Методика соціологічної сенсації. Просто і без смаку
— У повідомленні інформагентства є такий абзац: «Дані соціологічних опитувань свідчать, що команди деяких претендентів під час збирання підписів користувалися базами даних про виборців. Таку думку в середу в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна висловив президент соціологічної служби «СОЦІС-Геллап» Микола Чурилов». Миколо Миколайовичу, які саме дані і яким чином про це свідчать? Адже фактично це твердження, що підписи фальсифіковано. Які соціологічні методики дозволяють робити висновки, рівнозначні почеркознавчій експертизі?
— Ми просили людей відповісти, чи ставили вони взагалі підписи. Там ціла методика була. Є дані, що тільки 29% із загального числа дорослих виборців поставили свої підписи на підписних листах. І ми попросили пригадати, за кого вони ставили підписи. І приблизно вийшла ось така картина, як Інтерфакс-Україна дає: що за Кучму більше як 3 мільйони, за Симоненка — 2,4, за Вітренко — 1,6, за Марчука — 1,2 тощо. У загальному результаті переводимо на всю генеральну сукупність — виходить, що було зібрано близько 13 мільйонів підписів.
— А наскільки правомірне перенесення результатів цього опитування на генеральну сукупність (тобто всіх виборців країни. — Ред.)? Адже це правомірно, коли досліджуються настрої, погляди, уподобання...
— Ні, не тільки. Ви знаєте, ми маркетингова компанія. Ми за вибірковими сукупностями також проводимо опитування, хто які продукти споживає, а потім розраховуємо обсяг ринку за тими чи іншими товарами. Це ми маємо повне право робити. Ця методика на послуги, як мовиться, в принципі еквівалентна.
— Запитання щодо цифр, даних у тексті: «Згідно з дослідженнями, в кампанії із збирання підписів узяло участь 11 млн. 138 тис. чоловік (29,31% опитаних). Як тоді підрахувати, скільки ж ви опитали? Адже виходить близько 38 мільйонів.
— Там не дуже конкретно написано. Ми опитали 2400 чоловік по Україні.
— А в іншому повідомленні того ж дня Інтерфакс-Україна дає 1200 опитаних. Це де мовиться про ваше дослідження, хто реально може претендувати на пост президента. (За даними «СОЦІС-Геллап», тільки Кучма, Вітренко, Симоненко. — Ред.).
— Це інше наше опитування — омнібус, в якому ми опитували 1200 чоловік. Це два різних дослідження. Не плутайте, Валентине Івановичу.
— Іще одна цитата: «Дані опитування свідчать, що тільки команди чотирьох претендентів — Наталі Вітренко, Леоніда Кучми, Олександра Мороза і Петра Симоненка — реально проводили збирання підписів».
— Ну, це так свідчать наші опитування.
— Гаразд. І ви розрахували: за Кучму — 3 мільйони 110 тисяч...
— Так, згідно з даними нашого опитування.
— Тобто, розрахунок проводився яким чином? Опитали 2400 і перенесли результати на все населення республіки?
— Так, як мовиться, з усіма помилками (маються на увазі, очевидно, так звані «помилки вибірки», зумовлені співвідношенням опитаних і всього населення республіки, точніше, всіх виборців. — Ред. ).
— Далі ви кажете: «Соціологи забезпечили повну репрезентацію сiльських регіонів країни, в тому числі віддалених від районних центрів». Що, також зробили репрезентативну вибірку по селах і перенесли на все населення сільської місцевості?
— Так, у цьому випадку ми врахували наші попередні помилки... Ми проводили опитування в сільській місцевості, але особливих обмежень не ставили. Близькі до міст сільські поселення досить урбанізовані. Тому тепер ми використовуємо таку методику: опитуємо сільські населені пункти за межею 20 км від міста.
— Скажіть, Миколо Миколайовичу, а чи за цією методикою було розраховано таку цифру: «Згідно з даними опитування, кілька претендентів набрали менше ніж 1 млн. підписів на свою підтримку. За екс-прем'єра Євгена Марчука підписалося тільки 809 тис. чоловік (2,13 %), за лідера Руху Геннадія Удовенка — 680 тис. чоловік (1,79 %), за спікера Верховної Ради Олександра Ткаченка — 490 тис. чоловік (1,29 %). Це за цією ж методикою: опитали 2400 і перенесли на всю республіку?
— Так.
— Ага... Тоді в мене таке запитання. Ви твердите: «не можу сказати, що ці результати мають якусь юридичну силу...» А ви не думаєте, що ваша заява може мати юридичні наслідки? З боку конкретних кандидатів та їхніх штабів, про які ви фактично ведете мову, що вони не зібрали мільйона голосів? Отже, тоді фальсифікували...
— Я вам наводжу в цій ситуації дані нашого опитування.
— А наслідки з боку міжнародних організацій, що стежать за дотриманням писаних і неписаних правил у соціології?
— А в чому конкретно порушення в цій ситуації?
— Усе-таки вважаю, що не можна результат, отриманий у ході опитування 2400 чоловік, переносити на всіх виборців. (В Україні їх 38 млн. чоловік. — Ред.).
— Можемо зробити. Якщо ви трошки знайомі з соціологією, то результати опитування вибіркової сукупності зобов'язані перенести на генеральну сукупність...
— Коли йдеться про настрої, погляди...
— Не тільки... Ви трошки забуваєте, що коли ми розраховуємо наші медіа-дослідження, ми визначаємо за нашими рейтингами, яка приблизно аудиторія тієї чи іншої газети, журналу, телепрограми.
— Миколо Миколайовичу, адже в законі про вибори як обумовлено: кандидат повинен зібрати не менше ніж 1 мільйон голосів — і перераховано, в якій кількості областей (не менш ніж в 2/3 областей і не менше ніж 30 тис. підписів у кожній із них. — Ред.). І він міг зібрати ці голоси в певній області в двох районах, а ви могли потрапити зі своїм опитуваннями в інші райони.
— Цілком можливо.
— Проте ви ж зробили висновки, що преденденти не зібрали потрібної кількості підписів...
— Я категорично не стверджую. Я кажу, що результати примушують задуматися.
— Цитую: «Дані соціологічних опитувань свідчать, що команди деяких претендентів під час збирання підписів користувалися базами даних про виборців». Попередній абзац: «Соціологи ставлять під сумнів достовірність даних про збирання підписів на підтримку претендентів...»
— Там Інтерфакс забув одну важливу деталь: що 8 претендентів, які залишилися, не перераховані в цьому списку, набрали всього-на-всього 790 тис. підписів. Так ось про тих я і кажу.
— Так, але ж певні прізвища (Марчук, Удовенко, Ткаченко. — Ред.) наведено в цьому контексті. Або, наприклад, коли подається, що 11 млн. 138 тис. — це 29, 31% опитаних, то пересічний читач робить підрахунок і отримує, скільки мiльйонiв опитаних усього? 38 мільйонів? А внизу маленька виноска: опитано 2400 чоловік. Манера подачі матеріалу!
— Це не моя манера подачі. Це Інтерфаксу манера подачі. Я несу відповідальності за ті цифри, які я передав Інтерфаксу. Як він їх інтерпретує — це питання, як мовиться, до Інтерфаксу...
ВІД СОЦІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ «Дня»
У тексті вживаються терміни «вибіркова сукупність», «генеральна сукупність», значення яких зі змісту бесіди значною мірою зрозуміле. Пояснимо лише, що суть полеміки між кореспондентом «Дня» і керівником фірми «СОЦІС-Геллап» ось у чому. Чи можна, опитавши 2400 чоловік (які за основними соціально-демографічними показниками відповідають населенню всієї республіки), отримані відсотки переносити на всіх виборців? Тобто, якщо в ході опитування отримано, що, наприклад, на підтримку О. Ткаченка підписалося 1,29% з 2400 опитаних, взяти загальну кількість виборців в Україні, помножити на цей відсоток і отримати 490 тис. «підписантів». І на основі цього засумніватися в підписних листах, зареєстрованих Центрвиборчкомом?!
Дати методологічну оцінку отриманим сенсаційним результатам ми попросили кількох відомих соціологів.
