Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Польові дослідження з кулінарії

Як готують та що їдять пластуни?
6 серпня, 2010 - 00:00

Тим, хто знайомий із українським пластунським рухом, відомо, що ця частина молоді не уявляє літньої пори без таборувань та насиченого життя на лоні природи. Щороку, як тільки погода «видає» свій температурний дозвіл, більшість навчань пластуни проводять на свіжому повітрі, поєднуючи активну діяльність із відпочинком. Тому хто-хто, а це товариство на приготуванні їжі в польових умовах, як то кажуть, знається добре. У розмові з пластуном Тарасом ЗЕНЬ «День» спробує дізнатися про кулінарні «будні» та «свята» пластунської спільноти.

— Що зазвичай готують пластуни під час таборувань?

— Навіть у польових умовах ми прагнемо, аби страви були не лише смачними, а й мали привабливий вигляд. Це не просто приготування їжі, це ще й навчання молодших пластунів: як правильно їжу подавати та їсти. Табір, як правило, розподілений на підгрупи, курені чи гуртки. Чи не в кожному таборі проводиться конкурс куховарства, де ці гуртки змагаються. Їхне завдання полягає в тому, аби смачно приготувати та гарно оздобити страву, а старшини табору куштують ці наїдки та визначають переможців. Найбільше ми готуємо крупи — гречка, рис, а також макарони, оскільки ці продукти не псуються, їх зручно транспортувати та зберігати. В умовах таборування складно приготувати такі страви, як вареники чи деруни. Але якщо дівчата готують вареники тут, вони смакують навіть краще за приготовані вдома.

На табори ми не беремо продукти, що швидко псуються. Їжу готують до трапези, тому вона завжди свіжа. Проте у нас є так звані «пластові холодильники». На мілководді (переважно табори проходять біля річок або великих джерел) викладається камінням коло. У це коло ми занурюємо продукти (наприклад, упаковки з майонезом) і таким чином продовжуємо термін їхнього зберігання. Є в нас і добра кулінарна традиція: на завершення кожного табору ми варимо фірмову кашу — Халяву.

— Чи існує у пластунів певна філософія їжі? Якщо так, то в чому вона полягає?

— Приготуванню їжі ми приділяємо особливу увагу. У нас є навіть така «вмілість» — «Куховарення». Найперше діти слухають лекції з технології приготування їжі, далі готують під наглядом старших, а вже потім готують для себе та інших самі. Якщо вони успішно впораються з усім, то отримують спеціальну нашивку на рукав із зображенням казанка, що засвідчує «вмілість куховарення».

Кілька років тому ми пробували робити великий вишкіл на кілька днів для пластунів, які люблять готувати. Туди з’їхалися пластуни з усіх куточків України. Ті, що пройшли цей вишкіл, уже влітку на таборах мали повагу оточуючих за гарно зготовані трапези.

Також є в нас гарна традиція, пов’язана з їжею. Перед тим, як подавати їжу, кухарі-пластуни дають завдання іншим заспівати пісню на певну тему, переважно пов’язану з чимось їстівним. Діти мають п’ять хвилин перед їжею для того, аби вигадати або переробити пісню. В якого гуртка краща пісня, той і їсть першим, в кого найгірша — останнім. Таким чином, за допомогою їжі дітей заохочують до мистецького розвитку.

Є в нас і дуже екстремальний вишкіл, який має назву «SOS». Протягом трьох днів пластуни живуть у лісі, будують собі шелест (намет із деревини), і самі полюють на дичину. Цей вишкіл відбувається тільки за письмовою згодою батьків і доступний для дітей старшого віку (від 15-ти років). Вони мусять уполювати якусь тварину та приготувати з неї їжу. Їх спеціально навчають робити лук і правильно обробляти здобич для приготування. В 90-х роках дичини в лісі було багато, нині з цим проблеми, тому для табору привозять тварин, на яких полюватимуть: кролів, кіз. Полювання дійсно екстремально, і взяти участь у цьому може не кожен, але ми вважаємо, що потрібно вміти виживати в таких умовах. На цьому таборі діти також можуть спробувати відомий французький делікатес — жаб’ячі лапки. Але і тут потрібно вчитися, на яку породу жаб можна полювати, а на яку — ні. Мінімум, який отримують екстремали на три дні, — це півбуханки хліба, три (!) сірники, сто грамів гречки, сіль та одну банку консервів.

ФІРМОВА ПЛАСТУНСЬКА КАША «ХАЛЯВА»

Для приготування страви вам потрібно вимішати манну крупу, какао, покришити будь-яке печиво, а на завершення залити все це згущеним молоком («згущиком»). Кількість залежить від кількості людей на таборі, зазвичай пластуни використовують не менше відра манки. А «згущик», до речі, — це улюблена їжа пластунів.

Людмила ЖУКОВИЧ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments