Малоросійство — це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Євген Маланюк, український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик

Вибухають давні проблеми

Чи достатньо урядових зусиль, щоб їх подолати?
9 жовтня, 2018 - 18:16
ФОТО РЕЙТЕР

Жителі Ічнянського району Чернігівщини 9 жовтня вранці прокинулися від потужних вибухів. З повідомлень Генштабу ЗСУ вони і вся Україна дізналися: «О 3 годині 30 хвилин надійшла інформація від начальника 6-го арсеналу, що в районі населеного пункту Ічня стався вибух на технічній території». Йдеться про вибух військових складів боєприпасів в смт Дружба на території в/ч А1479 (6-й арсенал ЗСУ). Територія 6 арсеналу становить близько 682,6 га, з них технічна територія — 402 га.

З самого ранку Президент Петро Порошенко викликав до себе силовиків для доповіді у зв’язку з надзвичайною ситуацією з пожежею та вибухами на території 6-го арсеналу МОУ. Про це повідомив його прес-секретар Святослав Цеголко. На місці надзвичайної події одразу була організована робота оперативної групи на чолі з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком. На Чернігівщину також прибув прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«З Ічні та найближчих населених пунктів евакуйовано близько 12 тисяч осіб. Жертв, поранених, травмованих та загиблих серед військовослужбовців, працівників ЗСУ та місцевого населення немає, матеріальні збитки — уточнюються. Повітряний простір в радіусі 30 км — закрито. Рух залізничного та автомобільного транспорту призупинено», — йдеться в повідомленні ГШ ЗСУ.

Які версії щодо причин вибухів? «Оперативна група Генштабу опитала чергових на постах, які підтвердили, що перед пожежею чули чотири вибухи в різних місцях арсеналу. В результаті виникла пожежа. Інтенсивність вибухів в різних місцях говорить про те, що найбільш імовірно це диверсія», — заявив під час брифінгу заступник начальника Генштабу Родіон Тимошенко. За його словами, пожежею охоплено п’ять сховищ, йдеться про територію не більше 10% арсеналу.

Звичайно, відкидати версію про службове недбалість також не можна. «Ми досі не знаємо, що сталося тієї ночі (йдеться про вибухи в Калинівці. — Ред.). Минув рік, а військова прокуратура так і не завершила розслідування. Обсяг зібраних матеріалів у кримінальному провадженні за фактом диверсії становить понад півсотні томів, проте підозру у вчиненні злочину нікому не висувають. Очевидно, не все так просто», — припускає сільський голова Павлівки Віктор Кособуцький в нещодавньому матеріалі «Дня» (№ 172 за 24 вересня 2018 рік).

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. 9 ЖОВТНЯ 2018 р. / ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Напередодні з’явилася ще одна інформація. Виявляється, буквально у вересні в Харкові суд ухвалив рішення поновити на посаді начальника зберігання озброєння військового арсеналу в Балаклії. Про це йдеться в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду, передає Цензор.нет. Підполковник вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності було безпідставним, необґрунтованим, несправедливим та незаконним, а реалізація зазначеного наказу виконана з порушенням норм законодавства.

За фактами вибухів на артскладах у Чернігівській області прокуратура відкрила кримінальне провадження. «Наразі за фактами вибухів військовою прокуратурою Центрального регіону України розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення до військової служби)», — йдеться у повідомленні військової прокуратури Центрального регіону України.

Такою була остання інформація на момент підготовки номеру. На жаль, з подібною проблемою Україна стикається не вперше. Причому як до війни, так і після. Буквально нещодавно «День» писав про річницю вибухів боєприпасів у вересні 2017-го у Калинівці Вінницької області. У березні того ж 2017-го мали місце вибухи в Балаклії Харківської області. Взагалі з 2003 року великі пожежі виникали на шести військових складах: Артемівськ (Бахмут) — 2003 рік; Новобогданівка — 2004, 2005, 2006 та 2007 роки; Лозова — 2008 рік; Сватове — 2015 рік; Балаклія — 2017 рік; Калинівка — 2017 рік.

І ось тепер вибухає неподалік Ічні. Треба віддати належно, владні структури спрацювали оперативно і якісно. Голова уряду Володимир Гройсман після засідання оперативного штабу написав у ФБ: «Усі служби працюють в посиленому режимі, готові оперативно допомагати людям. Уся техніка, у тому числі пожежний потяг та літаки, в готовності. Доручив ДСНС та місцевій владі бути постійно на контакті з людьми, організувати місця тривалого розміщення і бути готовими розпочати опалювальний сезон. Головне завдання — зберегти життя людей, усе, що буде зруйновано, ми відбудуємо».

Незважаючи на складність ситуації, звучить обнадійливо. Але, можливо, краще вирішувати проблему заздалегідь, а не коли «горить»? Якби своєчасно і послідовно керманичі звертали увагу на питання арсеналів з боєприпасами, то періодичних вибухів вдалося б уникнути? Як відомо, ще в 1995 році, за прем’єрства Євгена Марчука, була видана постанова уряду — державна програма, яка передбачала виділення 15 млн грн щорічно на облаштування складів із боєприпасами. Але буквально через рік-два, коли Марчук вже не був прем’єром, цю програму звели нанівець.

Тобто вирішити питання з безпекою складів можна було набагато раніше і поступово. А так головна проблема все одно залишається без відповіді — чому в Україні час від часу вибухають склади з боєприпасами? Чому за це ніхто не відповідає? Чому не робляться висновки, щоб унеможливити подібне? Так, суспільству важливо усвідомлювати, що ми живемо в стані війни, а отже, диверсії можуть бути організовані ворогом на різних об’єктах і в різний спосіб, але і влада має не прикривати власні помилки чи зловживання зовнішнім чинником.

«ЯКЩО МИ Й ДАЛІ ЖИТИМЕМО ЗА ПОДВІЙНИМИ СТАНДАРТАМИ, — ТУТ ВОЮЄМО, А ТУТ НЕ ВОЮЄМО, — ТО ЗАЛИШИМОСЯ БЕЗ КРАЇНИ»

Андрій ЦАПЛIЄНКО, журналіст ТСН телеканала «1+1» (facebook.com):

— Минулий рік, Калинівка — вибухи на день народження Петра Порошенка, Президента України. 2018 рік. Вибухи в Ічні напередодні дня народження Віктора Муженка, начальника Генерального штабу Збройних сил України. Збіг? Не думаю. Переконаний, це росіяни так «вітають» нас. Але найгірше в цій ситуації, що ми й далі живемо на «розслабоні». Ніби немає війни. Я дивлюсь на світлини складу в Ічні. Танкові 125-мм снаряди і ракети до РСЗВ лежать просто неба. І це через рік після Калинівки. Здається, хтось з конструкторів безпілотних апаратів пропонував дешеві системи цілодобового спостереження за артскладами. Де вони? Немає. Людину, яка відповідала за склад в Балаклії, — який теж вибухнув минулого року, — через суд поновили на роботі. Панове! Якщо ми й далі житимемо за подвійними стандартами: тут воюємо, а тут не воюємо, — то залишимося без країни.

«ЦПІ ПІДГОТУВАВ ПРОЕКТНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ НА БУДІВНИЦТВО ТРЬОХ АРСЕНАЛІВ»

Олег ПРИЙМАЧУК, директор Центрального проектного інституту Міністерства оборони України (ЦПІ МОУ), уривок з інтерв’ю для газети «День» — читайте в наступних номерах видання: 

— Прикладом успішного системного підходу ЦПІ до планування є дуже цікаві і потрібні іще «вчора» об’єкти Міноборони. Це три арсенали. Торік у грудні міністр оборони підписав наказ про те, щоб 1 квітня 2018-го (термін погодили з інститутом) я поклав на стіл проектну документацію на будівництво нових складів загальною вартістю 1,25 млрд гривень. Термін проектування відповідно до всіх нормативів мав бути 8,5 місяця. Ми ж зробили за три. Причому спромоглися пройти експертизи. Це результат вдалого розрахунку ресурсу й роботи моїх колег у дві зміни.

У цьому проекті я безпосередньо працював із Генштабом і міністром. Сподіваюся, там результатом задоволені. Окрім підготовки якісного проектного кейсу ми ще й добряче зекономили. Цей кейс ми оцінили у 10,5 мільйона гривень, а державна експертиза — у 23 мільйони. Так вдалося зберегти понад 12 мільйонів гривень для держави.

У Калинівку ми зайшли пізніше через тривалий час розмінування і неможливість виконати вишукувальні роботи. Але і тут вже є проект на 10 споруд, який пройшов експертизу. Вартість будівель всіх трьох арсеналів сягає 4,5 мільярдів грн.

В Україні зберігається величезна кількість боєприпасів до звичайних видів озброєнь, переважно радянської доби. Через об’єктивні причини їх часто складували просто на землю. Держава майже не опікувалася проблематикою, і тільки зараз пішло певне фінансування укріплення живучості складів та арсеналів.

Я переконаний: після реалізації наших проектів жителі навколишніх населених пунктів зможуть спокійно почуватися незалежно від того, на якій вони відстані мешкають від тих складів. Інститут має величезний досвід проектування захисних споруд. За суттю це будуть міцні «кокони», основа яких — залізобетонний монолітний каркас, розрахований на ударну вибухову хвилю, що діє з навантаженням до 5 тонн на квадратний метр. Зауважу: ядерний удар діє з тиском 20 тонн на метр квадратний. До того ж, цей каркас обвалований землею завтовшки мінімумом 1,5 метра. Споруди конструктивно розраховані на прямі влучання практично всіх видів звичайних озброєнь. Навіть якщо щось трапиться всередині сховища, його залізобетонна «шкаралупа» не даватиме розлітатися боєприпасам.

Всі наукові й технічні розрахунки доводять: ЦПІ заклав нормальний запас міцності і захисту. Крім того, осучаснено систему охорони периметра арсеналів, яка зможе виявляти БПЛА і запобігати можливим НП природного і техногенного характерів. Ми свою роботу виконали, вже пройшли торги, і розпочалося будівництво.

«...НИНІШНІХ ПОДІЙ МОЖНА БУЛО Б УНИКНУТИ»

Дмитро ТИМЧУК, народний депутат України (facebook.com):

— Рівно рік тому комітет ВР з питань національної безпеки та оборони вивчав ситуацію на арсеналах та складах зберігання боєприпасів ЗСУ (в контексті вибухів на складах у Калинівці Вінницької обл.).

Тоді за дорученням комітету ВР я разом з Тетяною Чорновол відвідав 6-й арсенал, на якому зараз відбувається надзвичайна подія.

Після огляду території та об’єктів арсеналу, спілкування з представниками командування, військовослужбовцями та працівниками, було виявлено низку недоліків, у тому числі досить суттєвих. Таких, які не могли бути усунені силами колективу арсеналу, а потребували втручання та допомоги Міноборони та Генштабу.

За результатами цієї поїздки я надіслав депутатське звернення на адресу очільників МО та ГШ ЗСУ, в якому перерахував виявлені недоліки з проханням втрутитися в ситуацію і розв’язати наявні проблеми.

На жаль, я не можу опублікувати текст звернення, як і відповідей, через те, що ці документи мають гриф таємності. Можу лише сказати, що виявлені недоліки стосувалися облаштування технічної території арсеналу, умов зберігання боєприпасів, удосконалення системи охорони, проведення низки організаційних заходів.

Відповіді МО і ГШ були написані «під кальку» і мали цілком «заспокійливий» характер: мовляв, усе знаємо, усе робиться.

Зрозуміло, що зараз, до проведення офіційного розслідування, зарано говорити про причини нинішніх подій на 6-му арсеналі. Але впевнений, що за умови не «паперового», а реального усунення недоліків та розв’язання проблем арсеналу, нинішніх подій можна було б уникнути. Тим більше, що тоді, рік тому, комітет ВР з питань національної безпеки та оборони одностайно підтримав запит Міноборони на фінансування відповідних заходів по всіх арсеналах.

Також зараз вкрай важливо, аби були виявлені та покарані справжні винуватці подій — на найвищому рівні відповідальних, а не знайшли чергового «цапа-відбувайла» з персоналу арсеналу. Без цього, як свідчать численні подібні події протягом останніх років, ми так і будемо регулярно бути свідками чергових вибухів на наших складах боєприпасів.

...Сватове, Новоянисоль, Балаклія, Калинівка, зараз Ічня — це вже діагноз. І з цим потрібно щось робити. Негайно та кардинальними засобами.

«ЦЬОГОРІЧ РОЗПОЧАЛОСЯ БУДІВНИЦТВО СУЧАСНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ СХОВИЩ ДЛЯ БОЄПРИПАСІВ»

Геннадій КАРПЮК, військовий журналіст, експерт («День» № 172 за 24 вересня 2018 рік):

— Проблема військових арсеналів вимагає системного розв’язання. Поточний стан національної економіки, пріоритети та виклики, які стоять перед сектором безпеки та оборони, не дозволяють говорити про те, що Україна здатна одномоментно знайти необхідний ресурс на швидке оновлення інфраструктури, здатної надійно і безпечно зберігати 400 тисяч тонн боєприпасів. За попередніми розрахунками, для такої розбудови потрібно знайти приблизно 10 мільярдів гривень.

Якщо говорити про практичну площину вирішення проблеми убезпечення військових складів та арсеналів, то держава надала можливість Міністерству оборони України фактично розпочати тут якусь реальну діяльність лише у 2018-му. До цього часу в цій царині відбувалися лише так звані підтримувальні заходи.

Цьогоріч розпочалося будівництво сучасних залізобетонних сховищ для боєприпасів відповідно до розробленої цільової програми. Обрано об’єкти, де потрібне першочергове втручання та початок будівельних робіт. Розроблено належну технічну документацію, проведені тендерні процедури, і на початку червня стартували будівельні роботи. Йдеться про 15 абсолютно нових і сучасних заглиблених (обсипних) сховищ на трьох арсеналах. Нічого подібного за всю історію української незалежності наше військо не робило. Зрозуміло, що ця робота триватиме роками, адже 2018-му будівельники мають освоїти на згаданих об’єктах майже 500 млн гривень за значно більшої потреби. Але навіть такий показник для України є рекордним. 

Найголовніша перевага нових сховищ навіть не в залізобетонних «коконах», які навіть у разі надзвичайної події не даватимуть розлітатися на велику відстань боєприпасам, а саме в облаштуванні сучасними автоматичними системами охорони, сповіщення та пожежогасіння, що зводять імовірність негативного впливу людського фактору майже до нуля.

Робота з будівництва нових складів та подальшого покращення технічної укріпленності військових арсеналів триватиме і надалі. Її обсяги  2019-го обіцяють бути не меншими, аніж поточного року. Принаймні, про це говорять показники державного бюджету України на наступний рік. За бюджетною програмою «Утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України» передбачені видатки передбачені в сумі понад 534 млн гривень (загальний фонд — 509,5 млн гривень, спецфонду — майже 25 млн гривень). Ці кошти спрямують на заходи з утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, озброєння, військової техніки і на створення умов, що гарантують безпеку населення й господарських об’єктів у разі виникнення аварійних ситуацій на арсеналах, базах і складах озброєння, ракет та боєприпасів ЗСУ.

 

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ