Професіонали попереджають...

Після переформатування Антитерористичної операції на Операцію Об’єднаних сил на сході України окупаційні російські війська суттєво активізувалися. Відповідно збільшилася кількість обстрілів, загиблих серед військових та мирного населення. «Минулий тиждень був найгіршим за цей рік з огляду на багато показників. Загалом, ми зафіксували практично 7700 порушень режиму припинення вогню. В окремі дні рівень насильства нагадував той етап конфлікту, який, ми сподівалися, уже давно залишився в минулому», — заявив на прес-конференції в Києві перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СMM) Александр ХУГ.

Ось, наприклад, повідомлення останніх днів прес-центру Операції Об’єднаних сил:

«Противник, наляканий початком Операції Об’єднаних сил, активізувався в усіх напрямках, уздовж всієї лінії зіткнення. Зведення рясніють повідомленнями про боєзіткнення та численні обстріли, в тому числі цивільних мешканців. Ворог не полишає спроб вибити підрозділи Королівської бригади ЗСУ зі звільненого нещодавно населеного пункту Південне (Чигирі), що належить до зони відповідальності України. 21 травня, близько п’ятої ранку на південній околиці даного села було виявлено диверсійну групу противника в кількості до десяти чоловік. Протидиверсійний резерв бригади висунувся на перехват ДРГ, зупинивши її просування й відкинувши ворога від позицій захисників України. В результаті боєзіткнення ворог поніс значні втрати і, прикриваючись шквальним мінометним вогнем своїх батарей, змушений був відійти. На жаль, під час боєзіткнення від вогню ворога загинули двоє наших побратимів. Один з них — командир протидиверсійної групи Андрій Маслов».

«...Упродовж минулої доби, 19 травня, ситуація в районі проведення Операції Об’єднаних сил залишалася складною. На всій лінії зіткнення тривали інтенсивні бої. Російські окупаційні війська 58 разів порушували режим припинення вогню, з них 22 рази застосовували 122-мм артилерію, 120 та 82-мм міномети. Підрозділи Об’єднаних сил стійко утримували свої рубежі та зайняті позиції».

«...18 травня, близько другої години ночі бойовики обстріляли Троїцьке Луганської області. Внаслідок обстрілу троє мирних мешканців Троїцького загинули, ще один поранений. Терористами були вбиті батько та його 13-річний син, дружина померла пізніше в лікарні, старший син — перебуває в лікарні».

«...У зоні бойових дій на Донбасі 16 травня загинули двоє українських військових, ще четверо зазнали поранень», — інформує штаб Операції Об’єднаних сил. За цими даними, ситуація ускладнилася, російсько-окупаційні війська 66   разів порушили режим припинення вогню, з них 25 разів застосовували міномети, артилерію та реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град».

У зв’язку з ситуацією своє звернення оприлюднив командуючий Об’єднаними силами Сергій НАЄВ: «На превеликий жаль, кілька днів, що минули, були сповнені трагедій. Обірвалися людські життя, були зруйновані домівки... Командуванням Об’єднаних сил прийнято низку рішень та віддані необхідні розпорядження, реалізація яких дасть змогу покращити безпекову ситуацію та уникнути жертв серед мирного населення, яке проживає в безпосередній близькості як до позиції українських військ, так і в населених пунктах, які тимчасово окуповані військами країни-агресора. Українські воїни ніколи не використовували мирне населення як живий щит і ніколи не розглядали мирне населення як об’єкт атаки».

Ще один небезпечний сигнал — ситуація на Азовському морі. 20      травня росіяни ультимативно закрили дві тисячі квадратних кілометрів Азовського моря для українських суден, повідомляє ТСН. Причина — нібито проведення бойових стрільб. У деяких районах відстань до українського узбережжя — не більше ніж десять миль, що є порушенням Конвенції з морського права.

Що затіяв Кремль? Чи варто очікувати відновлення активних бойових дій на сході країни?

«ОКУПАНТИ НАМАГАЮТЬСЯ ДИСКРЕДИТУВАТИ ОПЕРАЦІЮ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ»

Юрій КЛИМЕНКО, заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з питань безпеки та громадського порядку:

— Загострення ситуації на лінії розмежування, на мою думку, пов’язане з реалізацією Закону про початок Операції Об’єднаних сил. Ворог намагається таким чином натиснути на нас, активізацією нападів у тому числі на мирні об’єкти. Окупанти намагаються дискредитувати Операцію Об’єднаних сил. Про деталі цієї операції розповів командуючий ООС Сергій Наєв. Тепер контроль за відновленням територіальної цілісності держави перейшов від СБУ до ЗСУ. Але це не означає, що українські військові уже зараз на танках поїдуть звільняти Луганськ чи Донецьк. Безумовно, до пріоритету належить головне завдання — відновлення суверенітету, деокупація українських територій. Але ніхто не збирається ризикувати життям наших громадян. Тому це має бути комплекс заходів — дипломатичних та воєнних.

Нещодавно з командуючим ООС ми на Луганщині відкрили газопровід, який був перебитий окупантами. Зараз на фінальній стадії триває відновлення мосту в селі Троїцькому, який так саме було пошкоджено ворогом ще 2016 року. Все це робиться поетапно, але, як бачите, йдеться не про розвиток наступу, а про послідовні дії конструктивного характеру. При цьому ведеться робота правоохоронного блоку зі збирання доказів злочинів окупантів, зокрема щодо цивільного населення. Обласна військово-цивільна адміністрація регулярно надає відповідні матеріали до Генеральної прокуратури. Жоден такий злочин не залишиться забутим. Генеральна прокуратура, у свою чергу, готує пакет документів для доведення злочинів, які були вчинені окупаційними російськими військами.

«В АЗОВСЬКОМУ МОРІ — ПОЧАТОК РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ»

Андрій КЛИМЕНКО, головний редактор проекту BlackSeaNews (facebook.com):

— В Азовському морі — початок російського вторгнення. Потрібні не вичікування, а державницька позиція, адекватна відповідь та кризове реагування... А то дограємося, як в Криму...

1. Припис про заборону входу до району Азовського моря поблизу Бердянська у зв’язку із стрільбами ЧФ РФ з’явився ввечері 18 травня приблизно о 21.16 за київським часом. Затримання суден, які прямували до/з Бердянська і Маріуполя, почалися 19 травня і тривають досі. Жодної реакції ні Головнокомандуючого, ні прикордонників, ні дипломатичного відомства, ні МОУ          — досі немає.

2. Військові кораблі та катери РФ, використовуючи угоду від 2003 року, пройдуть, куди хочуть, формально використовуючи право мирного проходу. Якщо з нашого боку не буде посиленого патрулювання, демонстрації намірів витіснення російських катерів (благо досвід часів СРСР є), різкого звернення до РФ та світового співтовариства — це може бути початком анексії Приазов’я. Тим часом на протилежному березі, в Єйську, розпочалися навчання.

3. Доки діє Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки — немає жодної 12-мильної зони та державного кордону.

4. Потрібно негайно денонсувати договір 2003 року та ганебні угоди 1993 року із рибальства — за ними росіяни можуть вести «дослідження рибних запасів» у 100 м від берега Генічеська і Бердянська.

Потрібно негайно оголошувати в Азові територіальне море, внутрішні води та виключну морську економічну зону.

5. Але головне — це нарощування сил ВМС, ЗСУ, ДПСУ і готовність цих сил до протистояння з силами РФ. Потрібно негайно створювати кризовий штаб.

6. Не можна виключати, що ця демонстрація ворога в Азовському морі — це відволікання уваги від інших напрямків... Тобто не можна залишати поза увагою будь-яку ділянку узбережжя — від Вілково починаючи.

«ЦЕ БУДЕ МОМЕНТОМ ІСТИНИ ЩОДО СПРОМОЖНОСТІ АДЕКВАТНОЇ РЕАКЦІЇ З БОКУ УКРАЇНИ»

Iгор КАБАНЕНКО, адмірал, експерт з питань оборони та безпеки, політик:

— Індикатори  кризи на морі повзуть вверх — 18 травня цього року у зв’язку із заходами бойової підготовки Росія оголосила небезпечним район в Азовському морі, який вторгається у територіальне море України — невід’ємну частину території України, право на яку закріплено статтями 2, 3 Конвенції ООН з морського права та визначено Розпорядженням Президента України від 1989 року №515. Тобто, закритий Росією морський район заходить на територію України. По суті, це гібридний намір військового вторгнення, який насамперед потребує реагування у політико-дипломатичній площині. На жаль, на сайті МЗС України за три доби про це ані слова... 

Другим аспектом є практична реалізація цього наміру, яка залежить від низки військово-політичних, фізико-географічних та інших умов. Росія може розпочати заходи бойової підготовки у визначеному районі, в тому числі бойові стрільби з маневруванням біля територіального моря України, тобто вести провокаційні дії. Нічого не заважає їй це здійснити. Це проблемна річ, але є інша, більш серйозна. Це перетинання військовими кораблями морського державного кордону України. Воно стане фактом вторгнення, навіть під виглядом так званого «мирного проходу» (відома військово-морська тактика минулих часів). Це принципова річ, бо не буває мирним прохід, яким «порушується мир, добрий порядок чи безпека прибережної держави» (стаття 19 Конвенції ООН з морського права). Чи рахуються з цим в Москві? Звісно, як і обраховують можливі наслідки від дій або бездіяльності української сторони. При усій різноманітності кожен з можливих сценаріїв має принаймні одну спільну стратегічну рису щодо кризового реагування — це буде моментом істини щодо спроможності адекватної реакції з боку України для нейтралізації найгірших сценаріїв із морського напрямку...

У «Дні» я неодноразово надавав рекомендації щодо захисту національних інтересів України на морі, починаючи від необхідності формування доцільних військово-морських угруповань до несення патрульної служби в морі та інших аспектів. На жаль, рекомендації залишилися на папері, і станом на сьогодні у реагуванні на зазначену активність в Азовському морі покладатися можна лише на Державну прикордонну службу, в якій там є катерні сили, спроможні вести патрулювання кромки територіального моря в районі навчань РФ і виконувати інші заходи антикризового реагування. Водночас слід нагадати, що в Одесі біля причалу впевнено стоять шість катерів «Гюрза-М», які стали би в пригоді там, де гаряче. Допомогли би американські «Айленди», але вони досі не отримані через повільність української сторони...