Кому довіряємо свої гроші?

Експерти Міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor’s (S&P) вважають, що українська банківська система належить до групи слабких. Вони відзначають, що доля проблемних кредитів (включаючи реструктуровані) в українських банках складає приблизно 50%, і прогнозують тривалий і болісний період врегулювання пов’язаних із цим проблем. У той же час українські експерти відзначають, що вогнища проблем у банківському секторі країни частенько виникають на зіткненні взаємин менеджменту і власників.

Як відзначає екс-заступник голови Нацбанку України Олександр Шлапак, і в минулому, й сьогодні всі проблемні банки мали втрати через те, що значна частина кредитних портфелів розподілена на користь бенефіціарів (вигодоодержувачів) банків. Як тільки виникає кризова ситуація, власник швидко виводить ресурси і залишає Нацбанку та вкладникам проблеми, а сам виходить із брудної води чистим.

Шлапак згадує, що 2004 року, під час його роботи в Нацбанку, був розроблений законопроект, направлений на вирішення цієї проблеми, але у той час у Верховній Раді було дуже сильне банківське лобі, й провести його не вдалося. Тепер цей небездоганний закон (№0884), говорить Шлапак, «ухвалений, і все, що стосується проблеми реальних власників, прописано там дуже гідно». Екс-банкір відзначає, що «закон відкриває нові можливості для наведення ладу в банківській системі України». При цьому він попереджає, що ця норма потребує ще й підзаконних актів Нацбанку. І тут, за Шлапаком, виникає перший ризик у реалізації цього закону, оскільки доведеться прийняти порядок розкриття реальних власників аж до фізичної особи та спеціальний документ, що визначає поняття — ділова репутація засновників банків. Останнє існує в законодавстві вже давно, але НБУ ніколи не квапився взяти на себе відповідальність і розповісти, що це таке, а також визначити, кого можна допускати до власності в банківській системі. Таких визначень немає до цих пір. Потрібно буде сформувати також вимоги до фінансового становища засновників банків і структуру власності юридичної особи, яка має намір зайнятися банківською діяльністю. Як вважає експерт, саме від того, наскільки швидко і якісно будуть підготовлені ці документи, залежатиме ефективність нового закону.

Екс-голова «Ощадбанку» Анатолій Гулей відзначає як неприємну тенденцію, що при створенні названого закону вибірково використовувалися норми відомих європейських базових документів («Базель-2» і «Базель-3»), ігноруючи інші положення цих документів, що дозволяє чиновникам абсолютно інакше трактувати нормативи, користуючись відмінностями в процесі створення банківських систем. Зокрема, українські банки створювалися виключно живими грошима, але про цю їхню перевагу ніхто не говорить, підкреслює Гулей. Він бачить небезпеку в тому, що з прийняттям в Україні нових банківських законів фізичні особи втратять можливість бути засновниками банківських установ. Тоді як функції акціонерів все більше переходитимуть до представників великого капіталу.

Виконуючий обов’язки голови правління «Укрсиббанку» Сергій Панов називає «великим кроком» можливість мати регулярну інформацію «про істотних власників банків». «Сам ринок повинен відчувати і бачити, хто залучає гроші від тих же фізичних осіб, — говорить він і підкреслює: — Ця інформація має бути прилюдною і відкритою для споживачів фінансових послуг».

Голова правління банку Platinum Юрій Блащук підкреслює, що зараз у всьому світі відкриваються власники бенефіціарів. При цьому він запитує, а чи потрібно застосовувати інструкцію, аби взнати прізвище власника того чи іншого міжнародного фонду, що є власником банку? На його думку, тут потрібно діяти дуже гнучко, враховуючи практику світового ринку.

Сповнений оптимізму голова Національного банку України Сергій Арбузов: «Вже можна говорити про те, що вперше в Україні Нацбанк і суспільство зможуть взнати імена кінцевих бенефіціарів банків». На його думку, це сприятиме підвищенню надійності банківської системи країни і необхідне для запобігання виведенню банківських капіталів за допомогою операцій із так званими зв’язаними особами. «Це — крок у бік більшої прозорості та надійності банківської системи», — констатує головний банкір країни.