Високопосадовці «під прицілом»

Державне бюро розслідувань України задумали створити ще в середині 1990-х, але реалізували ідею більш ніж за 20 років. Навіть у останні роки формування цього органу тривало з великим скрипом. Політики різних мастей протягом багатьох років саботували, боялися, не хотіли (ряд можна продовжити) утворення цієї структури. Незалежно від того, хто у владі, всім було вигідно мати ситуацію, коли можна було паразитувати на державних, зокрема, діючих правоохоронних органах, використовуючи їх у власних цілях. Утім, під тиском українського суспільства та західних партнерів Бюро таки створили.

Сьогодні ДБР — це абсолютно нова структура, яка має всі шанси стати потужним і незалежним органом досудового розслідування. Річ у тім, що на відміну від інших правоохоронних органів, як старих, так і нових (що печально), Бюро не дискредитоване. Хоча останні скандали, які пов’язані з цим органом, явно не йдуть йому на користь. Тому дуже важливо зберегти шанс на розвиток і самостійність ДБР, щоб усілякі внутрішні розбіжності, старі політичні впливи та інші причини не знищили можливість професійного становлення цієї структури. Тим паче, прихід нової влади та заяви її представників дають підстави для позитивних очікувань. Українці вже втомилися від постійних розчарувань та дискредитації правоохоронних органів, а головне — це точно не йде на користь нашій держави.

Ми зустрілися з директором Державного бюро розслідувань Романом ТРУБОЮ і розпитали його про останні внутрішні чвари, процес становлення Бюро, конкурсні комісії, детектор брехні, розмежування повноважень між правоохоронними органами, відносини на рівні ДБР-ГПУ і ДБР-НАБУ, можливість передачі справ Майдану та гучні кримінальні провадження, яких у нової структури стає все більше.   

«УСІ СКАНДАЛИ ЗАВЖДИ ПОВ’ЯЗАНІ З БАЖАННЯМ ЛЮДЕЙ ОТРИМАТИ ВЛАДУ ТА ЗІ СТРАХОМ ВТРАТИТИ ЇЇ»

— Насамперед проясніть ситуацію — з чим пов’язані останні скандали в Державному бюро розслідувань, які стосуються відділу роботи з громадськістю та ЗМІ, а також низки звільнень керівників управлінь Бюро? Деякі ваші працівники відкрито і жорстко критикують вас. Що відбувається? Чи пов’язані останні події в ДБР із протистоянням між вами і першим заступником директора Ольгою Варченко, про яке пишуть у ЗМІ?

— Усі скандали завжди пов’язані з бажанням людей отримати владу та зі страхом втратити її. Щодо кадрової політики: ніхто не приходить у ДБР працювати довічно, а ротація кадрів — це звичайний процес. У мене немає особистих претензій до людей, які пішли з посад — я бажаю їм подальших успіхів. Водночас я несу відповідальність за ДБР, і приймаю рішення щодо ефективності роботи підрозділів. Щодо відділу роботи з громадськістю та ЗМІ — нікого не було звільнено: був змінений один в.о. керівника відділу на іншого. Це — виключна прерогатива Директора приймати такі рішення.

— Під час слухань у Верховній Раді в середу, народний депутат Антон Геращенко розкритикував вашу роботу і назвав її «повним провалом». Крім цього, він заявив: «Я буду реєструвати заяву в ГПУ щодо протиправних дій Романа Труби на посаді директора». Як прокоментуєте?

— Це вже стає традицією деяких народних депутатів заявляти про відкриття проваджень — кожного разу після ухвалення мною кадрових рішень. Наприклад, після того, як я не призначив на посади 27 переможців конкурсу, окремі члени комітету одразу заявили, що подадуть заяву в ГПУ про відкриття провадження щодо мене — так сильно народних депутатів хвилює, хто буде працювати в ДБР. Ось це і є спроби політичного тиску на Директора правоохоронного органу.

«МИ МАЄМО ДІЯТИ ШВИДКО, ЩОБ СТВОРИТИ ОРГАН, ЯКИЙ БУДЕ СХОЖИЙ НА АМЕРИКАНСЬКЕ ФБР»

— Наскільки повноцінно сьогодні функціонує ДБР — з точки зору законодавства, організації роботи, кадрового укомплектування?

— ДБР — це новий правоохоронний орган, який розпочав свою діяльність 27 листопада 2018 року по всій території України, включаючи в себе центральний апарат і сім територіальних управлінь. Якщо говорити про стартову картинку й порівнювати її з американським ФБР, то, звичайно, вона суттєво відрізнятиметься. Проте маємо розуміти, що ФБР не створювалося за один, два чи три роки. Перш ніж стати тим органом, який ми знаємо, минуло десятки років. Але я чітко знаю, що ні в мене, ні в нашої країни немає стільки часу. Ми маємо діяти швидко, щоб створити орган, який буде схожий на американське ФБР. Важливо, що за невеликий період часу ми запустили роботу правоохоронного органу, який проводить досудове розслідування. Зареєстрували перші кримінальні провадження та провели перші слідчі дії. На сьогодні в нас 645 працівників, із них 349 слідчих. За півроку діяльності в нас більш ніж 11 тис. кримінальних проваджень.

— Це те, що вам передали від ГПУ, чи це ваші провадження?

— У цю кількість входять провадження, які зареєстровані нами та іншими органами (передали нам), а також певна кількість проваджень, які надійшли до ДБР від ГПУ. За законом, Генпрокуратура має передати нам справи впродовж двох років із моменту створення ДБР. Проблема в тому, що це не один десяток томів. Це тисячі томів кримінальних проваджень. Якщо нові слідчі ДБР отримають таку кількість справ, то на їх вивчення піде не один рік. Відповідно це буде зупинка досудового розслідування. Ми спільно з ГПУ не маємо цього допустити й знайти раціональний механізм, який не вплине на якість досудового розслідування. 

— Тобто починаючи з 27 листопада 2018-го ГПУ впродовж двох років має передати вам усі справи.

— Уточню. Генпрокуратура має два роки для того, щоб завершити досудове розслідування. Своєю чергою слідчі ДБР повинні відповідати за результати своїх розслідувань.

— Чи має право ГПУ порушувати кримінальні провадження проти високопосадовців? Чи це вже компетенція ДБР?

— Ще в середині 1990-х рр. був зроблений виклик радянській системі правоохоронних органів, коли органи прокуратури мали подвійну функцію — вони розслідували кримінальні провадження і в той самий час здійснювали нагляд за слідчими. Це абсолютно неправильно, тому Україна пішла шляхом усунення цієї помилки. Спочатку взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи, що реформує органи прокуратури. Потім прописала в Конституції 1996 року необхідність створення нового правоохоронного органу. І лише 2018-го нарешті запустила роботу ДБР. Не секрет, що велика кількість людей досі не вірить, що можна притягувати до відповідальності високопосадовців. Наше завдання — довести зворотнє. Із 27 листопада 2018 р. органи прокуратури втратили повноваження проводити розслідування кримінальних проваджень, але вони мають завершити слідство в старих кримінальних провадженнях протягом двох років. На сьогодні ГПУ має право лише вносити відомості в ЄРДР, а далі передати їх для розслідування в ДБР.

«НАСТУПНИЙ СКЛАД ВЕРХОВНОЇ РАДИ Я ПЕРЕКОНУВАТИМУ ЗБІЛЬШИТИ КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ДБР»

— Чи є випадки, коли ГПУ реєструвала провадження та проводила розслідування після 27 листопада 2018-го?

— Я впевнений, що подібних випадків не може бути, адже тоді адвокати можуть скористатися таким правопорушенням, і докази, здобуті ГПУ, будуть визнані неналежними, що призведе до виправдання осіб, які реально вчинили злочин. Причому йдеться не лише про органи прокуратури, а й про СБУ та Національну поліцію, адже це також органи досудового розслідування.

— Що собою має уявляти ГПУ за два роки?  

— Функція органів прокуратури — здійснення процесуального керівництва (раніше це називалося — функцією підтримання державного обвинувачення). За ними також залишається — представництво інтересів держави в судах.

— Кадрове питання — звідки ДБР набирає людей?

— Закон про ДБР встановлює граничну кількість працівників Бюро — це 1500 осіб. Як показують перші шість місяців роботи, ця кількість (поки 645) не є достатньою для ефективного розслідування кримінальних проваджень. У деяких територіальних управліннях завантаженість на одного слідчого становить понад 50 проваджень. Це недопустимо, адже від слідчого неможливо вимагати якості й оперативності в роботі. Тому наступний склад Верховної Ради я переконуватиму в тому, що нам необхідно збільшувати кількість працівників ДБР. Нагадаю, що минулого року був проект щодо створення Служби фінансових розслідувань, яка передбачала 4,5 тис. співпрацівників. Якщо ми говоримо про працівників органів прокуратури, то на сьогодні ця кількість сягає до 15 тис.

У нашому законі також передбачений чіткий квотний принцип. Якщо ми говоримо про слідчі органи, то 49% слідчих мають бути з досвідом роботи в органах прокуратури, поліції чи СБУ, а 51% — особи, які протягом останніх півроку не працювали в правоохоронних органах. Я позитивно ставлюся до такого принципу, оскільки саме він дав змогу поєднати професіоналізм досвідчених слідчих та можливість будувати ДБР молоді, яка навчається за новими методика, в якої свої принципи тощо. Ба більше, люди з досвідом мають змогу навчати молодих співробітників елементарним азам слідчої роботи. Так само квотний принцип передбачений і при проведенні конкурсів на посади в оперативних підрозділах.

«Я НЕ РОЗУМІЮ, ЯК ОДНА КОНКУРСНА КОМІСІЯ МОЖЕ ОДНОЧАСНО ОБИРАТИ СЛІДЧИХ, ФІНАНСИСТІВ, ЮРИСТІВ»

— Наскільки виправдав себе конкурсний підхід — чи дає він потрібну якість?

— Конкурси потрібні, але їх процедуру потрібно вдосконалювати. Наприклад, я не розумію, як одна комісія може одночасно обирати слідчих, фінансистів, юристів — члени комісії не можуть бути компетентними в усіх сферах одночасно.

Також я вважаю неправильною процедуру, коли всіх керівників у ДБР, а також усіх працівників внутрішнього контролю обирає зовнішня комісія, члени якої — народні депутати, представники уряду та Президента. Це 170 посад. Зовнішня комісія обрала директора ДБР — першого працівника, і далі вже моя відповідальність формувати команду ДБР, адже я, а не члени комісії, несуть відповідальність за роботу працівників: мені працювати з цими людьми, ставити завдання та оцінювати їхню компетентність.

Також чомусь багато людей у країни вважають, що обов’язок керівника — призначити переможця конкурсу. Але це не так. Керівник структури має право, після проведення співбесіди та вивчення всіх матеріалів, призначати або не призначати переможця. Якраз ми в ДБР уперше це продемонстрували.

— Тобто вас у свій час президент міг і не призначити?

— Звичайно. Спочатку пакет моїх документів був поданий до прем’єр-міністра, де я проходив співбесіду, потім аналогічна процедура пройшла в президента, й лише потім він прийняв рішення про моє призначення.

— Під час прийому на роботу в ДБР перевірка на детекторі брехні є обов’язковою. На вашу думку, чи мають проходити відповідну перевірку на поліграфі вищі посадові особи держави?

— Перші півроку роботи Бюро показали доцільність і правильність проведення психофізіологічного дослідження людини. Ми маємо змогу вивчити внутрішні характеристики особи, які не можна побачити візуально при спілкуванні. Як правило, ці данні підтверджуються. Але результат поліграфу не є обов’язковим за відмови в призначенні на посаду. Я вважаю, що доцільно було б розглянути можливість проведення поліграфу і в інших службах. Наскільки я знаю, в деяких із них це має місце, однак не закріплено законодавчо.

— Чи мають проходити поліграф кандидати в президенти? 

— Діюче законодавство не передбачає такої норми, і я не чув, щоб така норма була в інших країнах. Також постає питання — хто буде ініціатором дослідження, хто буде його проводити й оцінювати. 

«ТЕПЕР З’ЯВИЛАСЯ НОРМА, ЯКА ДАЄ НАМ МОЖЛИВІСТЬ РОЗПОЧАТИ СТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ»

— Підсумовуючи, що необхідно вдосконалити, щоб ДБР нарешті запрацювало повноцінно?

— Нещодавно Верховна Рада зробила для нашої структури свято — прийняла надзвичайно важливі зміни в закон про ДБР. У першому читання вони були ухвалені ще в травні 2018-го, більше того, депутати проголосували за відповідний законопроект як невідкладний. Але, як бачимо, остаточно він був прийнятий лише за рік. Найголовніше, в законі з’явилася норма, яка дає можливість розпочати створення власних оперативних підрозділів. До цього часу при проведенні розслідування ми задіювали оперативні підрозділи інших правоохоронних органів. Тепер же я можу відповісти на запитання — чому відносно одних високопосадовців ви відкриваєте провадження, а щодо інших ні? Тому що до цього часу ДБР лише реагувало на ті звернення, які до нас надходили, а з моменту створення власних оперативних підрозділів ми матимемо змогу проводити оперативно-розшукову діяльність, тобто власними силами виявляти злочини.      

Звичайно, не обійшлося й без ложки дьогтю. Коли я порівняв законопроекти між першим і другим читанням, то стало зрозуміло, що остаточний варіант суттєво відрізняється. Знехтували нормою, яка була необхідна для роботи і зміцнення ДБР, коли повноваження від зовнішньої комісії переходили до повноважень внутрішньої комісії. Цю норму прибрали, але я все одно вимагатиму, щоб наступна Верховна Рада проголосувала відповідні зміни. Також не було включено норму, яка стосується надання директору можливості притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, хоча така норма є в кожному державному органі.

— Чому процес створення ДБР просувається з такими труднощами? Чого бояться наші політики?   

— Я впевнений, що більшість із них, дійсно, бояться, але боятися потрібно не ДБР, а порушень закону. Багато людей, які є підслідними ДБР, розуміють, що на цей час це найбільш незалежний правоохоронний орган.

«ЯКЩО ПОРУШУВАТИ ПИТАННЯ ПРО КООПЕРАЦІЮ ДБР І НАБУ, ТО РІШЕННЯ МАЄ ПРИЙМАТИСЯ ГРУПОЮ ПРОФЕСІОНАЛІВ»

— У чому відмінність ДБР від Національного антикорупційного бюро? 

— При підготовці законопроекту про ДБР передбачалося, що структурною частиною Бюро буде підрозділ, який займатиметься антикорупційною діяльністю. Однак потім вирішили, що створити менший орган із вузькою спеціалізацією, буде простіше. НАБУ — це один із органів досудового розслідування, з яким у нас єдина мета, але потрібно розуміти, що їхня відмінність полягає в тому, що вони розслідують лише 12 «корупційних» статей Кримінального кодексу (норму про незаконне збагачення чиновників було скасовано). Ми ж розслідуємо всі злочини, які передбачені ККУ.

— У подальшому НАБУ має стати структурним підрозділом ДБР чи все залишиться як є? 

— Якщо порушувати таке питання, то потрібно провести аналіз — який результат показують окремо ДБР та НАБУ, і який результат може бути за можливої кооперації. Наразі такого аналізу немає, відповідно я не готовий підтримати ідею об’єднання двох структур. Тим паче, ми маємо враховувати, що вже створений Антикорупційний суд, куди за законом мають направлятися справи від НАБУ. Якщо ж ліквідувати НАБУ в нинішньому вигляді, тоді які справи будуть направлятися в Антикорупційний суд? У будь-якому разі, рішення має прийматися групою професіоналів і науковців після проведення аналізу.  

— Новостворені антикорупційні структури — такі як НАБУ, САП, НАЗК — через низку скандалів дискредитовані. Чому так сталося?

— В країні надзвичайно великий рівень корупції й злочинності. Також великий вплив олігархів і топ-чиновників, які намагаються випливати не лише на процеси, а й на посадових осіб. Вийти переможцем у цій боротьбі непросто, оскільки ці люди мають великі ресурси не лише в нашій країні, а й за кордоном. Якийсь один орган не може змінити ставлення суспільства до проблем корупції та злочинності, яка пронизує всі сфери суспільного життя, потрібна спільна робота всіх правоохоронних органів. Ми молодий і наймеш заплямований орган. Зберегти це можна лише через професійну роботу, де кінцевим результатом має бути не кількість реєстрації, затриманих, допитів, а вироки в судах.

«ДВОМ ПРАЦІВНИКАМ НАБУ ОГОЛОШЕНО ПІДОЗРУ І НА ДАНИЙ ЧАС ВОНИ ОЗНАЙОМЛЮЮТЬСЯ З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ»

— Скільки є вироків у судах за результатами ваших розслідувань?

— У нас скеровано до суду понад 1150 обвинувальних актів (велика кількість із них стосується військових злочинів). Маємо 122 обвинувальних вироків. Чи це належний показник? Звичайно, ні. Я буду задоволений роботою, коли в ДБР буде менше кримінальних проваджень. Тоді це означатиме, що в певному напрямі ми досягли успіху в боротьбі з тим чи іншим видом злочинності. Для прикладу можу назвати кілька проваджень, де слідчі ДБР борються з системними порушеннями. Кілька тижнів тому ми затримали на хабарі начальника митного поста Житомирської митниці. Минає тиждень, і ми затримуємо на хабарі... в.о. начальника цього ж митного поста. Тобто людина, яка стала в.о. начальника, навіть припускала, що ДБР прийде двічі: ось так побудована свідомість багатьох чиновників.

Також ми провели розслідування та довели злочинність дій колишнього керівника Державної служби України в справах ветеранів, який розтратив 22 млн грн бюджетних коштів. Зовсім нещодавно ми викрили факт вчинення в.о. голови Державної служби зайнятості злочинних дій, які були пов’язані з вимаганням неправомірної вигоди. Спільно з іншими правоохоронними органами ми провели понад 30 одночасних обшуків, обрали запобіжний захід і на даний час ця людина під вартою.

— Однією з причин дискредитації антикорупційних органів є внутрішньовидова боротьба, що супроводжується скандалами. Або інший приклад, коли керівник НАБУ Артем Ситник уночі їздив на зустріч до тоді ще діючого президента Петра Порошенка в Козин. Як ви ставитеся до такої практики?

— У силу повноважень ми всі зобов’язані між собою спілкуватися (закон цього не забороняє), але якщо ми говоримо про службових осіб, то є допустимі місця такого спілкування — службові приміщення. Ви назвали факти, які призводять до негативного сприйняття правоохоронних органів. Подібні зустрічі можуть відбутися лише в службових кабінетах. До речі, на цей час у ДБР 44 кримінальних провадження, де перевіряються можливі правопорушення з боку працівників НАБУ. В одному з таких проваджень двом працівникам НАБУ оголошено підозру й на даний час вони ознайомлюються з матеріалами справи, після чого проводження будуть скеровані до суду. Стосуються вони подій, які відбували недалеко від розташування САП, і пов’язані з можливим прослуховуванням службових осіб Антикорупційної прокуратури.

— Генпрокурор Юрій Луценко в інтерв’ю The Hill заявив, що ГПУ розпочала кримінальне провадження щодо ймовірної співпраці директора НАБУ Артема Ситника з передвиборчим штабом Гілларі Клінтон 2016 року. Чому Генпрокуратура, хіба це не компетенція ДБР?

— Чинним Кримінальним процесуальним кодексом передбачено, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво, має право провести допит. Думаю, генпрокурор мав на увазі саме такий варіант. А саме кримінальне провадження в ДБР дійсно існує.

«ЯКБИ В МЕНЕ БУЛИ «ПОКРОВИТЕЛІ», ТО ПИТАННЯ ДБР БУЛИ Б ВИРІШЕНІ ДАВНО»

— Колишній заступник глави Адміністрації Президента України часів Віктора Януковича Андрій Портнов звернувся до ДБР з кількома зверненнями щодо вчинення колишнім керівництвом держави на чолі з Петром Порошенком різного роду злочинів. Які це злочини і по яким з них відкриті кримінальні провадження?

— Наразі вже є чотири звернення Портнова, по яких внесені відомості до ЄРДР і відкриті кримінальні провадження. Слідчі ДБР зв’язалися із заявником і погодили день і час, коли Портнов з’явиться до Бюро для проведення допиту. Перше провадження стосується державної зради керівництвом держави, яке було пов’язано із затриманням російськими прикордонниками українських катерів і моряків у Керченській протоці. Друге провадження стосується можливого вчинення економічних злочинів, а саме ухилення від сплати податків і легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом екс-президентом Порошенком під час продажу заводу «Кузня на Рибальскому».

Директор ДБР має бути доступним для ЗМІ й суспільства, але як часто? Можливо, раз у квартал чи раз на місяць — не частіше, бо для цього є відповідні підрозділи й прес-секретар. Вони мають частіше давати інтерв’ю. Є слідчі, які також повинні частіше спілкуватися з журналістами. І все це в межах, встановлених у правоохоронному органі. Я хочу зробити ДБР більш доступним у інформаційному просторі, тому ми будемо вдосконалюватися

До ДБР також звернувся народний депутат Нестор Шуфрич. Його заява пов’язана із можливим зловживанням владою екс-президентом, коли керівництво держави протягом травня-серпня 2014 року використовувало Збройні сили Україні на території Донецької та Луганської областей, що призвело до людських жертв. В даному випадку також зареєстровано кримінальне провадження і будуть проводитися слідчі дії. 

Кримінальні справи такої категорії особливо відповідальні, оскільки зумовлюють великий резонанс. Не виключаю, що найближчим часом будуть ще звернення щодо дій колишніх високопосадовців. Тому я застерігаю від надмірних і завчасних очікувань, це кропітка робота і системність слідчих дій. Якщо будуть докази, що особа винувата, значить вона буде притягнута до відповідальності.

— У тому числі Порошенко?

— Так, колишні чи чинні посади не мають значення. 

— ЗМІ пов’язують вас з такими народними депутатами як Сергій Пашинський та Олександр Третьяков, які мають на вас вплив. Звідси робиться висновок, що справи проти колишніх високопосадовців, зокрема Порошенка, розслідуватися не будуть.

— Якби це відповідало дійсності, то ДБР працювало за інших умов. Наприклад, ми би з вами знаходилися в іншому кабінеті. За півтора роки відколи я займаю цю посаду, ДБР досі немає гідного приміщення, де б знаходився центральний апарат. Ми довго боролися за законопроект, який був прийнятий лише нещодавно. Більше року я вибивав інші нормативні документи. У нас немає належного матеріально-технічного оснащення. Якби у мене були «покровителі», то ці питання були б вирішені давно. Я запевняю, що можливе спілкування з тими чи іншими народними депутатами не впливають на процес і результат розслідування кримінальних проваджень. 

Більш того, є кілька судових справ, які зачіпають інтереси ДБР та директора, і є ніщо іншим як засобом тиску. Наприклад, позивна заява народного депутата Юрія Македона, який оскаржує дії комісії щодо допуску мене до конкурсу на посаду директора ДБР. Я працюю на цій посаді вже півтора року, а судова справа, яка ведеться з численними порушеннями, досі триває. Інша справа пов’язана з тим, що член Громадського контролю блокує реалізацію повноважень директора, хоча він взагалі не має до цього відношення.

«УПЕВНЕНИЙ, ЩО З БОКУ НОВОГО ПРЕЗИДЕНТА БУДЕ СПРИЯННЯ В ЗМІЦНЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ДБР»

— Чи були у вас контакти з новим президентом Володимиром Зеленським?

— Перш за все я хочу привітати нового президента із перемогою і побажати йому успіхів в роботі. У нас поки не було зустрічі, але не виключаю, що вона має відбутися, щоб пояснити, які завдання ставить перед собою новий правоохоронний орган, що вдається, які результати роботи. Впевнений, що збоку президента буде сприяння у зміцненні ефективності роботи ДБР. На мій погляд, наші цілі однакові — це викорінення злочинності і корупції в державних структурах і правоохоронних органах. 

— Представник команди нового президента Денис Монастирський заявив: «Ми розуміємо, що ДБР знаходиться на етапі дуже тяжкого становлення, і чи готове воно прийняти ці справи (Майдану. — Ред.) з тим складом слідчих, які має, я зараз не готовий дати оцінку». Ви готові прийняти справи Майдану?

— Тут можуть бути різні варіанти. Один з них — продовження терміну досудового розслідування цих кримінальних проваджень для слідчих ГПУ. Тобто ті слідчі, які вели розслідування п’ять років, продовжують роботу і завершують ці справи. Інший варіант — це передача даних кримінальних проваджень до ДБР з можливим створенням департаменту чи управління в ГПУ, куди перейдуть слідчі у вигляді процесуальних керівників. Але потрібно розуміти, що від того, що нам передадуть тисячі томів справ ефективність і результат розслідування не стане близьким і наявним. Це велика пророблена робота, яку мають завершити ті люди, які розуміють наявність зібраних доказів.

«ЯКЩО ГПУ НЕ ЗАВЕРШИТЬ «СПРАВУ ГОНГАДЗЕ — ПОДОЛЬСЬКОГО», ТОДІ ЇЇ ОБОВ’ЯЗКОМ БУДЕ ПЕРЕДАТИ СПРАВУ ДО ДБР»

— Ще одна відома і більш давня справа стосується вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та викрадення й побиття громадського діяча Олексія Подольського. Цю справу пов’язують із колишнім президентом України Леонідом Кучмою, яку досі начебто розслідує Генпрокуратура. Але майже 19 років юридичної крапки щодо замовників немає, чи можлива передача «справи Гонгадзе — Подольського» від ГПУ до ДБР?

— Якщо Генпрокуратура протягом двох років, починаючи з початку роботи ДБР, не завершить справу, то це буде обов’язок ГПУ передати її до ДБР. І тоді я зможу дати чітку відповідь на запитання, чому замовники, на відміну від виконавців, досі не покарані.

— Як ви самі оцінюєте комунікацію ДБР із ЗМІ і суспільством? Чи достатньою є ця комунікація, адже наприклад той самий Генпрокурор Юрій Луценко постійно на слуху, хоча більшість його заяв мають характер шоу, ніж звіт про реальні справи? 

— Директор ДБР має бути доступним для ЗМІ й суспільства, але як часто? Можливо, раз у квартал чи раз на місяць — не частіше, бо для цього є відповідні підрозділи й прес-секретар. Вони мають частіше давати інтерв’ю. Є слідчі, які також повинні частіше спілкуватися з журналістами. І все це в межах, встановлених у правоохоронному органі. Я хочу зробити ДБР більш доступним у інформаційному просторі, тому ми будемо вдосконалюватися.