Україну. Можливо, щось ставитиметься ще?

— І в минулі роки, і в поточному глобально в репертуарній політиці Львівської філармонії розвивається напрям української музики, діаспорної — в тім числі. І тих композиторів, які вже відійшли. Фестиваль «Віртуози» частково буде присвячений Мирославу Скорику.

1 червня буде рік по смерті Мирослава Михайловича...

 — Відкриють пам’ятник Скорику на Личаківському цвинтарі. Відбудеться й багато інших подій. Так само виконуватимемо музику інших сучасних українських композиторів. Сподіваємося, що до нас приїжджатимуть видатні музиканти. Планується серія концертів, ініційованих Львівським осередком Спілки композиторів, який поступово відроджує діяльність. Отже, акцент на українську музику, може, буде й більшим, ніж у попередні роки. Також, на мою думку, дуже важливим є ще один момент — щоб твори українських композиторів виконували й закордонні музиканти — і диригенти, і солісти. Це ще одна лінія, яку ми розвиваємо.

 — Можливо, буде виконано на фестивалях і світові прем’єри?

— На «Контрастах» завжди відбувається перше виконання твору. Минулого року ми виконували цикл «Місячний П’єро» Шенберга — вперше в українському перекладі. І цього року готуються певні речі, які вперше прозвучать в Україні. Карти наразі не відкриватиму. Але переконаний, що Львівська філармонія дивуватиме. Єдиний момент, який нас стримує, — гастрольна діяльність. У нас у штаті три оркестри (два симфонічні і камерний), план виступів був складений. Усе довелося або пролонговувати або скасовувати. Сподіваємося, ситуація цього року зміниться. Тішить, що ми до ситуації адаптувалися. Кажу зараз не лише про філармонію — про суспільство загалом. 

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Газета: 
Рубрика: