Перейти до основного вмісту

«Героєм року вважаю Антона Дубішина – людину з обмеженими можливостями, але з безмежно великим серцем і силою волі»

13 січня, 12:46

Війна змушує нас визначитися відносно того, яку державу ми хочемо побудувати. Вже майже три роки війна для нас — це жорстокий і прискіпливий екзаменатор, навіть певною мірою час одкровення. Розкручені ідоли стали розчаруванням. Терміни на кшталт «боротьба з корупцією» та «необхідність реформ» вицвіли від відсутності конкретних дій. Проте залишається надія на те, що народ, який зміг у час страшних випробувань мобілізуватися, створивши рухи добровольців і волонтерів, зрештою здатен і до старанної, надскладної роботи з розбудови держави.

Цей рік був 25-ю річницею відновлення Україною незалежності. В Декларації про державний суверенітет, написаній рукою дисидента Левка Лук’яненка, значиться ключова фраза про «тисячолітню традицію державотворення». Експерти «Дня» в черговий раз зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2017-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Які події 2016 року, на вашу думку, вплинули на Україну і світ?

2. Чим рік, що минає, став особливим персонально для вас?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

 

4. 2016-го наше видання відзначило 20-річчя свого існування. Ви і «День». Які проекти газети за всі ці роки відіграли найбільшу роль для розвитку нашого суспільства?


Наталія ГРАНЧАК, директор дитячого православного табору «Джерело», голова громадської організації «Команда Небайдужих», голова благодійного фонду «Полтавський Батальйон Небайдужих»:

1. Вважаю, що світ не дуже змінився. Так само, як і в давні часи іде боротьба за владу і за володіння ресурсами, прагнення меншої частини людей панувати над більшістю. Проте є і позитивні тенденції. Наприклад, активні розробки і впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій. Вітрова і сонячна енергія, електромобіль тощо. Тобто людство прагне зберегти залишки ще не знищеної природи, зберегти екологію.

Щодо України, то якихось подій, які б змінили країну, я не бачу. Однак наша трагедія – війна – нас згуртувала і навчила, що коли ми об’єднуємося заради досягнення доброї мети, то усе потроху виходить. Це має бути нашим орієнтиром і у відстоюванні своєї незалежності, і в наведенні порядку в державі, і в боротьбі з найбільшим суспільним злом – корупцією.

2. Цей рік навчив мене багатьох речей. Були деякі розчарування у людях. На жаль, нам так бракує справжньої любові, поваги один до одного і взаємної підтримки. 2016 рік показав мені, що потрібно змінити у собі. Над цим працюю. Цього року наша волонтерська команда спромоглася реалізувати низку, так би мовити, «мирних проектів». Це і літній дитячий табір «Джерело», у якому відпочили і отримали духовно-патріотичне виховання понад триста дітей Полтавщини. Також великий успіх мав наш проект «Будиночок святого Миколая». Було дуже радісно дивитися, як сотні полтавських дітей по-справжньому відкривалися Миколаєві, зізнавалися у поганих вчинках, розповідали вірші. Батьки теж були щасливими. Ми провели ряд мистецьких заходів і зробили їх традиційними. Завдяки зібраним коштам допомагаємо кільком нашим бійцям лікуватися і проходити реабілітацію. Маємо надію, що один із них обов’язково залишить свій візок і буде ходити.

3. Героєм року вважаю Антона Дубішина – людину з обмеженими можливостями, але з безмежно великим серцем і силою волі. Попри тілесну безпорадність, він хоче бути корисним для суспільства, у якому живе. Антон зібрав творчий колектив, що складається з особливих людей, з яким упродовж останніх двох років  виступає переважно у шпиталях, де одужують учасники війни на Донбасі. Крім того, пише вірші, виступає з лекціями, займається волонтерством, допомагаючи фронту. Своїм прикладом ця Людина  не лише надихає до боротьби бійців, що проходять реабілітацію після важких поранень, але і вчить нас, фізично здорових людей, як ми маємо ставитися до життя, служити один одному і творити добрі справи. Антигероїв у нас поки що дуже багато і виділяти когось одного не буду.

4. Газету «День» знаю та читаю вже багато років. Приємно, що на сайті новин є рубрика «Волонтерство». Варто відзначити інтернет-проект «Україна Incognita», зокрема дослідження історії українських  родин «Сімейний альбом України». Ваша газета по-справжньому європейська, серйозна, принципова, інтелектуальна.  Хай Бог допомагає вам бути правдивими, зваженими і неупередженими!

Богдан Проскуров, Полтава

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати