Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Розрив «шаблона»

Володимир Зеленський офіційно розпочав виконання президентських обов’язків. І знову вибори?
20 травня, 2019 - 19:02
ФОТО РЕЙТЕР

20 травня у стінах Верховної Ради відбулася присяга новообраного Президента на вірність українському народу. Перед парламентом та Маріїнським палацом зібралися прихильники Володимира Зеленського, які реагували на все, що відбувається в стінах Ради. Наприклад, представлення іноземних гостей — таких як президент Литви Далі Грибаускайте або заяви самого Зеленського викликали бурні оплески. А от згадування попереднього президента Петра Порошенка або представників чинного парламенту і уряду — гул і свист. 

Після отримання Володимиром Зеленським посвідчення Президента та офіційних символів влади (булави, гербової печатки та знаку у вигляді орденського ланцюга), він виступив із промовою. Сам Зеленський виглядав досить жваво і промова його містила багато правильних посилів (з виступом можна ознайомитися на сайті Президента), однак певні речі як мінімум є дискусійними. Наприклад, постійна апеляція до необхідності припинення вогню і досягнення миру на Донбасі. В цьому плані виникає запитання. Припиняти вогонь, судячи з усього, ворог не збирається, і саме Москва постійно порушує Мінські угоди. То від кого залежить розв’язання цієї проблеми? Далі. Коли звучить слово «мир», то за рахунок чого і кого?

Фоторепортаж

«Якщо говорити про «припинення вогню» чи «настання миру», то це може бути лише за умов перемоги України, — каже народний депутат від «БПП» Іван ВІННИК. — Якщо ми запитаємо в українського воїна — чого він хоче, то більшість скаже, що спочатку перемога, а потім мир. Інакше як пояснити тисячі загиблих українців, якщо буде знайдено компроміс за рахунок наших інтересів».

«БУЛО ВЕСЕЛО», — ЗАЯВИВ ПІД ЧАС ЗАВЕРШЕННЯ ЦЕРЕМОНІЇ ІНАВГУРАЦІЇ СПІКЕР АНДРІЙ ПАРУБІЙ. МОЖЛИВО, АЛЕ НА ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ПАРЛАМЕНТУ, СКОРІШЕ, ТАКИ ДОВЕДЕТЬСЯ ПІТИ

Насамкінець промови Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради, при цьому, закликав народних обранців протягом двох місяців, які залишилися до дочасних виборів, ухвалити закони про скасування депутатської недоторканності, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та Виборчий кодекс, передбачивши відкриті списки. Крім цього, новий Президент вимагає від депутатів звільнити голову СБУ, генерального прокурора, міністра оборони України. Звернувся Зеленський і до урядовців: «Ви можете взяти аркуш, взяти ручку та звільнити свої місця для тих, хто думатиме про наступні покоління, а не про наступні вибори. Зробіть це. І люди оцінять».

Але яку кадрову альтернативу пропонує новий Президент? «Коли йдеться про звільнення з посад певних людей, то має йтися і про призначення, ми ж не можемо мати вакуум влади по певним важливим напрямкам, — каже Іван Виннік. — Юридична тяганина у зв’язку із розпуском парламенту якщо і почнеться, то вона точно затягнеться на кілька місяців, тобто вибори вже будуть проведені. Висновок на сьогодні такий: країні потрібно готуватися до позачергових виборів».

«Поки я не впевнений, що будуть голоси для звільнення людей з посад, які назвав новий президент, — коментує позафракційний народний депутат Борислав БЕРЕЗА. — Думаю, поки парламент чіплятиметься за свої повноваження, тому навряд чи ми будемо спостерігати співпрацю з президентом. Скоріше, будуть звучати взаємні звинувачення, які ні до чого не приведуть, і єдиний хто постраждає в цій ситуації — це суспільство. Згідно з законодавством України указ президента можна оскаржити у Вищому апеляційному суді, але цей суд не має права зупиняти президентські укази. Тому позови можуть розглядатися, а вибори все одно пройдуть, і судячи з усього вони відбудуться 28 липня».  

Утім, деякі експерти вбачають в цьому і позитив. На їх думку, якщо дострокові вибори таки відбудуться, то на початок осені країна матиме новий уряд, який зможе формувати новий бюджет на наступний рік. Тобто політичний ландшафт «трястиме» не до кінця року, а до кінця літа. Мінус — вибори, скоріше, пройдуть за старими правилами, що не дасть якісно оновити парламент. 

КОЛИ ЖЕСТИ МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ. ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ГІМНУ УКРАЇНИ НА ІНАВГУРАЦІЇ НОВООБРАНОГО ПРЕЗИДЕНТА ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО

«Перша половина промови мені сподобалася, — ділиться своїми враженнями позафракційний народний депутат Наталія ВЕСЕЛОВА. — Були посили до суспільства, встановлення зв’язку з народом — з тими, хто проти і хто за. Зеленський згадав про всіх українців — хто в самій Україні, хто за її межами, хто під окупацією. Друга ж половина промови була для мене дивною, зокрема перехід на російську мову. Я сама з Донбасу і можу сказати, що там люди добре розуміють українську. Не думаю, що потрібно було цього робити. Також були певні театральні паузи, які, як на мене, були зайвими. Показовим стало і те, як представники колишньої Партії регіонів реагували оплесками на заяви Зеленського, вони були сповнені оптимізмом. Якщо казати про дострокові вибори, то треба виходити з того, чи виграє насамперед Україна».

Після завершення урочистого засідання в парламенті Зеленський біля Маріїнського палацу прийняв рапорти командувачів видів Збройних сил України. А далі разом із дружиною Оленою привітали глав іноземних делегацій. Після заходів у Маріїнському палаці Зеленський попрямував до Адміністрації Президента, де провів двосторонні зустрічі з главами іноземних делегацій. Поки готувався номер, кадрових призначень, за якими зокрема можна буде судити про подальшу політику нового президента, не було. 

«Наша мета — це держава в смартфоні», — неодноразово заявляв Володимир Зеленський. Тепер у нього з’явились можливості та повноваження це реалізувати. А ще під час виступу в парламенті, Зеленський зокрема сказав: «Це не моя, це наша спільна перемога. І це — наш спільний шанс». Це дійсно шанс, який після кожних виборів українці надають новому президенту. Двічі це було через майдани і протести. Цього разу все відбулося через своєрідний «електоральний майдан». Але кожного разу президенти закінчували свої каденції низьким рівнем підтримки і великим розчаруванням, тому що перш за все думали про свої інтереси, а не про інтереси держави. Хочеться вірити, що шостий президент зламає цю традицію і в черговий раз не розчарує виборців. Хоча і від позиції і поведінки громадян також залежить зміни і успіх в країні.

ПЕРША ЛЕДІ УКРАЇНИ ОЛЕНА ЗЕЛЕНСЬКА ДЛЯ ЦЕРЕМОНІЇ ІНАВГУРАЦІЇ ОБРАЛА БІЛЕ ВБРАННЯ ВІД УКРАЇНСЬКОГО ДИЗАЙНЕРА АРТЕМА КЛІМЧУКА

«ВИХОДИТЬ ПРАВОВИЙ ОКСЮМОРОН. Я ПОДАМ ДО СУДУ, ЯКЩО З’ЯВИТЬСЯ УКАЗ ПРО РОЗПУСК ПАРЛАМЕНТУ»

Олександр СОЛОНТАЙ, політик:

— Заяви Зеленського слід перевірити щодо того, чи це просто слова і декларації, чи вони мають за собою юридичне оформлення. Перш за все це стосується розпуску Верховної Ради та подань на звільнення. Якщо указ про розпуск парламенту з’явиться, то я подам до суду щодо скасування такого указу. Адже Зеленський сказав абсурд. Він каже, що протягом 60 днів треба змінити Виборчий кодекс і змінити статус депутата в частині недоторканності. Як це можна зробити протягом 60 днів, коли він запускає дострокові вибори? Тобто ми маємо обрати Верховну Раду впродовж 60 днів за старим законодавством, бо в Конституції не описана процедура позачергових виборів. Позачергові вибори описані в Законі про вибори до Верховної Ради. І разом з тим він каже: прийміть Виборчий кодекс. Тобто прийміть те, що скасовує те, що скасовує двомісячний термін і при цьому дає депутатам ці два місяці. Виходить правовий оксюморон.

Що означають дострокові вибори? Це означає, що за фактом Рада припиняє роботу, збирається лише в суперкризових ситуаціях і частина депутатів ідуть в свої округи та замаються передвиборчою кампанією. Кожен обраний депутат має відзвітувати, а кожен виборець ознайомитись з цим звітом і прийняти для себе кінцеве рішення. А виходить так, що Зеленський сказав «працюйте», накидав великий порядок денний і дав на це два місяці. Виникає питання він дав два місяці після яких мають бути вибори до Верховної Ради, чи ці вибори мають розпочатись вже протягом цих двох місяців. В іншому разі виборча кампанія унеможливить роботу парламенту. В першому випадку так саме виникає абсурд, адже одразу наступлять чергові парламентські вибори.

Таким чином, я вважаю, що виступ нового Президента не варто сприймати з юридичної точки зору. Це виключно політичний спіч. Юридична ж частина цієї промови буде дискутуватись. Остання кульгає на обидві ноги. Але в плані політтехнологічних ходів промова Зеленського правильна. Він визначив за що він, проти кого він. Його завдання зараз підтримати свій високий рейтинг. Зауважу також, що тема закону про імпічмент Президента зникла з порядку денного. Зеленський нічого не про це не сказав в плані законопроекту. Очевидно, що він не хоче щоб народні депутати вчепилися за цей пункт і почали з нього, а не з самих себе.

«ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАМАГАЄТЬСЯ ВИКОРИСТАТИ СУСПІЛЬНУ ДУМКУ В СВОЇХ ІНТЕРЕСАХ»

Петро ОЛЕЩУК, політолог:

— Як і передбачалось раніше, нам всім слід очікувати дострокових парламентських виборів. Питання лише в тому наскільки вони правомірні. Вважаю, що оцінку такому рішенню мають дати юристи і не виключаю, що будуть відповідні звернення до Конституційного суду. Наскільки я розумію, якщо Президент розпустить Верховну Раду, то вона має припинити свою діяльність.

В цілому Зеленський нічого не сказав нового, щоб виходило за межі його передвиборчої програми. Цілком логічно, що він піднімає питання перезавантаження влади. Це власне те заради чого його обрали. Зараз у новогообраного Президента є один єдиний справжній ресурс — це суспільна підтримка. Для того, щоб її втримувати необхідно показувати позитивну динаміку з тих питань, які турбують суспільство. Таким чином Зеленський намагається використати суспільну думку в своїх інтересах.

Думаю, що необачно вважати, що хоча б один із президентів України були повністю самостійними фігурами. У всіх з них було своє оточення, яке впливало зрештою на політику глави держави. Виключенням Зеленський не буде. Головне, щоб ця група впливу була відома і її політика зрозуміла. Вони не мають бути закритим клубом тих, хто наближений «до тіла». Тому що зазвичай такі кола людей співають главі держави Осанну, а останній тим часом все менше починає розуміти, що саме відбувається в державі. Безумовно, з’являться люди які будуть прагнути потрапити в подібне оточення. Але, наприклад, не дивлячись на відверті овації представників Опоблоку в Раді під час інавгурації, я не став би прив’язувати приїзд Портнова до Зеленського. Портнов міг приїхати і раніше, тим більше, що діюча влада нічого не зробила, щоб знайти вагомі аргументи для його арешту. Портнов просто використав момент для приїзду. Це його спроба вскочити в новий потяг, адже після того може бути вже запізно.

«МИ ВЗАГАЛІ НЕ ЗНАЄМО КОМАНДИ НОВОГО ПРЕЗИДЕНТА»

Ганна ГОПКО, народний депутат України:

— Зеленський в своїй інавгураційній промові жодного слова не сказав про те, що Україна буде рухатись в ЄС і НАТО. Нам дуже важливо було почути про те, що Україна посилено буде прямувати до цих інституцій, а не досягати їхніх стандартів на папері. Ми також жодного разу не почули про те, що Росія є державою агресором з яким ми не дозволимо жодного прояву слабкості. Йшлося про мир будь-якою ціною, але, після паузи, було зазначено, що без втрати наших територій. Очевидно, що фраза «не ми починали війну, але нам її закінчувати», наштовхує на логічне питання про те, що вже шостий рік агресії РФ проти України, з боку Кремля не було політичної волі виконати хоча б перший пункт Мінських угод — припинення обстрілів. Але й припинення обстрілів — це лише один з етапів в стратегії відновлення територіальної цілісності і суверенітету, про що мав би сказати новий Президент. Тому можна говорити гарну фразу, яка подобається людям, про припинення вогню, але це не означає, що треба забувати про більш стратегічну ціль.

Говорити про щастя всіх 65 мільйонів українців — це не чітке повноваження Президента. Конфліктувати з законодавчою та виконавчою гілками влади означає те, що Зеленський не розбирається в державному управлінні, в пов’язаності і взаємозалежності всіх гілок влади для того, щоб виконати зокрема і свої обіцянки, частина яких так само не належить до повноважень Президента. Це таке собі продовження гри героя серіалу. В той же час ті виклики, які стоять перед державою, вимагають саме командної роботи. Україні потрібна національна збірна. Звичайно, має бути здорова критика і уряду, і парламенту, але де гарантія того, що партія «Слуга народу», яка зараз має найвищий рейтинг, у разі якщо вона осяде в парламенті не дискредитує власного ж Президента, так само як і Президент не дискредитує свою партію?

Тому очевидно, що виступ Зеленського в парламенті більше виглядало як частина шоу. Людям подобаються певні підібрані фрази. Окремо зверніть на овації Опоблоку заявам Президента. Що це було? Це означає, що у них вже є план як керувати Президентом? Чи це була реакція напередодні роздачі посад і кадрових рішень? Така деталь має наштовхнути на багато думок. Окремо зверніть увагу на те, що Далі Грибаускайте аплодували більше ніж новому Президенту України. Ще одне. Популярність в політиці не може протриматись довго виключно на піарі. Окрім того, задум дострокових виборів, які очевидно є незаконними, говорить про намагання зекономити кошти на передвиборчу кампанію «Слуги народу» поки у них ще є високий рейтинг. Хоча ми так і не бачили склад цієї партії. Ми не знаємо хто там. Зрештою ми взагалі не знаємо команди нового Президента. Сам Зеленський за цей короткий період ще не встигне наробити очевидних помилок. Але новий Президент має усвідомити важливу річ із попередніх історій голів країни — чим більше ти в своїх руках концентруєш владу, тим більше ти несеш відповідальності за свої кроки.

«ЗЕЛЕНСЬКИЙ БУВ ДОСИТЬ ПЕРЕКОНЛИВИМ І ВИГЛЯДАВ ОРГАНІЧНО»

Андрій БАУМЕЙСТЕР, філософ (facebook.com):

Перші враження від інавгурації Президента.

— Зеленський був досить переконливим і виглядав органічно. Він знайшов правильні слова. Видно, що він може надихати та об’єднувати громадян. Це важливо.

— Кілька речей насторожило. «Кожен з нас президент» і тема з портретами. Є така річ, як авторитет і статус президентської влади. Той, хто приймає складні рішення, не повинен говорити, що «кожен з нас президент». Авторитет і відповідальність — це не анонімні сили. Кожен з нас громадянин і кожен відповідальний за свою країну — це так. Але це не означає, що кожен з нас президент. Природа влади і авторитету — річ тендітна і вразлива. Про це потрібно пам’ятати.

— Градус політичного життя підскакує до максимального рівня. Головне не перегрітися. Але зміни політичної культури, політичної етики, — безумовно потрібні і вкрай необхідні. Тут я підтримую висловлювання Зеленського. Важливо також, щоб він сам в першу чергу виявився на рівні цих нових вимог. Інакше... Сьогодні я не хотів би говорити про «інакше». Хочу побажати всім нам успіхів і сил змінити країну на краще.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ