Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

Про перспективи стратегій

Максим РОЗУМНИЙ: «В Україні ще не сформовано інституційної традиції та налагодженого механізму в співпраці аналітичних і експертних установ з органами виконавчої влади»
21 січня, 2015 - 12:52
Максим РОЗУМНИЙ
Максим РОЗУМНИЙ

Минулого тижня глава держави Петро Порошенко видав указ щодо передачі управління Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України Державному управлінню справами. Причини в указі Порошенка значаться такі: «З метою забезпечення належного функціонування та подальшого розвитку Національного інституту стратегічних досліджень як базової науково-дослідної установи аналітико-прогнозного супроводження діяльності Президента України».

Про сутність цього рішення глави держави, його наслідки, а також про перспективи та ефективність роботи інституту ми поговорили з одним із його співробітників, доктором політичних наук, завідувачем відділу політичних стратегій НІСД Максимом РОЗУМНИМ.

— У цьому питанні ніякої інтриги немає, адже це суто технічний крок. Але його було сформульовано недостатньо зрозуміло в указі Президента. Йдеться про можливість оперувати майном інституту, вирішувати фінансові питання — про якісь елементарні зручності. Це не стосується «зміни власника», зміни профілю чи підпорядкування. Сутність діяльності також жодним чином не змінюється.

Чи йдеться про скорочення кількості співробітників НІСД?

— Зараз є такі очікування й навіть запит від Президента, що так само, як і в органах державної влади, штат інституту має бути дещо скорочено. Хоча на даному етапі параметри цього скорочення ще в процесі обговорення.

Я не можу говорити за весь інститут, оскільки зараз він живе очікуванням,  можу говорити лише про свій підрозділ. Питання «кого скоротити?» є доволі важким, тому ставиться питання «з ким залишитись?» Очевидно, основні критерії — здатність виконувати ті завдання, які сьогодні виникають:  в оперативному режимі давати оцінку подіям, документам, надавати рекомендації та прогнози. Погано, коли такі інститути, як наш, скорочуються, особливо коли це супроводжується суттєвим зменшенням фінансування, зарплат, мотивації людей. Серйозні аналітики — це «штучний товар». Особливо багато часу докладається до того, щоб створити аналітичні колективи, — не просто сукупність професіоналів, а людей, які вміють працювати в команді. На сьогодні інституту вдалося сформувати такі команди, які здатні вирішувати поставлені завдання. Якщо ці зв’язки буде зруйновано або залишаться не кращі спеціалісти, а слабкіші, які погодяться працювати на гірших умовах, то ці втрати доведеться надолужувати десятиріччями.

По самовідчуттю можу сказати, що кардинальних інтелектуальних втрат в інституті не планується. Анонсована цифра скорочення — 25%, але, сподіваємося, буде досягнуто компроміс, щоб по людях це було менше 25%.

Як ви охарактеризуєте діяльність НІСД за часів Януковича?

— Інститут за окремими напрямами брав участь у розробці серйозних документів. Наприклад, наш відділ займався питанням Конституційної асамблеї, і напрацювання були достатньо непогані. Інші працювали над стратегією нацбезпеки тощо. Інша справа, що всі ці напрацювання існували в паралельному до політиків світі та виконували представницькі функції чинної влади. Сама ж влада жила згідно з іншими цілями та завданнями і діяла по-іншому.

Після зміни державного керівництва чи змінився підхід влади до НІСД? Чи використовують її представники доробки інституту?

— Це питання складне й стосується як самого Інституту, так і державної влади. Наскільки мені відомо, до НІСД немає претензій щодо кваліфікації співробітників та актуальності матеріалів, які готуються. Питання лише в координації та відповідності експертизи та аналітичної роботи конкретним крокам державної влади. На сьогоднішній день я б оцінив цю відповідність досить високо, оскільки нове керівництво інституту працює в найтіснішому зв’язку як з Адміністрацією Президента, так і з апаратом РНБО. Завдання  нашій установі ставляться відповідно до актуальних завдань державної політики.

Звісно, у нас в Україні ще не сформовано інституційної традиції та налагодженого механізму в співпраці аналітичних та експертних установ з органами виконавчої влади. Хоча це зрозуміло, оскільки й у співпраці уряду та парламенту виникають подібні проблеми, — ми це побачили, коли ухвалювався держбюджет. Це загальнодержавна проблема.

Чи бачиться перспектива реформування інституту і забезпечення кращого використання його доробків представниками української влади?

— Звісно, це передбачається, але залежить від позаінституцьких реалій. Нещодавно вийшов указ Президента про «Стратегію-2020», в якій означено пріоритети державної політики. Це вже значною мірою серйозний дороговказ і матриця майбутньої роботи для співробітників інституту. По кожному з напрямів слід розробляти класичні аналітичні документи — Зелену книгу державної політики, Білу книгу, вивчати проблеми, пропонувати шляхи їхнього розв’язання, враховуючи іноземний досвід  тощо. Зараз уряд у співробітництві з Єврокомісією та іншими європейськими структурами також напрацьовує «дорожню карту реформ». І коли такі базові документи з’являються і державна політика не імітує, а реалізує програму реформ, тоді починається справа аналітиків, які не продукують симулякри, а включаються в перетворення країни.

Зараз помірно оптимістично можна говорити, що інститут і державна політика розвиватимуться саме в такому напрямі.

Нещодавно при РНБО було створено Головний ситуаційний центр країни. За інформацією прес-служби Ради нацбезпеки і оборони, «Центр має найсучаснішу інформаційно-комп’ютерну систему, що дозволить обробляти величезні масиви інформації» з різних джерел. Як ви оціните потребу його створення? Чи це не дублюватиме функції вже існуючих структур?

— Це дуже потрібна й позитивна подія, адже висувалися претензії щодо формату Антитерористичної операції. Мовляв, СБУ інституційно не може виконувати координаційні функції, як це передбачено при АТО. Питання було також щодо ресурсів та інституційної нестиковки в роботі спецслужб.

Ситуаційна кімната, або Ситуаційний центр — це сучасна комунікаційна технологія, яка працює в розвинутих країнах, і, звісно, створення її в Україні є свідченням, що РНБО починає працювати за сучасними технологіями. На мою думку, Центр працюватиме за класичними технологіями збору інформації, оповіщення за певними номенклатурами та процедурами зацікавлених осіб і установ, формування в стислі терміни «мозкових штурмів», прийняття рішень, їхня апробація та легітимація. Ці технології та процедури є загальновідомими, але, щоб вони працювали, під них мають бути заточені й підготовлені всі учасники, а це широке коло установ, організацій і персоналій.

ГОЛОС IЗ FACEBOOK

«ЯКЩО ВЛАДІ НЕ ПОТРІБНЕ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ТАКА ВЛАДА ПРИРЕЧЕНА»

Михайло ГОНЧАР, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»:

— До такого не додумувався навіть Хапуга Межигірський — перепідпорядкувати Національний інститут стратегічних досліджень ДУСі!!! Для мене особисто (в 90-ті я працював в НІСД і РНБО), це дуже показовий індикатор. Якщо владі не потрібне інтелектуальне забезпечення, така влада приречена. Це мало кому відомо, але в 90-ті НІСД відіграв вагому роль в тому, щоб Крим залишився українським. НІСД під керівництвом Сергія Пирожкова і РНБО часів Володимира Горбуліна забезпечила президента і владу у цілому не тільки об’єктивним аналізом подій і процесів, але й пропозицією пакетів необхідних рішень та алгоритму дій. Мєшковщина була нейтралізована, російський сепаратизм придушено, нормалізовано відносини з кримськими татарами, що поверталися з депортації. Я не ідеалізую НІСД. Сьогодні він усе ще нагадує «братську могилу» в яку його перетворили «папєрєднікі». Але процес трансформації пішов. Очевидно, що на Банковій не потребують цього.

Дмитро КРИВЦУН, «День»
Газета: 
Рубрика: