«Ми чимало почерпнули від української армії»

«Я тут для того, щоб запевнити вас ще раз у тому, що Сполучені Штати Америки будуть віддані підтримці України та допомозі вам у забезпеченні стабільності та безпеки», – такими були одні з перших слів американського генерала-лейтенанта Бена ХОДЖЕСА під час спілкування з львівськими журналістами 1 грудня. У рамках другого дня Львівського безпекового форуму командувач сухопутними військами НАТО в Європі провів прес-конференцію. «День» занотував найцікавіші відповіді Бена Ходжеса.

ПРО ПІДТРИМКУ ЗАХОДУ

– Сполучені Штати будуть продовжувати допомагати Україні шляхом навчання, забезпечення і підтримки. Захід, тобто Європа, США та Канада, на стороні України.  Однак треба відзначити, що Україна також має відповідальність на своїх плечах. Україна повинна продовжувати йти шляхом реформ. Прозорість у державному врядуванні та в освоєнні державних коштів має велике значення для того, щоб Україна продовжувала отримувати непохитну підтримку з боку Заходу. Для України дуже важливо заробити і втримати довіру не лише Заходу, а й з боку власного народу через тих виборних посадовців, які працюють у Верховній Раді.

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В НАТО

– Членство в НАТО – це те рішення, яке має ухвалити нація, що хоче вступити в НАТО, а також країни-члени Альянсу. Зараз Міністерство оборони України робить дуже багато для того, аби навчати українську армію відповідно до стандартів  НАТО. Це робиться для  того, що гармонізувати те, що відбувається в українській армії з нормами та положеннями НАТО. Це дуже важливий крок на цьому шляху. Тим не менше, я хочу повернутися до того, що зараз Україні необхідно продовжувати реформи. Без реформ і забезпечення прозорості буде складно ухвалити рішення щодо членства Україна чи то в ЄС, чи в НАТО.

ПРО МИРОТВОРЧУ МІСІЮ НА ДОНБАСІ І ПЕРЕМОВИНИ ВОЛКЕРА З СУРКОВИМ

– Звичайно, я довіряю судженням нашого спецпредставника Держдепартаменту з питань України Курта Волкера. Знаю його вже багато років. Він дійсно чудовий дипломат. Усі ті, кого я знаю, справді хочуть мирного дипломатичного вирішення цієї кризи. Тому що українські солдати вже платять ціну за російську агресію.

Протягом останніх 400 років, по суті, Росія не виконала жодного з тих зобов’язань, під якими вона підписалася, окрім тих випадків, коли був чіткий протокол виконання передбачених договорами чи угодами положень. Тому якщо миротворча місія і прийде в Україну, то вона має бути професійною, ефективною і повинна діяти відповідно до чітко встановлених правил і принципів.

Все-таки я переконаний у тому, що спеціальним моніторинговим місіям ОБСЄ повинні дозволити виконувати свою роботу. Там служать хоробрі жінки та чоловіки з різних країн, і вони намагалися якось виконувати свою роботу на Сході, але росіяни і сепаратисти під керівництвом Росії, по суті, погрожували їм і неодноразово намагалися позбавити їх життя. Щиро хотілося б, аби Російська Федерація дозволила ОБСЄ виконувати свою роботу на Сході. Мені здається, що тоді б у людей було більше впевненості і віри в те, що відбувається в рамках цього процесу.

Також хочу зазначити, що справді вдячний Німеччині та Франції за те, що вони зробили задля того, аби спробувати випрацювати якесь дипломатичне рішення. Керівники Європейського Союзу мають важливу роль у тому, щоб підтримувати і посилювати ті санкції, які зараз існують. І тут провідну роль якраз займає Німеччина.

ПРО ТЕ, ЧОГО УКРАЇНСЬКІ СОЛДАТИ ВЧАТЬ АМЕРИКАНЦІВ

– Багато років тому в Іраку та інших місцях я мав можливість спостерігати за роботою українських військових. Протягом часу присутності в Україні також спостерігаю за українськими офіцерами. І можу зазначити, що постійно бачу покращення їхніх професійних можливостей і навиків.

Справді пишаюся українськими чоловіками та жінками, які служать у Збройних силах України. За дуже складних умов українські солдати спромоглися зупинити російські війська, а також сепаратистів, які діють під керівництвом Росії.

Ми чимало почерпнули від української армії. Наприклад, про російську артилерію, їхні радари, електронну війну. Багато дізналися про те, як, зокрема, росіяни використовують безпілотники. Що ж роблять російські війська? Вони запускають безпілотники, перехоплюють радіо- та телекомунікацію, а потім визначають цілі для бомбардування. Росіяни досить вміло поєднали безпілотники, ракети і електронну війну. Це те, про що ми отримали інформацію саме від українських колег. Раніше я ніколи не мав справ із таким. По суті, ми навчилися в українців, як можна діяти навіть у таких небезпечних умовах. Українські солдати випрацювали справді дуже просунутий підхід, як протидіяти такій тактиці росіян.

ПРО ЯВОРІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

– Ті навчання, які зараз відбуваються на Львівщині в Яворові є тактичним за своїм характером. Це тактичні навчання для рот і батальйонів. Там, зокрема, все, що стосується офенсивної та оборонної тактики. Ми також нещодавно розпочали працювати на рівні бригад, щоб допомогти їм покращити свою кваліфікацію.

Сам навчальний центр у Яворові постійно покращується в плані ресурсів і компетентності. Рішення Міноборони про те, що потрібно створити постійну протилежну силу на території центру, є надзвичайно важливим. Це означає, що завжди під час навчань буде начебто ворог, на якому українські солдати зможуть відпрацювати свої навики, ставши у результаті  кращими. Саме так працюють усі навчальні центри в Штатах. В Україні є багато інших потреб, але рішення Міністерства оброни здійснювати такі інвестиції в навчальні центри я можу тільки привітати.

Зараз на навчальному полігоні у Яворові знаходиться 250 американських офіцерів, які готові тут бути стільки, скільки знадобиться.

ПОДАРУНОК «ДНЯ» ДЛЯ ГЕНЕРАЛА

ФОТО НАДАНО МЕЛАНІЄЮ ПОДОЛЯК

Зустрівшись під час Львівського безпекового форуму, ми не могли впустити нагоду поспілкуватися з Беном Ходжесом і… напам'ять про зустріч «День» подарував генералу англомовний примірник книги «Котел», або Справа без терміну давності» з Бібліотеки газети.

Бен Ходжес був приємно вражений. Подякувавши «Дню», він зауважив, наскільки важливу сьогодні місію виконують українські журналісти: «Вільні засоби масової інформації, які навчають суспільство, які пояснюють те, що відбувається, які, можливо, час від часу ставлять під сумнів певні рішення з боку високопосадовців є дуже важливими для забезпечення вільного та незалежного громадянського суспільства».

Книжку «Дня» генерал сховав у свій рюкзак, на якому красувалася жовто-блакитна стрічка. Її цікавою історією Бен Ходжес також поділився: «Три роки тому я приїхав до Львова, щоб взяти участь у навчаннях. Я був у своїй камуфляжній формі і стояв біля литовського офіцера. Ми якраз чекали на автобус, щоб разом поїхати в Яворів. Це було в центрі міста. І до нас підійшла старша пані і запитали, хто ми. Литовський офіцер, оскільки знав російську мову, відповів, що ми з НАТО. Вона одразу розплакалася і почала нам дякувати за те, що представники американської армії та інших союзників приїхали до України, аби підтримати її. Вона зняла ось цю стрічку зі своєї сумочки і віддала її мені. Вже три роки я ношу цю стрічку в себе на рюкзаку. Вона нагадує мені про очікування українців від підтримки США. Чесно кажучи, це спонукало мене ще більше перейнятися ситуацією в Україні».