Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Чи змінився Янукович?

19 грудня, 2008 - 00:00

Нещодавній виступ лідера Партій регіонів Віктора Януковича на телеканалі ICTV в передачі «Свобода слова», треба визнати, був впевненим, але «неточним». Відверто кажучи, лідеру опозиції не вистачало конкретних відповідей на конкретно поставлені запитання. Газета «День» запитала в заступника генерального директора та директора міжнародних програм Центру ім. Разумкова Валерія Чалого, чи змінився, чи виріс Янукович?

— Валерію Олексійовичу, ви брали участь у дискусії на телепередачі «Свобода слова». Як би ви оцінили виступ лідера Партії регіонів Віктора Януковича?

— Віктор Янукович за останні чотири роки, дійсно, виріс як політик. Політиком його зробила помаранчева революція, саме в ті бурхливі часи він сформувався як лідер Партії регіонів. Хочу підкреслити, що тоді, незважаючи на емоції, він усе ж таки визнав свою поразку і став одним із співучасників запуску демократичної, плюралістичної моделі розвитку України. За останні чотири роки він мав можливість бути при владі й добре знає що це таке, натомість, у сьогоднішній його риториці спостерігається повна негативна оцінка діючого уряду і в багатьох випадках лише тому, що він не знаходиться при владі. Навіть на пряме запитання про хоча б якісь позитивні дії уряду Тимошенко, він відповідав негативно. Я гадаю, що навряд чи можна стати лідером загальнонаціонального масштабу, якщо не казати правду там, де є позитив. Не завдання лідера опозиції — акцентувати увагу на страйках, виведення людей на вулиці тощо. Це питання профспілок, а не політичних партій.

Слухаючи Віктора Януковича, я не відчув його готовність не стільки знову прийти до влади, як дійсно взяти відповідальність за національний розвиток України. Критикуючи інших лідерів стосовно їхніх популістських заяв, Віктор Федорович сам стає з ними в один ряд. Сьогодні його риторика мало чим відрізняється від популістських заяв інших лідерів. Якщо говорити про іміджевий виступ, то це йому вдалося — аудиторія, експерти були налаштовані на конструктивну розмову, і Віктор Янукович відповідав саме в такому руслі. Це той прогрес, який йому вдалося зробити в особистому зростанні як політика, адже в нього є радники, колеги по партії, які працюють в цьому напрямку.

— Вами було поставлене запитання пану Януковичу про те, яку б він позицію зайняв стосовно визнання Південної Осетії та Абхазії, перебуваючи не лідером опозиції, а Президентом України. Чи задоволені ви відповіддю Віктора Федоровича?

— Це питання в мене виникло не тому, що я хотів якимось чином поставити в незручне становище лідера опозиції, а тому що, дійсно, рішення про визнання Південної Осетії та Абхазії прийняли тільки «Хамас», «Хезболла», Нікарагуа і Партія регіонів. Я запитав, яке рішення було б прийняте Віктором Януковичем, якщо б він був головою всієї держави, а не однієї партії — адже, він прагне зайняти цю посаду і як президент країни повинен захищати національні інтереси і відстоювати пріоритети української зовнішньої політики. Нажаль, я почув відповідь лідера політичної сили, а не державного діяча. Можливо, ситуація ще може змінитися, але для мене стає очевидним, що під час політичної боротьби, тактичні ситуативні задачі стають більш пріоритетними, ніж стратегічні цілі розвитку держави.

Взагалі таке питання в мене виникло ще й тому, що подібна позиція Віктора Януковича викликала нерозуміння, навіть в тих європейських столицях, де є адекватна оцінка і російської агресивної лінії, і досить невиваженої позиції президента Грузії.

— Як ви вважаєте, чому в Україні все більше поширюється практика популізму та «уникання відповідей» з боку високих посадовців та політиків? Це брак компетенції чи просто безвідповідальність?

— Хоча політики й критикують різні соціологічні дослідження, але вони дуже уважно спостерігають за своїми рейтингами. Сьогодні рейтинг є для них ключовою позицією сприйняття електоратом. Тобто основна мета політика сьогодні — це мати відповідну підтримку на виборах, щоб прийти до владних позицій, адже це дає можливість бути контролерами і розпорядниками державних ресурсів. Сам популізм не є явищем поганим, чи хорошим, просто в Україні не підкріплюється ніякими конкретними діями. Якщо проаналізувати обіцянки політиків у минулому, то можна побачити велику різниці між словом та ділом. Сьогоднішня політична ситуація показує, що серед політиків спостерігається деяка розгубленість перед наслідками економічної кризи та можливим соціальним напруженням, тому йдуть спроби заробити свій капітал саме на популістських заявах.

Хоча обрання спікера, створення коаліції, робота парламенту сьогодні говорить про невеликий, але, все ж таки, позитивний сигнал. Частина політиків і бізнес усвідомили нарешті, що в умовах економічної кризи треба відкинути політичне протистояння. За цих умов, коли треба вирішувати конкретні питання, популістські заяви серйозно вже не будуть сприйматись. Єдина проблема полягає в тому, що якщо ми не знайдемо правильних відповідей і падіння економіки продовжиться, тоді матимуть шанс маргінальні політичні сили, які спробують скористатися хвилею людського протесту і прийти до влади. Тому висновки треба робити сьогодні — щоб не допустити такої ситуації, потрібна ефективна державна політика. Крім цього, нам треба зрозуміти, що потенціал нинішніх політиків, що знаходяться при владі, вичерпаний. Тому треба міняти якість політики і приводити нових людей, не за віком, а за своїм покликанням, які можуть стати справжніми державними діячами.

— Чого можна чекати від новоствореної коаліції?

— Сьогоднішня політична ситуація — це запобігання ще гіршого сценарію розвитку подій, тому критично важливим було запустити роботу парламенту. Зараз ми можемо спостерігати, що досить часто парламент голосує дивними конфігураціями, раніше цього не було, але головне, що є результат — приймаються закони. Крім цього, нарешті припиниться політична гра заяв про розпуск парламенту, яка не давала можливість нормально працювати Верховній Раді. Стосовно коаліції, хочу сказати, що багато речей, які записані в коаліційній угоді підтримуються й іншими політичними силами, зокрема економічні питання, адже, сам текст угоди є результатом пропозицій не тільки коаліції, а й більш широкого кола депутатського корпусу. Тому конфігурація сил БЮТ— НУ—НС—БЛ має можливість пропрацювати, як мінімум, до весни, і, вважаю, що було б доцільно, продовжити роботу парламенту в подібному форматі до президентських виборів. Після цього треба міняти політичний ландшафт України.

— У фракції «Наша Україна — Народна самооборона» відбулася відставка керівників — В’ячеслава Кириленка та Романа Зварича. На вашу думку, кого обере фракція на їхнє місце? Яку позицію сьогодні займе Президент Віктор Ющенко?

— Історія розбрату НУ—НС почалася не сьогодні. Основною причиною її розбалансування є зовнішнє втручання. І те, що сьогодні фракцією прийняте рішення про входження до коаліції, звичайно, є позитивним рішенням. Депутати нарешті згадали про свої обіцянки виборцям і свою власну гідність. Стосовно відставки пана Кириленка, то вона цілком зрозуміла, тому що він неодноразова підкреслював, що якщо ситуація буде розвиватися не за тим сценарієм, який він підтримає, то відбудеться його відставка. Позиція пана Зварича є більш емоційною, з посиланням на інтелект, межує з образою, але по суті це констатація поразки на цьому етапі. На місце цих керівників важливо, щоб прийшли люди, які об’єднають фракцію і не будуть піддаватися зовнішньому тиску.

Президент Віктор Ющенко у свою чергу дещо відійшов від тих позицій, за які багато людей його підтримували. Він завжди не звертав уваги на тактичні цілі, навпаки, керувався далекоглядними планами. Тому в даному випадку, коли створювалась коаліція, його дії виглядали хаотичними, навіть розгубленими. Людина може перебувати в такому стані тільки в разі емоційного впливу або якихось зовнішніх викликів. Я б не хотів думати, що ці — лише в площині політичного суперництва за президентську посаду. Тому Президент України має ще раз оцінити ймовірні подальші сценарії розвитку подій і запропонувати зважену відповідь.

Іван КАПСАМУН, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments