Бунтівні провінції

Об’єднання «Батьківщини» і «Фронту Змін», що відбулось у червні за рішенням «зверху», далеко не всі партійці сприйняли з ентузіазмом. Як і прогнозували експерти, це рішення викликало хвилю невдоволення «внизу», на рівні регіональних осередків обох політсил. Про неминучість такого сценарію свідчили не лише кулуарні розмови, а й чернетка листа деяких членів «Батьківщини» до Юлії Тимошенко. У документі, який було оприлюднено в ЗМІ, «стара гвардія» гостро розкритикувала механізм об’єднання із «ФЗ» і створення спеціально «під Яценюка» посади голови політради партії, порівнявши ці процеси із «запрошенням хазарів на царство». Були в тому посланні до Тимошенко й слова про «повільне, повзуче захоплення Вашої партії».

СПРОБА СПРОТИВУ

Але у своєму листі до делегатів об’єднавчого з’їзду лідер «Батьківщини» висловила цілковиту довіру голові «ФЗ», заявивши: «Ми з Арсенієм Яценюком — уже давно не політичні конкуренти, ми — одна команда, яка має спільні, добре осмислені стратегічні цілі й волю до спільної перемоги». Таким чином, спробу внутрішньопартійної фронди було нейтралізовано, а деяких ініціаторів і підписантів послання до Тимошенко (нардепів Юрія Одарченка та Миколу Томенка) навіть запропонували — з подачі Житомирського облосередку «біло-сердечних» — виключити з фракції та позбавити посад в партійній ієрархії. Серед тих, хто вже поплатився через власну непоступливість, — керівник «Батьківщини» на Хмельниччині Василь Кравчук, якого формально виключили за «унісонні» голосування з провладною більшістю. Утім, приборкання групи незгодних не вирішило всіх проблем в найбільшій опозиційній партії, а стало лише прелюдією до подальших конфліктів «затятих однодумців» у регіонах.

Так, 23 червня в Полтаві пройшла конференція «Батьківщини», приводом для скликання котрої стало непорозуміння з центральними партійними органами. Після об’єднавчого з’їзду в Києві рішенням президії політради зі складу обласного бюро партії вивели його попереднє керівництво на чолі з екс-нардепом Вадимом Петренком, а виконувачем обов’язків голови регіонального осередку призначили парламентарія із квоти «ФЗ» Валерія Головка. «Стара» полтавська «Батьківщина» заявила, що рішення центру нелегітимне, традиційно закинула «фронтовикам» спробу рейдерського захоплення їхньої політсили й обрала нового керманича. Ним став колишній нардеп Руслан Богдан, який не пройшов до Верховної Ради (№ 73 у списку «Батьківщини») і, схоже, вирішив отримати хоча б партійний портфель.

Натомість представник департаменту партійного будівництва «Батьківщини» Володимир Довгопол, який приїхав на конференцію в Полтаву, назвав саме це зібрання нелегітимним, показавши рішення політради про його скасування. «Бунтівники» відповіли йому, що документи потрібно було привозити раніше й обурилися, чому їм заважають демократично обрати нового очільника замість нав’язаного «згори» Головка, який немає авторитету серед місцевого активу «біло-сердечних». Та невдовзі цей конфлікт загасили: уже 17 липня на сесії Полтавської ради шестеро депутатів із «ФЗ» влилися в ряди «Батьківщини», попередньо усунувши з посади керівника фракції одного з найактивніших учасників партійного демаршу. Його замінили на іншого батьківщинівця, заступником якого став нещодавній «фронтовик».

«ФРОНТОВА» ФРОНДА

Боротьба креатур «ФЗ» за лідерські позиції в «Батьківщині» може отримати продовження і в інших регіонах: на Львівщині, Запоріжжі, Тернопільщині, Хмельниччині й Донеччині. З іншого боку, не лише члени «Батьківщини» пручаються об’єднанню із «ФЗ», а й навпаки. Незгоду з цим рішенням, ще на ліквідаційному з’їзді, висловили очільники Вінницької, Житомирської та Дніпропетровської обласних організацій, не бажаючи бути поглинутими своїми партнерами по Об’єднаній опозиції. У коментарі Forbes.ua один колишній голова партосередку повідомив, що із 20 тис. членів «ФЗ» у «Батьківщину» поки що вступили приблизно 1%. На Сумщині теж не менш показові цифри: із 600 однопартійців Яценюка під прапори сили Тимошенко стали тільки... п’ятеро. На Харківщині колишні «фронтовики» взагалі відмовилися долучатися до «Батьківщини» і нині прагнуть лише зберегти свій актив, створивши з однодумцями громадську організацію. Нардеп Геннадій Зубко, який не підтримав вступу «ФЗ» у «Батьківщину», але залишається в складі опозиційної фракції, вже працює над цим і нині активно розкручує об’єднання «Наш дім Житомир».

Основна причина конфліктів, як вважають експерти, полягає в боротьбі за вплив у регіональних партійних структурах, де місцеві лідери розбудовували мережу осередків, проводили місцеві й парламентські виборчі кампанії, а тепер мають вгамувати амбіції та поступитися місцем на користь когось іншого. Ідейні представники «Батьківщини» переконані, що прагматичні «грошові мішки» із «ФЗ» зруйнують їхню партію, котру чекає доля «Нашої України». Зі свого боку «фронтовики», які очолювали штаби й фінансували вибори в областях, розраховують на те, що їхні зусилля будуть оцінені належним чином і вони отримають керівні посади в об’єднаній партії. Є у «ФЗ» і така частина активу, котра сама колись вийшла з лона «Батьківщини», а тому не поспішає повертатися туди знову, тим паче на правах рядових членів.

Коли обидві партії об’єднувалися, їхні лідери та прибічники сподівалися, що це дасть значний кумулятивний ефект — підвищить рівень суспільної довіри до опозиції та збільшить ряди однопартійців. Але поки що ситуація розвивається за іншим, менш оптимістичним сценарієм, хоча більш предметно про наслідки і підсумки консолідації демократів можна буде поговорити, напевно, у вересні, після завершення перереєстрації членів оновленої «Батьківщини». Опозиції, справді, є над чим задуматися, адже вона не витримує конкуренції із владою, часто займаючись марнослів’ям. Тому змагання із сумішшю конфліктів всередині «Батьківщини» — це шанс: або ця політична сила стане сильнішою і монолітнішою, або остаточно дискредитує себе.

КОМЕНТАР

«Входження колишніх членів «Фронту Змін» до «Батьківщини» не таке вже й складне»

Андрій СЕНЧЕНКО, «Батьківщина»:

— Я б сказав, що преса приділяє зайву увагу цьому процесовы — він рухається абсолютно нормально. Зрозумійте, є партія «Батьківщина», яка в десять разів більша від «Фронту Змін», тому процес входження колишніх членів останньої до нашої партії не такий уже й складний.

Я очолюю Кримську організацію й можу розповісти про інтеграційні процеси в моєму регіоні. У Криму налічується близько 18 тисяч членів «Батьківщини» й близько 500 — «Фронту Змін». Люди пишуть заяви — жодних конфліктів не виникає. На місцях, де ФЗ чи Партія «Реформи і порядок» мали досвідчених партійних функціонерів, ми запропонували їм очолити партійні організації. Так з’явився новий енергійний і молодий очільник організацій у Керчі від ФЗ: перед цим там працювала хороша, але трохи стомлена людина. Також у нас була вакансія в Міжгір’ї (Крим), на яку ми порадили обрати працездатну людину із «Фронту». Здебільшого це люди, яких ми знаємо за результатами співпраці під час виборів.

Що ж до інших членів «Фронту Змін», ми взяли список партії, обдзвонили всіх і запитали, чи підтверджують вони своє членство в партії, бо завжди є люди, які забувають про те, що вони колись писали заяву на вступ; також поцікавилися, чи знають вони про процес об’єднання й, насамкінець, чи готові вони вступити в «Батьківщину». Більшість дає ствердну відповідь. Що ж до конкретних портфелів — роботи вистачить на всіх. Жодного квотного принципу та призначень «зверху» немає. Питання квот обговорювалося на початку злиття, але таку пропозицію було відхилено одразу.

Звісно, в окремих місцях справді є проблеми. Але це радше одиничні випадки міжособистісних відносин, конфлікти, які виникли внаслідок конкуренції на позаминулих виборах. У цілому ж я не вбачаю тут жодної інтриги.

Підготувала Анна ЧЕРЕВКО, «День»