Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо.
Теодор Рузвельт, 26-й президент США

Коли фашисти «критикують» нефашистів

Микола СІРИЙ: Заява глави Слідчого комітету РФ є частиною інформаційної війни проти України
13 червня, 2014 - 12:06
МИКОЛА СІРИЙ
МИКОЛА СІРИЙ

Усім відомий вислів: на злодієві шапка горить. Саме за таким принципом діє російська влада, звинувачуючи інших у тому, що насправді вона сама робить. Після усунення диктатури в Україні, зокрема після втечі президента Януковича в Росію, Кремль став називати українську владу хунтою, а українців — фашистами. Хоча, насправді, все, що робить останнім часом режим Путіна, нагадує дії Гітлера і не може характеризуватися інакше, як фашизм.

Про це говорять відверто деякі політики в Європі та Америці. Авторитетний історик Тімоті Снайдер зазначив днями, виступаючи в Польщі на форумі ім. Куроня: «Сьогодні російські та європейські фашисти критикують українських нефашистів тому, що самі є фашистами. Це добрий привід нічого не робити».

Але Росія й надалі діє за принципом «поганому виду нема стиду». Інакше як можна пояснити заяву голова російського Слідчого комітету Олександра Бастрикіна про те, що в Росії хочуть притягнути до відповідальності українських силовиків, які «застосовують зброю проти жителів Донбасу». Усьому світу видно, які це мирні жителі й чиєю зброєю вбивають населення та українських солдат. А Бастрикін, утім, стверджує, що учасники антитерористичної операції на південному сході України, «починаючи з рядового бійця української армії й закінчуючи керівниками типу Авакова», повинні постати перед міжнародним правосуддям.

Щоб робити такі заяви, треба, мабуть, згадати про злочини російських військ у Чечні, Грузії, а також про сотні загиблих під час контртерористичних операцій. А це Беслан, Норд-Ост та багато інших.

А якщо Слідчий комітет і має когось притягнути до відповідальності, тоді йому слід відреагувати на заяву українського МЗС, у якій зазначається: «Неприховано ігноруючи свої зобов’язання та фактично спонсоруючи міжнародний тероризм, прикордонна служба ФСБ Російської Федерації не чинить жодних перешкод для злочинців і далі пропускає через кордон у напрямку України зброю та бойовиків». А це якраз у межах компетенції Слідчого комітету, і саме у цих справах він має починати провадження.

Президент Фонду прикладних політичних досліджень «Індем» Георгій САТАРОВ сказав «Дню», що заява Бастрикіна є безглуздою і свідчить, що той хоче якимсь чином вислужитися перед «паханом» — і більше нічого.

 Микола СIРИЙ, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України:

— Ця заява є частиною інформаційної війни проти України, тому що під нею не існує жодних правових підстав. У даному разі Слідчий Комітет РФ не має компетенції порушувати будь-які кримінальні справи щодо громадян інших країн і на іншій території. Тобто поза територією Російської Федерації.

Із процедурної точки зору компетенція порушувати кримінальні провадження є лише у міжнародних інстанцій, а не у Слідчого комітету РФ. А по суті, дії українських силових структур і міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії, Служби безпеки і Збройних сил здійснюються і в межах української конституції, і в межах міжнародного права. Тому що в основі цих дій стоїть захист територіальної цілісності країни й українських громадян.

Кожна особа, яка взяла зброю і з цією зброєю виступає проти територіальної цілісності, проти конституційного порядку, є злочинцем. І саме про цих злочинців ведеться зараз протидія з боку силових структур України. І ця протидія є абсолютно законною, що визнано і європейськими міжнародними організаціями, і, на сьогодні, цивілізованими країнами світу. Більше того, європейські інституції й країни G7, а також ціла низка міжнародних організацій зазначають, що Україна в цій ситуації діє менш жорстко, ніж вона має на це право. Тобто дії української армії та українських правоохоронних силових структур більш толерантні, ніж цього вимагає ситуація, яка склалася в Криму і на сході України, зокрема на Донбасі.

Тут, скоріше, доцільно звернути увагу Слідчого комітету РФ, а також офіційних органів Росії, щоб вони діяли в межах своєї компетенції, не порушували штучних проваджень і не робили безпідставних заяв із цього приводу. Відповідно певні ноти різного характеру Міністерство закордонних справ уже озвучило. Але потрібно робити додаткові заяви щодо цього. Бо вони є потрібними й корисними.

Чи доцільно порушувати кримінальні провадження проти Росії, проти російських органів? Так, потрібно збирати факти агресії Російської Федерації. І їх збирають. Мова йде як про факти агресії, які було здійснено в Криму, так і про факти підтримання терористів із боку офіційних структур Російської Федерації й постачання зброї з боку Росії. Вже на цих підставах можна розглядати питання про притягнення офіційних осіб Росії до відповідальності й, цілком можливо, вже в порядку міжнародного кримінального права.

Щодо цього має бути сформульована абсолютно чітка позиція з боку Української держави. Що стосується Криму і Донбасу, між цими подіями є багато спільного, але вони в тому числі й різні. Тобто може бути не тільки одна позиція, а дві різні.

Хто має здійснювати це. Можна сказати, що поки йде підготовка до офіційних заяв та офіційних позицій. Але такими мають бути й дії, озвучені та документально оформлені з боку прокуратури, а також із боку України як держави. Відтак може бути звернення до Міжнародного кримінального суду від Верховної Ради, а також Президента. Але, вірогідно, ці документи будуть підготовлені згодом.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments