За Європу без сміття!

З того, як минув перший день V Всеєвропейської конференції міністрів екології, можна зробити висновок, що Україна має всі шанси досягти бажаного. Раніше в інтерв’ю «Дню» голова комітету ВР з питань екологічної політики Геннадій Руденко висловлював думку, що Україна на цій конференції має всі шанси отримати значні гранти, які можуть перевищити вітчизняний природоохоронний фонд у розмірі 10 млн. доларів. Але при цьому її основним завданням була і залишається спільна з Європою екологічна політика.

Учора у відповідь на виступ Леоніда Кучми, в якому Президент сказав, що Україна «не може бути сам на сам із Чорнобилем не тільки в осмисленні цього вселенського застереження, але й у ліквідації наслідків катастрофи», комісар Євросоюзу з питань навколишнього середовища Маргот Валлстрем заявила про готовність продовжувати надавати допомогу в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зі слів М. Валлстрем, учасники конференції хочуть продемонструвати, що економічного зростання можна досягти без шкоди для навколишнього середовища. Вона також відзначила, що Україні необхідно посилити роботу над проблемами забруднення води. Зокрема, вона вважає за необхідне покращити облік та реєстрацію відходів, які скидають у воду, як це роблять у Європі.

Міністр навколишнього середовища Греції Вассо Папандреу переконана в тому, що лише інтеграція Європи може принести бажані результати. Й Україна також не повинна стояти осторонь цього процесу. Вона підкреслила, що нові члени повинні відповідати вимогам Євросоюзу у сфері охорони навколишнього середовища. Основними проблемами таких країн є необхідність зміни моделі виробництва і споживання, ефективного використання енергоресурсів. Крім того, важливим питанням для них є охорона води, сказала В. Папандреу.

Проте в «інтегративному питанні» вже виникли неясності. У кулуарах представники українських громадських організацій висловлювали своє невдоволення запланованим локальним об’єднанням 12-ти країн — у минулому союзних республік. Ще одне тому підтвердження — заплановане підписання спільної екологічної стратегії з країнами східної Європи, Кавказу і Центральної Азії. Незважаючи на те, що в екологічному плані в країні було зроблено чимало, останнім часом цікавість громадськості до природоохоронної проблематики помітно зменшилася. А крім цього, в Україні досі не створено «начало начал» — Національну екологічну стратегію та Національну стратегію сталого розвитку.

До речі, вже у перший день конференції про сталий розвиток (економіко-екологічну співдружність) говорили чимало. У цей контекст якнайдоречніше вписується Протокол про реєстр викидів і перенесення забруднювачів, який мають намір підписати у Києві. У США до цього прийшли вже 15 років тому, узгодити окремі нюанси залишилося й більшості європейських країн. А Україні доведеться пройти через усі етапи: зареєструвати «вихідні» дані кожного виробництва — кількість і якість його викидів у довкілля — створити повний реєстр, і найголовніше — уможливити доступ до нього усіх бажаючих. Щоправда, виконавчий секретар громадської організації Екоправо-Львів Дмитро Скрильников сумнівається у тому, що в Україні таке є можливим. Зате, на його думку, очевидні «іміджеві» плюси. Адже у розвинених країнах громадськість має право доступу навіть до шумових і радіаційних карт кожного підприємства. Підписавши Орхуську конвенцію, з тим, що народ має право знати, Україна погодилася. Але попри те, що минув майже рік, істотних змін так і не сталося. До речі, українські експерти сумніваються у дієздатності і ще одного стратегічно важливого для України документа — Карпатської конвенції. Вона передбачає, що країни, які мають на своїй території цю гірську систему, зобов’язуються всіляко співпрацювати і підтримувати одна одну, — починаючи від планування й управління земельними ресурсами і закінчуючи історичними пам’ятниками та туризмом. «Як Україна збирається виконувати зобов’язання, якщо тільки цього року їй не вдалося зберегти три церкви, що знаходяться в Карпатському регіоні та є культурною цінністю?» — каже професор Ужгородського університету, доктор біологічних наук Андрій Ковальчук.