Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

Новий підхід

У військових з’явиться 200 тисяч квадратних метрів квартирного житла
28 лютого, 2018 - 12:24
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

На 2018-й держава надала рекордний фінансовий ресурс — понад чотири мільярди гривень — для капітального будівництва та ремонту об’єктів для власного війська. Левова частка коштів піде на спорудження, реконструкцію і капремонт військових об’єктів у 21 області країни. Найбільш очікуваною новиною є те, що оборонне відомство розпочне будівництво казарм поліпшеного планування. Так стартує програма, яка має на меті поступово знайти адекватні шляхи розв’язання житлової проблеми у війську.

Про те, як саме будуватимуть 184 казарми поліпшеного планування й житлові комплекси, на які надано 2,63 млрд гривень, я довідався в людей, безпосередньо причетних до розробки і впровадження цієї ідеї в життя. У разі успіху ініціативи, 23 тисячі контрактників ЗСУ покращать житлові умови. На все про все — сім місяців. Термінів ніхто не змінюватиме — здача більшості об’єктів має відбутися цьогоріч: робота тут розписана буквально за днями.

УПРАВЛІННЯ ФІНМОНІТОРИНГУ МОУ ПЕРЕВІРИТЬ ПЕРЕМОЖЦІВ ТОРГІВ НА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

За словами заступника очільника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України полковника Олександра ЧЕРГІНЦЯ, весь період будівництва розділено на шість етапів, які жорстко контролюватимуть на предмет виконання запланованих робіт та їхньої якості. У цей процес задіють Центральний проектний інститут (ЦПІ) при Міноборони. Також за контроль за будівництвами беруться й волонтери. Про кожен зведений будинок обов’язково напишуть на сайті оборонного відомства. Певна проблема тут — недосконале законодавче врегулювання аспектів технагляду.

— Це дуже соціально значущий проект, який розпочато за дорученням Президента України. До кінця року маємо здати 184 об’єкти. Душею не кривитиму — це зробити складно, але можна. І це правда, що в українській армії такої масштабної будівничої ідеї ще ніхто не реалізовував. Але це не має нас лякати, бо, як кажуть, долає шлях той, хто йде, — зауважує заступник міністра оборони України генерал-майор Олег ШЕВЧУК. — Де ви бачили, щоб армійське житло такого класу в нас здавали вже з мебльованою кухнею, обладнаною плитами, витяжками та умонтованою духовою шафою? Це типові вимоги до всіх об’єктів будівництва. Так само ми їх централізовано забезпечимо іншими меблями, матрацами, подушками, ковдрами. Весь процес — від забиття першого кілочка до радісних емоцій новоселів — буде публічним.

Задля якісного технагляду за згаданим проектом, до складу ЦПІ МОУ вводять окремий підрозділ, який наповнять фахівцями-будівельниками, але колишніми військовими — небайдужими, активними. Дехто з них пройшов Євромайдан та АТО. На думку керівництва, вони розуміють, на яке саме житло чекають у війську. Їхнє завдання — збороти бюрократію, зробити цей проект швидким, реальним та якісним. Група координуватиме роботу територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь (ТерКЕУ) із ЦПІ, технаглядом та військовими частинами. Через велику кількість об’єктів група допомагатиме в менеджменті по кожному майданчику. Ці люди не просто працюватимуть, а буквально житимуть на об’єктах військового будівництва.

За словами Олега Шевчука, вже опрацьовано тендерну документацію проекту із залученням належних служб, зокрема Департаменту внутрішнього аудиту МОУ. Це обов’язковий механізм запобігання негативним речам, які можуть виникнути у процесі закупівель. Управління фінмоніторингу Міноборони перевірятиме переможців торгів, пов’язаних із цим будівництвом, у базах даних правоохоронних та інших органів. Та інформуватиме ТерКЕУ про застереження щодо конкурсантів, передусім — про ймовірне подання фіктивної документації. Раніше ці фахівці вже виявили значну кількість фіктивних фірм, які пробували заходити до ринку замовлень від Міноборони, на перший погляд, з «гарними» документами. Також тут відстежують, чи не зайшли на торги споріднені структури.

ВІД УСЬОГО КАНОНІЧНО РАДЯНСЬКОГО ВІДМОВИЛИСЯ

— Звідки взялася ідея, з чого все почалося? — запитую генерал-майора Олега Шевчука.

— Ми моніторили проекти гуртожитків, які вже у нас є, аби вибрати прийнятний варіант і вийти не на разову акцію, а на планомірну роботу на роки вперед. Тому враховували швидкість спорудження, висотність, вартість, кількість людей, яких можна забезпечити житлом, — відповідає Олег Миколайович. — Та коли до такого творчого аудиту долучили атовців, волонтерів-будівельників, виявилося: із проектом не все гаразд. І що варто сформувати групу, яка зробить головне — не утвердить якусь нашу начальницьку забаганку, а справді зважить на всі нюанси, потрібні для комфортного життя молодої людини ХХІ століття, яка одягла однострій. Вони одразу «забанили» початковий проект, зроблений, скажімо так, людьми у віці. Від нього й справді віяло чимось «совковим», починаючи від екстер’єру і закінчуючи винятково статутними ліжками, приліжковими тумбами та віддаленим спільним гардеробом для особистих речей контрактників.

Ми щиро хочемо збудувати інфраструктуру для постійної армії, яку ніхто не посміє скорочувати й нищити. Зокрема, йдеться про нормальне житло і життєво необхідний простір комфорту. Військовий після важкої праці на полігоні повинен не просто повернутися у прийнятний особистий простір. У військовому містечку, де він мешкає, мають бути кафе, перукарня, сауна, спорткомплекс. І це все ми робитимемо — «зрадофіли» нехай потерплять з критикою. Звісно, треба контролювати, бо понад два мільярди гривень — потенційно ласий шмат «пирога» для людей від будівництва, який можна «надкусити», сподіваючись, що ніхто не побачить, — говорить радник Президента України Юрій БІРЮКОВ. — Потрібно розуміти, що таких обсягів будівництва у Міноборони не було. 200 тисяч квадратних метрів житла для військових точно ніхто не будував. Два місяці ми з нашими помічниками вдосконалювали типовий проект гуртожитків, зважаючи на всі дрібні його деталі. Також вони вичитували документацію і виправляли в ній помилки, уніфіковували тендерний «кейс» для всіх 184 торгів, заклавши жорсткий таймінг робіт, жорсткі штрафні санкції та право одностороннього розірвання угоди з боку Міноборони у разі зриву графіка робіт на 30 і більше днів. Нині розмірковуємо над компенсаційним механізмом для таких випадків. Вважаю: ми повинні отримати змогу розблоковувати кошти, аби за них купувати будматеріали й добудовувати об’єкти своїми силами. Наразі ж збираємо команду проект-менеджменту, бо наявних фахівців суттєво бракує. Її ми інтегруємо в ЦПІ МОУ. Вона, як уже зазначив Олег Миколайович, займатиметься технаглядом реалізації проекту.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИЗНАЧИТЬ ПОТРЕБИ В ЖИТЛІ

— Чи був аудит, власне, запитів військових: яким бачать своє житло?

На це запитання відповів Олександр ПОГРЕБИСЬКИЙ — ветеран АТО, який закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури.

— Мене, Олексія Петрова, Дарину Недозим, Василя Зернецького та інших небайдужих до армії та професійно обізнаних у темі будівництва людей закликали допомогти у формуванні оптимального варіанта типового житла для військових. Запросили й тому, що ми воювали, — каже Олександр. — Те, що вперше побачили, було зовсім непривабливим і канонічно радянським. Найбільше дратувало розташування меблів та людей у кімнаті. Таке враження, що проектант не знав, що обстановка, її кольорова гама впливають на психологію людини, зокрема й на боєздатність військових. Направду, ми довго гралися, доки не дійшли до оптимальної колористики. Обговорювали все до дрібниць — яка плитка буде на кухні, де і який душ планувати, яку конструкцію меблів обрати. Свого часу ми багато жили на полігонах, у казармах та бліндажах. Тому маємо уявлення про екстремальні побутові умови. У жовтні 2017-го ми вийшли на представлення типового житлового блоку в натуральному розмірі з двома кімнатами по п’ять військовослужбовців у кожній Верховному Головнокомандувачу та міністру оборони.

— Наскільки широким було фінансове поле для ініціативи, адже саме воно задає межі креативності?

— 12 липня 2017-го на засіданні РНБОУ вперше публічно озвучили, що частину коштів спецконфіскату, а це один мільярд гривень, нададуть армії — на питання будівництва житла. Ми хотіли їх освоїти, купивши на них квартири, — коментує Олег Шевчук. — Але Верховний Головнокомандувач висловив сумнів: а чи є в тому сенс? Адже це не розв’яже житлової проблеми в армії! Та й менше, як за півроку, що залишалося, ми просто не встигли б витратити ці кошти в інакший спосіб. Тоді він нас зорієнтував, що це мають бути штатно-посадові кімнати і квартири для контрактників на території військових частин або безпосередньо біля них. Щоб, приходячи у військо, контрактник розумів: у нього є стартова умова для життя — кімната в гуртожитку. Так-от, до того мільярда нам додали ще один мільярд саме для цієї мети. На наступний 2019 рік нам обіцяють щонайменше ще один мільярд гривень на зазначену програму. Ідея в тому, що через кілька років служби контрактник зможе переїхати в кімнату з кращими умовами, де він житиме із сім’єю. Зараз Юрій Бірюков організував роботу групи фахівців — будівельників та математиків, які займаються неординарною і надзвичайно цікавою прогностикою. Вони формують математичні моделі того, які виникатимуть потреби у військовослужбовців у різному виді житла: кімнат, малосімейних квартир, повноформатного службового житла, залежно від термінів служби — для армії в цілому та конкретних частин зокрема. А наш Юридичний департамент та ГоловКЕУ вирішують, як це оформити юридично.

— Таку модель відпрацьовують у війську вперше, — долучається до розмови Юрій Бірюков. — Тут враховують багато чинників. Зокрема, штатну структуру частини, її ротаційні особливості, поточний і прогнозований сімейний стан військовиків. Це складно, приблизно на рівні того, як формувати правильний прогноз погоди на тривалий час. Ми закладаємо модель, яка спонукає будувати об’єкти по всій країни з прив’язкою до тих частин, що є зараз. Поки ми готові сказати, яке потрібне житло ближчим часом. Тобто скільки потрібно гуртожитків із кімнатами на п’ять осіб, скільки збудувати кімнат на двох чи малосімейок. Але ж маємо розрахувати абсолютно всю діаграму потреб у штатно-посадовому житлі.

Геннадій КАРПЮК, військовий журналіст
Газета: 
Рубрика: