Шевченківська премія як «тест для влади»
Багато хто останнім часом називав Шевченківську премію 2011 року «тестом для влади». «Тестом» на те, чи відмежується Президент від антиукраїнської риторики і практики декого зі своїх однопартійців та урядовців, чи візьмуть у владному середовищі конструктивні тенденції в гуманітарних питаннях, а чи «біло-блакитні» остаточно і публічно утвердяться на радикальних позиціях Дмитра Табачника та Вадима Колісниченка. Скидається на те, що «тест» не відбувся. Влада зробила вигляд, що нічого не сталося: відмовився письменник від премії, мовляв, то й нехай, зекономимо чверть мільйона. Разом із тим, вустами Анни Герман заперечила будь-які претензії до «Чорного ворона». Отже, публічно, на словах, Президент і його оточення не пристали ні на конструктивну, ні на антиукраїнську позиції, але справи свідчать на користь другої — міністр Дмитро Табачник для влади, котру вже час припинити називати «новою», лишається явно дорожчим за національну гідність, міжкультурну та міжетнічну громадянську злагоду. Нагадаємо, 9 березня в Каневі пройшли урочистості до Дня народження Кобзаря.
Тут відбулося і вручення Національної премії імені Тараса Шевченка. Лауреатами головної державної відзнаки стали: літературознавці Роман Горак і Микола Гнатів за 10-томне видання «Іван Франко», диригент-постановник Микола Дядюра, режисер-постановник Анатолій Солов’яненко, виконавці вокальних партій Оксана Крамарева та Сергій Магера за оперу В. Белліні «Норма» в Національній опері України, а також співачка Лідія Забіляста — за вокальні партії в оперних виставах та концертні програми 2005 — 2010 років. Розмір кожної премії цьогоріч становить 250 тисяч гривень.
У президентському указі не згадано Василя Шкляра. За роман «Чорний ворон», нагадаємо, він мав отримати цю премію, згідно з рішенням Шевченківського комітету. Однак після низки заяв про те, що роман містить елементи ксенофобії (сам Шкляр говорить, що у книжці зображується жорстока боротьба українських партизан із більшовиками у 1920-х роках, отож і лексика використовується відповідна до історичних реалій), письменник оголосив, що не прийме премію, допоки при владі залишається міністр освіти Дмитро Табачник, якого він вважає «справжнім ксенофобом». Невдовзі Юрій Андрухович озвучив ідею зібрати для Шкляра альтернативну, «народну» премію з внесків читачів. Лауреат на це відповів, що не візьме собі гроші, якщо вони будуть зібрані, а пустить їх на роботу над фільмом за своїм романом.
Ситуація з «Чорним вороном» — не єдиний скандальний нюанс цьогорічної Шевченківської премії. Досі не знайшов свого розв’язання конфлікт з приводу звільнення Марії Матіос із посади заступника голови Шевченківського комітету. Письменниця заявила, що звільнення це відбулося незаконно, і подала до суду.
Також варто відзначити й те, що цього разу Президент Янукович довго не публікував указ про нагородження премією, до останнього моменту широко не поширювалась інформація про те, де і коли відбудеться урочиста церемонія та чи візьме в ній участь Президент. Зрештою, виявилося, що Віктор Янукович приїхати до Канева не зможе, бо лікарі, як повідомляється на президентському сайті, заборонили йому пересуватися на великі відстані. Тож почесну місію взяв на себе прем’єр-міністр Микола Азаров.
