Лідери та «лузери»

Ще з півроку тому в урядовому моніторингу добровільного створення об’єднаних територіальних громад Закарпатська область була абсолютним аутсайдером, а обласна держадміністрація упродовж чотирьох років навіть не подавала на розгляд обласної ради розроблений експертною робочою групою проєкт Перспективного плану формування територій громад області. І зовсім не тому, що найзахідніша область України не сприймала найуспішнішу українську реформу! Навпаки — настрій у багатьох керівників місцевого самоврядування, пересічних жителів громад, які особисто пересвідчилися в практичній ефективності децентралізації, був реформаторський. Але чого варті устремління тисяч проєвропейськи налаштованих людей, якщо областю керував Геннадій Москаль.

МОСКАЛЬ-ГАЛЬМІВНИК

Колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль був переконаним противником і непереборним гальмом децентралізаційної реформи, а його вкрай негативне ставлення до реформування діяльності ОМС та відповідне налаштування районних держадміністрацій слугували потужним стримувальним фактором створення ОТГ. Подолати цей спротив ціною неймовірних зусиль вдалося лише одиницям, які в прямому сенсі слова вибороли собі право, надане Законом, вдаючись до пікетувань будівлі ОДА і кабінету її голови, перекриття міжнародних автотрас та судової тяганини.

Блокування реформи упродовж кількох років відкинуло Закарпаття на останні позиції в Україні. У результаті, за підрахунками експертів, сума недоотриманої областю державної субвенції на розвиток інфраструктури потенційних ОТГ за ці роки становить приблизно 400—500 млн грн.

Зі зміною очільника області в липні минулого року ситуація кардинально змінилася. Закарпатська ОДА в короткі терміни подала на розгляд сесії обласної ради проєкт Перспективного плану формування територій громад, який був схвалений обласною радою 26 вересня 2019 року. Паралельно тривав процес надання позитивних висновків новим добровільно утворюваним ОТГ. Це надало можливість 22 грудня 2019 року провести перші вибори в дев’яти новостворених ОТГ, які додалися до семи уже діючих, а ще 11 мають усі шанси потрапити до числа тих, де на початку 2020 року ЦВК може призначити перші вибори.

ЛІДЕРИ

Незаперечні переваги добровільного об’єднання громад чи не найкраще видно на прикладі Тячівської ОТГ (19,5 тис. жителів). Збільшення фінансових надходжень — 60% від ПДФО, акциз, субвенція із держбюджету на формування інфраструктури ОТГ, кошти із ДФРР дали можливість здійснити в населених пунктах громади справжню модернізацію соціальної сфери, вперше за кілька десятиліть здійснити капітальний ремонт шкіл, садочків, прокласти асфальтні дороги до сіл. У містечку Тячів відкрито ЦНАП, у якому мешканці ОТГ отримують 26 основних видів різних адмінпослуг, у тому числі й біометричні закордонні паспорти, введено в експлуатацію колишній довгобуд — надсучасну спортивну арену «Тячів» загальною площею понад 350 кв. м, яка стала не лише центром спортивного життя громади, а й архітектурною окрасою міста.

У розташованій неподалік Вільховецькій сільській ОТГ (12,5 тис. жит.) за словами її голови Василя ЦІРИКА, бюджетні надходження за перші три роки діяльності зросли з 2,2 млн грн до 10,5 млн, рівень дотаційності знизився більш ніж на треть, що надало можливість вкладати значні кошти в комплексний розвиток соціальної інфраструктури сіл, реформування медичних закладів. 15 листопада 2019 року тут сталися одразу чотири знаменні події: відкриття найкращого в Україні серед сільських ОТГ Центру надання адміністративних послуг, інклюзивно-ресурсного центру, спортивного залу та міні-футбольного поля зі штучним покриттям. Для потреб жителів громади придбано шкільний автобус на 32 посадкових місця, трактор «Бєларусь» для утримання доріг у належному стані, два санітарних автомобілі «Рено Дастер», пожежний автомобіль.

Пріоритетним напрямком розвитку Полянської сільської ОТГ (7,6 тис. жит.), відповідно до її Стратегії, є сприяння розвитку санаторно-курортної галузі. Сільський голова Іван ДРОГОБЕЦЬКИЙ розповів про реалізацію унікального задуму — створення екосферного інноваційно-культурного етнопарку «Родниковий край». Його інноваційним ядром стане екосферний біоіндустріальний парк площею понад 50 га, збудований на полонині Великий Віжень на висоті понад 1150 метрів. Тут планують використати сучасні геліотеплиці, де вирощуватимуть овочі для санаторіїв, а також підприємство, яке перероблятиме екологічно чисті місцеві продукти, сучасне безвідходне деревообробне виробництво та багато інших інноваційних проєктів. Ощадливе використання природних багатств потребує зведення об’єктів, які мінімізували б негативний вплив на природне середовище. Одним із них стане сміттєпереробний завод, який обслуговуватиме кілька сусідніх районів області. Цей проєкт Полянська ОТГ планує реалізувати спільними зусиллями місцевих рад п’яти сусідніх гірських районів Закарпаття: Великоберезнянського, Воловецького, Міжгірського, Перечинського та Свалявського, оскільки питання переробки ТПВ та очищення стоків є надактуальними для території, де відбувається розвиток рекреаційно-оздоровчої сфери.

Чимало добрих справ уже встигли зробити і в наймолодших ОТГ — Перечинській та Іршавській міських і Баранинській сільській, де вперше за 30 років дочекалися капітального ремонту школи, клуби, з’явилось вуличне освітлення, збудовано системи водопостачання та водовідведення.

Загалом, ухвалений обласною радою і переданий на затвердження Кабінету Міністрів Перспективний план формування територій громад Закарпатської області передбачає створення 60 спроможних об’єднаних територіальних громад. Найпотужніші з них створюються навколо міст обласного значення. «Не перше, але й не друге місто області» Мукачево уже приєднало до себе шість сільських територіальних громад, і ще більш ніж десяток мають приєднатися згідно з Перспективним планом.

«Чим «звабило» Мукачево навколишні села?» — цікавимося у міського голови Андрія БАЛОГИ. «Ми пройшли непростий шлях створення Мукачівської міської ОТГ (92,5 тис. жителів), і все через те, що на Закарпатті штучно блокувався процес децентралізації. Починаючи з січня цього року наша міська ОТГ уже функціонує в повному режимі. До міста приєдналися громади сіл Павшина, Нижнього Коропця, Лавок, Нового Давидкова, Шенборна, Дерцена. Переваг для мешканців цих сіл чимало. Плануємо забезпечити їхні школи й садочки всім необхідним на рівні міських закладів, ремонтувати й осучаснювати коштом бюджету, збір батьківської плати на ці потреби скасуємо. Обдаровані й талановиті діти сільських шкіл отримуватимуть щомісячну стипендію в розмірі 1000 гривень. Усі мешканці сіл Мукачівської ОТГ користуватимуться перевагами єдиної медичної системи Мукачева, де місто фінансує 100% усіх витрат на лікування. Місто передбачило цьогоріч 30 млн грн на лікування важких хвороб мешканців ОТГ. Чимало переваг стосуватимуться соціальної сфери. Мешканці сіл отримуватимуть понад 200 адмінпослуг у ЦНАПі міста, мають право на оформлення «картки мукачівця», яка надає право пільгового проїзду в міському транспорті, 40% знижку на відвідування «Паланку», 20% на відвідування драмтеатру і 3% на придбання ліків у «Соціальній аптеці». Це лише перші кроки. На черзі — асфальтування сільських вулиць, прокладання водогонів та водовідведення за кошти громади».

«ЛУЗЕРИ»

А що ж Ужгород — потенційний лідер агломераційних очікувань області? Наразі він — у гордій самоті. За всі роки реформування місцевого самоврядування міська влада не зробила жодної (!) пропозиції сусіднім сільським громадам, міський голова Б. Андріїв не ініціював жодної зустрічі з сільськими головами. Тим часом приміські села за будь-яку ціну намагаються уникнути долі стати передмістям обласного центру. І роблять це не без успіху: біля Ужгорода успішно розвивається створена 2017 року Баранинська сільська ОТГ (7,5 тис жителів), а ще у двох — Оноківській (4,1 тис.) та Холмківській (12,2 тис) сільських ОТГ 22 грудня відбулися перші вибори. Ці громади ніби з трьох боків взяли Ужгород у своєрідне кільце. Із четвертого боку місто впирається у державний кордон, і території для перспективного розвитку немає.

То чому села Ужгородщини, на відміну від приміських сіл Мукачева, Берегова чи Хуста, категорично проти приєднання до обласного центру? Холмківський сільський голова Тетяна ВАЧИЛЯ розповідає: «Сьогодні в нас у процесі реалізації перебуває кілька крупних інфраструктурних об’єктів соціального плану. Це — будівництво водогону в Холмоку, системи очисних споруд і каналізації в Минаї та Концові, соціально-побутового комплексу в Розівці. Зведення такої кількості масштабних об’єктів потребує значних капіталовкладень, які ми можемо заробити виключно в умовах ОТГ. Саме тому ми так активно, вдаючись до всіх дозволених законом методів, виборювали право на добровільне об’єднання, щоб отримати можливість заробляти гроші й відповідально розпоряджатися ними. А з Ужгородом ми сусіди і партнери. Але стиль життя у кожного буде свій: в ужгородців — міський, у нас — сільський».

Оноківський сільський голова Павло МАШІКА стверджує, що діалог із керівництвом Ужгорода більше нагадував монолог. «Міська влада намагається дискредитувати органи місцевого самоврядування в сусідніх селах, погрожує припинити транспортне сполучення між містом і селами, медичне обслуговування. Та при цьому просять від сіл територію під кладовище, інші об’єкти. Між містом і селами має бути двосторонній зв’язок, ми можемо співпрацювати на міжмуніципальній основі», — переконаний П. Машіка.

Потужним «фактором стримування», який неабияк відлякує заможні приміські громади від приєднання до Ужгорода, є й стиль господарювання, який вкоренився у місті як за каденції нинішнього міського голови Б. Андріїва, так і його попередників. Започаткований більш ніж десяток років тому земельний «дерибан», як свідчать місцеві ЗМІ, попри передвиборчі очікування ужгородської громади, так і не вдалося викоренити. Пресслужби силових структур регулярно оприлюднюють інформацію про обшуки і затримання  високопосадовців міської влади за корупційні діяння. Та й сам Б. Андріїв упродовж кількох років поспіль регулярно відвідує судові засідання у справі про фінансові зловживання, допущені під час реставрації пам’ятки архітектури «Совине гніздо». Його звинувачують у сприянні розкраданню більш ніж 6,5 мільйона гривень, і лише сплачена застава у 440 тис. грн уберегла його від камери СІЗО. Інтелектуальна еліта міста стурбована активним «осучасненням» історичного ядра під нові заклади комерції та самовільним безкарним «рестайлінгом» будівель унікального архітектурного кварталу Галагов, який претендує на статус пам’ятки ЮНЕСКО, а пересічні жителі нарікають на низьку якість високовартісних ремонтів вулиць і тротуарів.

...Наприкінці минулого року, уже після виборів 22 грудня, в Холмківській ОТГ довідалися, що Кабінет Міністрів визнав одну з економічно найпотужніших ОТГ України з сьогоднішнім річним бюджетом у 35 млн грн (навіть без 60% ПДФО, медичної та освітньої субвенцій)... «білою плямою» з перспективою приєднання її до Ужгорода. Це спричинило нову хвилю незадоволення в де-факто створеній громаді. З цього приводу заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто, підтримуючи жителів сільської громади, зазначив: «Схваленню сесією облради Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області передувала масштабна робота. У результаті — План був підтриманий депутатським корпусом, а ОДА дала свої позитивні висновки щодо відповідності Методиці, у тому числі й тих, що не затверджені Кабміном. Обласна рада наполягає на тому, що на Закарпатті має бути створено 60 громад, як це передбачено Перспективним планом». Тож жодні підкилимні інтриги лузерів децентралізації не спинять поступу громад до своєї мети.