«Трактор в полі дир-дир-дир — ми за мир...»
Приблизно в такому ж «логічному руслі» здійснюється в нас телеінформування громадськості про те, що відбувається в країні. І якщо Толстой — як «дзеркало російської революції» — на підставі свого таланту навіть нехотя і навіть усупереч своїм нереволюційним переконанням цим «дзеркалом», за Леніним, був, то з нашою журналістикою все відбувається, швидше, за Коротичем, у якого «дзеркало» нічого не чує, але все бачить.
А що бачимо ми за допомогою вибудованої для нас системи «дзеркал»? Як у радянському мультику, в якому кошеня Гав питало в Чорного Кота: «А місяць смачний?» А той, дивлячись на відображення Місяці в калюжі, пояснював, що його і немає зовсім, а в калюжі — лише «уявне відображення уявного Місяця». Ось і з нами так само. Дивимося ми щовечора в телеекрани, а в них — або повний сюр (як на відомому засіданні у Верховній Раді з приводу політрепресій, на якому був представлений увесь спектр театральних жанрів), або отаке «дир-дир- дир».
Репортажі про пересування Президента світом немов написані під копірку. Змінюй країни й імена перших осіб у цих країнах — і буде те саме: «підсумком зустрічі стане створення двосторонньої комісії, що розробить стратегію довгострокової та взаємовигідної співпраці». Як, знову? А до того що, взагалі жодних контактів із нашою країною не було, не кажучи вже про концепції та стратегії? Чи все за принципом «почни спочатку, почни з нуля»?
Окремі враження — від журналістського полювання за публічно запрошеним для надання свідчень у столичний УБОЗ Віктором Януковичем. Причому зі сміховинного якогось приводу, якщо враховувати масштабність тих обвинувачень, які прозвучали на його адресу під час виборів від представників нинішньої влади. Шкода, звичайно, малолітнього внука Віктора Федоровича («отакий пацан!», як говорила дружина переможеного кандидата на посаду президента, коли розповідала в Донецьку про страхіття революції в Києві); він, за словами Януковича, дуже засмутився, коли почув, що діда викликають для надання свідчень. А з іншого боку — яка розвинена дитина! У його віці і так добре розбиратися в процесуальних визначеннях… Про сам факт приходу в УБОЗ розказали новинники всіх телеканалів. Але сюжети були однаковими та ніякими, напрочуд неінформативними — чи сказати щось хотіли, чи щось спитати? Так і не сказали, і не спитали. І телеглядач майже волає: «Оголосіть весь список, будь ласка». Тобто чого чекати нам щодо подальшого очищення суспільства від корупційної корости, що в’їлася в країну? Якщо з Януковича, крім «не так» виділених грошей донецькому аеропорту та будиночка в Карпатах, який нібито для нього будували, але він у ньому жодного разу не був, спитати більше нічого, то так і оголосіть.
Ось міністр МВС Юрій Луценко в гостях у Кисельова («Докладно з Дмитром Кисельовим», ICTV) був набагато конкретнішим. Із приводу політрепресій назвав порушені за хабарництво справи щодо вже нинішніх чиновників різних рівнів. Це зрозуміло, це як «тебя посодют, а ты не воруй», і політика тут — навіть не осторонь. Утішає, що й із корупцією у своїх, тобто міліцейських лавах, міністр готовий боротися до перемоги, і, як було сказано, за перші 100 днів 250 міліціонерів уже «віддали» прокуратурі. А ось обіцянка ліквідувати деякі підрозділи, наприклад, «Беркут», бо їх створили мало не виключно для розгону демонстрантів, а у вільний від основних обов’язків час вони «притискають» торгуючих бабусь, дуже насторожує: і куди підуть такі «ліквідовані»? Довелося визнати міністру, що й підвищення зарплат співробітникам кардинально усталену систему змінити не може — і на дорогах, і не тільки на дорогах, усе тишком-нишком повертається на круги своя. Одне пообіцяв: системи, коли гроші збирають «знизу» і передаються «нагору», не буде. І за це дякуємо…
У підсумковій «ТСН» («1+1») спробували «підняти» питання про незаконно виділені земельні ділянки, але навіть не зрушили. Обмежилися заявою про відсутність механізму повернення неправедно отриманої землі — рішення про її виділення скасувати можна, але суті це не міняє. І все. Таким самим невиразним був сюжет у підсумкових «Подробицях» «Інтера» про реконструкцію старого палацу, або будівництво нової президентської резиденції в Батурині. Сказали, що, мовляв, гроші для цього потрібні чималі і що нібито деякі «олігархи» залюбки готові зі значними сумами під цю реконструкцію розстатися, і що імена цих «олігархів» «через дивний збіг обставин» не згадуються в списках імен тих, до яких нинішня влада має претензії… Загалом, справа ясна, що справа темна. Які «олігархи», які «списки»? Ні, якщо знаєте, то розкажіть по-людськи, не наганяючи туману.
Ось, наприклад, «златоуст» Черномирдін. Його в «Іду на Ви» («1+1») і так «катували», і так, а він: «Путін сказав: ми маємо справу з новим керівництвом (України), і ми завжди його підтримуватимемо». Ось як — «коротко, сильно і страшно». Нашим би політикам висловлюватися так само недвозначно, та й журналістам також…
