Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Що відбувається в Криму

«Півострів відкинутий набагато років назад і відновлення його потенціалу займе величезних вкладень та зусиль», — Андрій КЛИМЕНКО
28 березня, 2018 - 10:46
ФОТО ОЛЕКСІЯ ІВАНОВА

В понеділок Фонд «Майдан закордонних справ» та Інститут Чорноморських Стратегічних Досліджень спільно з представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим представили книжку «Захоплений Крим в умовах санкцій і блокади по 2014—2017 роки» (автори: Андрій Клименко і Тетяна Гучакова). Представлення цього ґрунтовного видання, в якому детально описана ситуація в окупованому Криму, стало частиною дискусії на тему «Перспективи розвитку державної політики щодо окупованих територій України».

Як відомо, якщо РФ заперечує свою військову присутність на окупованому Донбасі, то про «привласнення» Криму Кремль заявляє відкрито. Тим не менше, РФ після анексії півострова зіштовхнулась з низкою суттєвих проблем, які пов’язані не лише із запровадженням санкцій. Справа в тому, що навіяний російською пропагандою міф про те, що Хрущов «подарував» півострів Україні після анексії, зіштовхнувся з конкретними реаліями. По-перше, не Хрущов (він тоді був лише одним з членів Президії) і не дарував. Україні в 1954 році була передана спустошена земля, з якої були вислані корінні народи. Саме кримські татари протягом століть пристосувались виживати в умовах солончакової землі. Постачання води, електроенергії та інших засобів з середини XX століття було покладено на плечі України. Окрім того, Київ ніяк не перешкоджав культурним зв’язкам Криму з РФ та забезпечив повернення на свої рідні землі депортованих народів.

Що маємо тепер? Згадане дослідження не торкається теми репресій та інших правових утисків в Криму, але це один із факторів сучасної кон’юнктури півострова, суспільних та правових взаємин, а отже потребує окремого вивчення.

Після анексії Криму Росія опинилася перед необхідністю налагодження транспортного сполучення з півостровом. Російська влада пішла шляхом створення власних транспортних комунікацій. При цьому РФ намагалася якомога довше використовувати українські ресурси і транспортні маршрути, які сполучають півострів з материковою частиною України. В дослідженні ретельно описується структура транспортних потоків. Варто зазначити, що до окупації кримські порти успішно розвивалися як міжнародні пасажирські термінали і мали великі перспективи. Більш того, 2013 рік став найкращим в історії кримських портів. 2014 року круїзний сезон навіть не розпочався. Катастрофічні перспективи портів визнає і окупаційна влада Криму.

Не менш плачевна ситуація в Криму і з енергетикою, система якої раніше була зав’язана на потоки з України. 2014 року півострів забезпечував себе генерацію електроенергії на приблизно 18,5%. Із 2016 року в ситуацію втрутилась РФ, яка почала постачати струм в Крим. Безумовно, це факт став додатковим тягарем на російський бюджет при тому, що споживання електроенергії в Криму зростає.

Щодо газопостачання. Як зазначається в докладі, «відключення окупованого Криму від газотранспортної системи України у перший рік окупації не позначилося на газопостачанні півострова». Головний редактор проекту BlackSeaNews, кримчанин Андрій КЛИМЕНКО стверджує, що це було пов’язано внаслідок того, що «за роки незалежності України в Криму успішно розвивалася інфраструктура видобутку, зберігання і транспортування природного газу, у тому числі на морському шельфі». Коли ж в Криму виник дефіцит газу, то окупанти вирішили його компенсувати зокрема за рахунок Одеського родовища.

Досить розкручена тема будівництва Керченського мосту так само має багато сумнівних моментів. Вся справа в тому, що економічна доцільність такого мосту мала б місто, якби він був частиною транспортного коридору із ЄС до Кавказу і далі до Азії. В іншому випадку ідея побудови Керченського мосту, яка озвучувалась ще до окупації, просто збиткова.

«В цілому соціально-економічна ситуація в Криму після окупації та незаконної анексії його РФ характеризується стрімким поверненням до радянських часів», — зазначають автори дослідження. Йдеться як про галузеву структуру економіки, так і соціального забезпечення населення. З усього видно, що для РФ Крим практичне значення має лише як військовий об’єкт для домінації в Чорноморському басейні. Для простих громадян окупація Криму закінчилась тотальними збитками та проблемами. Крим відкинутий набагато років назад і відновлення його потенціалу займе величезних вкладень та зусиль.

Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ