Публіка виявляє ненаситну цікавість до всього, за винятком того, що дійсно варто знати.
Оскар Уайльд, видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст

Фейк як інструмент війни

Експерт: «Брехня у ЗМІ впливає на психічне здоров’я суспільства»
30 травня, 2014 - 12:01
Фейк як інструмент війни
РОСІЙСЬКІ МЕДІА НАСТІЛЬКИ ПЕРЕВАНТАЖЕНІ БРЕХНЕЮ, ЩО ЛЕДЬ НЕ ЗРОБИЛИ ЯРОША ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ. БЛОГЕРИ ЖАРТУЮТЬ, ЩО ЗА ЧАСТОТОЮ ЗГАДОК У ЗМІ ЯРОШ МОЖЕ КОНКУРУВАТИ З ПУТІНИМ ТА «ЕДИНОЙ РОССИЕЙ» / ФОТО РЕЙТЕР

Останнім часом журналісти, здебільшого російські, «затоплюють» інформаційний простір України брехливими новинами про підступні дії «київської хунти» та «Правого сектору». Так, нещодавній напад бойовиків на військових неподалік Волновахи деякі кремлівські ЗМІ інтерпретували як «розправу банд Коломойського над солдатами, які не хотіли стріляти в мирне населення». А в день оголошення попередніх результатів президентських виборів «Первый канал» ледь не оголосив переможцем Дмитра Яроша... Такі фальшиві відомості, або фейки, стали невід’ємною частиною політики Росії щодо України. Чому частина суспільства продовжує заковтувати цю «наживку»? Як вона впливає на психічний стан людей? Які найефективніші методи протидії? Відповідей на ці запитання «День» шукав у експертів — військових, журналістів, політологів і психологів.

Представник прес-служби Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії розповів, що люди регулярно розпитують про дії військових під Краматорськом і Слов’янськом. «Громадяни бачать озброєних людей у камуфляжі біля райвідділів міліції, дзвонять і запитують, хто це, — намагаємося їх заспокоїти. Основна причина хвилювань — представники «народного ополчення». Ми у свою чергу доводимо до громадськості, що від нас для мирного населення жодної загрози бути не може», — кажуть у Нацгвардії.

•  Під особливою увагою також перебуває моральний стан самих солдатів. «До військових доноситься вся інформація щодо різних процесів на території України. Намагаємося заспокоїти їх й водночас пояснюємо, що невиконання поставлених завдань може тягнути за собою певну відповідальність», — акцентують у Нацгвардії. Журналістам прес-служба Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії радить перевіряти достовірність інформації в офіційних джерелах і обіцяє швидко реагувати на запити ЗМІ.

Співзасновник інтернет-ресурсу StopFake, команда якого вже кілька місяців «прополює» інформаційний простір від фейків, Марго ГОНТАР стверджує: «Фейки поширюють передусім російські медіа — агентства «ИТАР-ТАРС» та РІА «Новости», телеканали «Россия 1», «Россия 24», НТВ і звісно канал Life News. Українські ЗМІ відіграють невелику роль у тиражуванні брехливої інформації — якщо трапляються окремі випадки, то це відбувається через недостатню перевірку фактів». Нечесні ЗМІ інсценують події, плутають різні цифри, перекручують висловлення офіційних осіб, для ілюстрації сюжетів використовують відео, якому кілька місяців або років тощо. «Інформаційний простір, завдяки якому сьогодні можна апелювати до образу міфічного «бандерівця», було створено вже давно. Викривлені реалії формувалися завдяки фільмам, серіалам. На це не звертали уваги, а тепер вони «вистрілили»», — зауважує Марго Гонтар.

•  На думку авторів StopFake, розвінчання міфів має стати звичайною практикою для ЗМІ. Водночас уже зараз є привід для оптимізму — останнім часом читачі ресурсу самі все частіше надсилають інформацію для перевірки. Марго Гонтар вважає: «Таке скептичне ставлення до новин — хороша ознака. Це привчає думати власною головою — якщо забагато «розжовувати», у людей атрофуються мізки. Гадаю, якщо така поведінка стане правилом, інформаційний простір поступово очиститься».

Голова Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир КІПЕНЬ так прокоментував ситуацію з «атаками» фейкових новин: «Путін веде гібридну війну. Складовою конфлікту такого типу є інформаційна війна, що передбачає масове використання брехні та підбурювань людей. Найбільш яскраво ця тенденція прослідковується впродовж 2014 року. Екстремісти отримують інформаційний супровід — коли начебто журналісти працюють у тісній спайці з бойовиками. Головною метою їхньої роботи є створення певного інформаційного ефекту, який збільшує значимість деяких фактів. Прокремлівські «шредери» активізувалися навіть серед журналістів у Європі. Інформаційним атакам слід протистояти — концентрація сил на цьому напрямі стратегічно важлива для встановлення порядку на сході України. Якщо екстремістів, терористів, найманців і бандитів позбавлять підтримки населення, яке піддалося впливу путінської пропаганди, відповідні силові структури легко вирішать проблему. Необхідно прищеплювати людям природне відторгнення неправдивих потоків інформації. Варто вибудувати в Україні системну інформаційну політику — не лише закликати журналістів дотримуватися стандартів професії, а й застосовувати передбачувані законодавством санкції щодо тих, хто тиражує брехню».

«Оскільки ми живемо в інформаційному світі, наше бачення та реакції визначаються змістом інформації, яку ми споживаємо, — розповідає кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ Павло ФРОЛОВ. — Із огляду на це, поширення фейкових повідомлень не може не позначитися на психічному здоров’ї суспільства. Всі ці технології давно відпрацьовано. Дослідження показують, що люди вважають найбільш важливими саме ті теми й проблеми, які активно висвітлюються й обговорюються в ЗМІ. Таким чином можна цілеспрямовано коригувати уявлення суспільства — фактично формувати нову реальність. Упродовж життя всі ми спираємося на чужий досвід — майже ніхто особисто в електронний мікроскоп не заглядав, але всі знають, що світ побудований з атомів, електронів; що існують кварки, чорні діри тощо. Із самого дитинства ми запозичуємо досвід інших і сприймаємо його як певну аксіому.

•  Люди, які перебувають у певній системі координат, понять, традицій, сприймають світ відповідним чином. Ця система є предметом віри — довести її емпіричним шляхом практично неможливо. Усі інші погляди нанизуються на неї. Якщо, з погляду матеріаліста, смерть Христа і його воскресіння — це марення божевільного, то для християнина вони є істиною. Таким чином, фейкові новини можуть бути ефективними тільки тоді, коли вони вкладаються в певну «картину» світу. Можна показати двом людям ту ж саму фотографію вбитого бойовика зі свастикою на грудях, і перший побачить там «сепаратиста», а другий — бійця «Правого сектору». При цьому кожна зі сторін буде переконана, що її позицію підтверджує наочний доказ. Якщо ж людина зустрічає інформацію, що суперечить її базовим цінностям та уявленням, сприйнятим на віру, виникає когнітивний дисонанс, і це повідомлення нею відкидається. Крім того, має значення соціальний тиск, конформізм. Є відомий експеримент, коли дитині в садочку показують білий квадрат, але всі довкола при цьому говорять, що він чорний, — дитина плаче, але визнає, що він чорний. Подібні процеси мають місце в будь-якій спільноті, де є меншість, якій нав’язують волю більшості. Щось таке можемо спостерігати сьогодні в російському соціумі. Атака в інформаційній війні планується заздалегідь. У виграшній позиції завжди той, хто першим запропонував власну інтерпретацію події. Сторона, яка спростовує її, змушена займати оборону й приймає бій на позиціях, визначених противником, тому нам слід навчитися діяти на випередження».

Марія ПРОКОПЕНКО, Донецьк, Роман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: