Винні нападають

Росія, розв’язавши війну в Україні, заздалегідь підготувалась до формування образу української сторони як «злочинця». Вчиняючи злочини проти людяності, вбиваючи і катуючи українців за ознакою громадянської ідентифікації і патріотичні позиції, Росія системно працює не лише в сфері пропаганди, а й натискає на міжнародні організації. З другого боку, Україна досі не здатна грати на випередження. Фіксація злочинів російської армії і проросійських найманців фактично покладена на громадську ініціативу, а на державному рівні відповідні служби і органи не мають належної координації з цього питання. Разом з тим агресор продовжує наступ, а в катівнях залишаються українські заручники, які піддаються нещадним тортурам. Мільйони біженців залишилися без помешкань, загублено життя тисяч громадян (за офіційними даними 9 тисяч), сотні українців вважають зниклими безвісти. Питання відповідальності РФ і її вищого керівництва давно треба ставити руба.

«МАЄМО ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ»

Володимир ВАСИЛЕНКО, юрист-міжнародник:

— Що більше матеріалів, які свідчать про вчинення воєнних злочинів РФ, то краще для України. Але необхідно, щоб українська влада також надіслала такі матеріали та документи, причому якісні. І тут маємо тривожні сигнали. У середині листопада на сайті МКС з’явилась інформація, що прокурор суду не виявив злочинів проти людяності під час розгону Євромайдану.

Будучи Головою громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини, я звертався до двох генпрокурорів України ще 2014 року, щоб вони серйозно поставилися до підготовки якісних матеріалів щодо злочинів на Євромайдані, перш ніж їх подавати до Гаазького суду. Адже від цього буде залежати його рішення щодо визнання своєї юрисдикції відносно цих злочинів.

Очевидно, матеріали, передані Україною до суду, не були переконливими. І це попри те, що з 18 по 20 лютого 2014 року навмисно було вбито майже сто учасників протестних акцій. З початку Євромайдану проти людей застосовували і тортури, і викрадення, і переслідування, тобто злочини, які підпадають під юрисдикцію кримінального трибуналу. Існує безліч доказів, що російські військові та їхні найманці вчинили безліч воєнних злочинів та злочинів проти людяності під час збройної агресії Росії проти України. І ці докази необхідно належним чином оформити і передати до МКС.

«ЗВИНУВАЧУВАТИ ТРЕБА НЕ ЛИШЕ РФ, А Й ДЕРЖАВУ УКРАЇНА ЗА ЇЇ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ»

Наталія ЦЕЛОВАЛЬНIЧЕНКО, правозахисник:

— Практично дуже складно домогтися провадження карних справ. Люди за нашими типовими заявами звертаються в правоохоронні органи, щоб їм було присвоєно не лише статус потерпілих, а й були відкриті відповідні кримінальні справи проти конкретних винуватців. Адже ці люди зіштовхнулися з фактами фізичного насилля, мародерства, загибелі близьких родичів. Існують перепони навіть у відповідних кримінальних провадженнях. Часто ці справи відсилають на територію Луганської і Донецької областей, де вони «зависають» в прокуратурі. Результату з цих реальних справ немає. Це торкається навіть тих справ, яким Європейський суд надсилав вимоги нашій державі. Особи, які скоювали злочини, приїздили на вільну територію України з окупованих територій, вони пересуваються територією інших країн, і ніхто не затримує їх навіть для показів. Це наша реальність.

Ми спостерігаємо бурхливу діяльність ФСБ, яку вони розвинули щодо наших переселенців, які виїхали на територію РФ. Там кожного переселенця опитують як свідка і заводять кримінальні справи, в тому числі щодо Нацгвардії, ЗСУ, добровольчих батальйонів стосовно начебто «злочинів» наших військових. Переселенцям підсовують відповідні заготовки, в яких розписують ці «злочини». Цим людям надається статус потерпілих в рамках кримінальних справ. При цьому виходить так, що потерпілих на нашій територій офіційно немає. На це немає перш за все політичної волі. Все покладено на громадянську ініціативу, на громадські організації. І звинувачувати треба не лише РФ, а й державу Україна за її бездіяльність. 

«ЗБIР ДОКАЗІВ ДОСІ РОЗПОРОШЕНИЙ МІЖ РІЗНИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ»

Олександра МАТВIЙЧУК, Центр громадянських свобод:

— Збір доказів українською стороною щодо вчинення злочинів проросійськими незаконними збройними формуваннями і російськими частинами регулярних військ відбувається. Але організація цього процесу знаходиться не на належному рівні. На жаль, ця функція досі розпорошена між різними органами державної влади, які за невідомою для нас схемою координуються між собою.

Якби керівництво держави визначилося з пріоритетами в даному питанні, то і безпосередні державні виконавці працювали б в необхідному руслі. Більш того — немає єдиного органу з цих питань. Є спеціальне управління в СБУ, є військова прокуратура. Існують ще й об’єктивні причини гальмування, адже Україна вперше за свою історію зіштовхнулася з такою величезною кількістю злочинів. Якби у нас була майже ідеальна правоохоронна і судова системи, то нам все одно було б дуже важко всі ці злочини опрацювати. Насправді ж ця система критично потребує реформування. Наприклад, мобільні групи, які їздять на звільнені території, стикаються з такою ситуацією: коли запитують людей, які постраждали під час окупації, чи подавали вони скарги в правоохоронні органи, то відповідь отримували, що громадяни не подавали таких скарг, адже в правоохоронних органах досі працюють ті, хто є прихильниками проросійських сил. Тобто люди бояться правоохоронців.

Наші біженці, які полишили свої домівки і потрапили на територію РФ, проходять процедуру свідчень. Ці свідчення записують і збирають в томи. Що там фіксують і наскільки це відповідає дійсності, сказати важко. РФ виділила фінансування для громадських організацій, які покликані збирати свідчення «злочинів» української сторони. Насправді це псевдогромадські організації, адже вони створені державою, цілком фінансуються з держави і їхнє завдання — виставити українських військових злочинцями. Їхні юристи пишуть заяви проти України в Європейський суд з прав людини. Ці заяви надходять сотнями і написані за схожим шаблоном. Ми бачимо, як РФ фальшує інформацію, повідомляє те, чого не було. З цього приводу можна згадати «розіп’ятих хлопчиків».