Країна розповзається?

Услід за Харковом Луганська обласна рада ухвалила позавчора рішення про надання російській мові статусу регіональної. Рішення було прийняте одноголосно, що, в принципі, не дивно. Iз новим складом облради (100 регіоналів, 8 комуністів, 8 прогресистів і 4 бютівці) цей сценарій був очевидний. У Страсну П’ятницю здався останній форпост «помаранчевих» в області: губернатор Геннадій Москаль заявив про свій намір піти у відставку, а позавчора на тій же сесії і депутати облради дружно висловили свою недовіру главі обладміністрації.

Політики рішення луганських депутатів коментують поки що стримано. Так, перший заступник керівника виборчої кампанії блоку «Наша Україна» Микола Катеринчук заявив, що рішення Луганської облради «в принципі не суперечить Конституції України». Разом із тим він не виключив, що це рішення може бути оскаржене в суді. «Побачимо, наскільки в цьому питанні буде поставлена крапка», — сказав Катеринчук, зазначивши, що це питання обговорюватиметься і в Конституційному суді після того, як той почне працювати. Своєчасним назвав рішення облради один із лідерів Партії регіонів Тарас Чорновіл. В інтерв’ю агентству Iнтерфакс-Україна він наголосив, що це рішення «знімає напруження» в мовному питанні і «дає золоту середину, яка не створює проблем для розвитку української мови». При цьому Т. Чорновіл зазначив, що одночасно «йому боляче сприймати таке рішення», оскільки «хотілося б, щоб українська мова стверджувалася в Україні крок за кроком».

А ось експерти в подібних рішеннях облрад убачають і тривожні ознаки. В Україні фактично відбувається «точкова секторальна децентралізація, очевидні проблеми з національно-мовною ідентичністю в державі», — говорить із цього приводу директор Iнституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. На його думку, після Харкова та Луганська подібних процесів слід чекати в Донецьку, а ось в Одесі та Миколаєві, а також інших російськомовних областях, процес регіоналізації мов буде або заблокований, або відкладений до «кращих» (гірших?) часів. «Там усе-таки немає такого неподільного панування Партії регіонів, — пояснив «Дню» політолог. — Там на місцевому рівні співвідношення політичних сил більш розмите, і політична структура більш мозаїчна».

«Вибори 2006 року показали, що сталася де-факто федералізація на рівні партій. Фактично партії замикаються у своїх регіонах, отримують не просто владу, а й власність, — вважає В. Карасьов. — I вже не так важливо, чи відповідає це класичним моделям федералізації країни. Країна розповзається. Як запобігти цій регіоналізації або іншим симптомам латентної федералізації? Запитання для центральної влади й іспит на відповідальність для української еліти».

P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що статус регіональної російській мові на території міста надала учора і Севастопольська міськрада.