...коли дві нації борються, то білі рукавички треба скинути.
Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР

«Ядерний» Крим

«РФ утворює на окупованому півострові «сіру» зону, в якій можна зберігати будь-що і в будь-якому вимірі», - експерт
11 серпня, 2021 - 14:50

Все частіше лунають заяви занепокоєння з боку експертів і представників влади, стосовно того, що окупований Росією український півострів Крим може стати територією на якій буде розміщена ядерна зброя. Якщо це так, то Крим автоматично перетворює Україну в країну на території якої (хоч і неконтрольованої Києвом) базується воєнний ядерний потенціал від якого наша держава відмовилась ще на початку 1990-х років. Ситуація в багатьох аспектах, в тому числі з точки зору геополітичної безпеки, вкрай неоднозначна і небезпечна. Тим більше враховуючи мілітаристські настрої Кремля і той факт, що Крим де-факто є військовим плацдармом з радіусом досяжності ракет до Брюсселя і Ближнього Сходу.

Віце-прем’єр-міністр України - Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, який перебуває з робочим візитом у Сполучених Штатах Америки, заявив: «Росія вже де-факто окупувала Азовське море і тотально змінила баланс у Чорному, повністю його мілітаризувала. Ми особливо занепокоєні діями РФ, які спрямовані на підготовку Криму до розгортання там ядерної зброї».

В свою чергу в коментарі «Дню» колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк сказав: «Загроза реальна. У незалежної експертної мережі є достатньо вторинних доказів того, що РФ завезла туди ядерну зброю. РФ буде постійно погрожувати застосуванням ядерної зброї. Справжнє застосування її малоймовірне, адже наслідки в цьому випадку для РФ будуть дуже негативними. Але погрожувати, повторюю, будуть. Завдяки цьому Росія перешкоджатиме переговорам та міжнародним зусиллям по поверненню Криму. Також може погрожувати у випадку намагання посилити присутність сил та засобів НАТО в Чорноморському регіоні. Або у випадку отримання Україною ПДЧ. Нам та Заходу треба бути готовими і не піддаватися на ці провокації. Реакція Заходу це - санкції і економічний та політичний тиск. Так, Крим - Україна і розташування ядерної зброї є на цій території незаконним. Але нам треба ще довести, що ядерна зброя там таки є. Вважаю що рано чи пізно у нас будуть прямі докази цього».

«З 2014-го року після окупації Криму фактично нічого не заважає Росії розміщувати на півострові ядерну зброю, - говорить в коментарі «Дню» колишній представник Президента в АР Крим Борис Бабін,- Для цього вона має носії – ракетні комплекси, які знаходяться в Криму і придатні для застосування ядерних боєголовок, військово-морські судна на яких також є відповідні носії для використання ядерних боєголовок. Також там збереглися ще радянські комплекси для зберігання ядерної зброї, яка була призначена для озброєння чорноморського флоту і таким чином за ці сім років ніщо не заважало Росії відновити їх діяльність. Крім того розбудова так званого Кримського мосту і насамперед залізничного переходу дозволяє Росії перекидати на півострів власну ядерну зброю, бо вона традиційно в Росії транспортується залізницею. Логістично є всі передумови для перебування там ядерної зброї.

Друге питання – чи є вона справді наразі в Криму? Тут ми маємо дуже багато різних думок, заяв, позицій. Але це все з юридичної точки зору немає ніякої ваги. Адже поки що фактичних доказів цього не надано на цей момент. І сама РФ жодних заяв з цього приводу не робила. При чому тут є цікава річ, що такі сучасні ядерні країни як США і Великобританія мають в своєму арсеналі достатньо засобів визначення наявності ядерних зарядів на даній території. Тобто вони можуть це моніторити. Чи може це питання таким чином моніторити Київ я не знаю. Але юридично можна казати те, що Російська Федерація ніколи не заперечувала того, що в Криму може бути ядерна зброя. Жодних гарантій непоширення на Крим власної ядерної політики Росія не давала. В їхній воєнній стратегії жодних виключень щодо Криму не робиться. Окрім того РФ не пускає в Крим місії МАГАТЕ (Міжнаро́дна аге́нція з а́томної енергії, - ред.) і тим самим утворює в Криму «сіру» зону, в якій можна зберігати будь-що і в будь-якому вимірі. При чому до окупації в Криму в Севастопольському Університеті знаходився учбовий ядерний реактор і цей реактор з 2014-гороку влада України не контролює. Сама Російська Федерація щодо цього реактору робила контроверсійні заяви з яких випливає, що він нібито не експлуатується. Але чи це так нам невідомо. Відомо те, що Росія неодноразово туди завозила власних фахівців з дослідження цього реактору. Він, повторюю, учбовий і має ризики не стільки пов’язані з виробництвом ядерної зброї, бо у нього недостатньо великий потенціал, а саме з можливими інцидентами щодо забруднення, бо цей реактор знаходиться біля однієї з севастопольських бухт. Якщо трапиться витікання ядерного палива чи інша проблема подібного характеру, то акваторія Чорного моря і узбережжя потрапить в зону ураження. Це реальна ситуація про яку Україна неодноразово говорила в МАГАТЕ. Наразі наші партнери звісно враховують можливість знаходження в Криму ядерної зброї і як мінімум використання Криму як плацдарму для її застосування. Але тут нам треба розуміти головну річ. Наявність чи відсутність ядерної зброї в самому Криму слабо впливає на деокупацію Криму, бо ядерна зброя в будь-якому разі є в наявності у РФ, яка погрожує цією зброєю будь-кому хто в їх розумінні посягає на їхню територію. Тому в цій ситуації чи ця зброя знаходиться в Криму, чи в Краснодарському краї особливо ситуацію не змінює».

Нагадаємо, що автори нещодавньої доповіді «Мілітаризація Криму як загроза Європі та реакція НАТО на неї»  моніторингова група BlackSeaNews  з великою ймовірністю припускають наявність на території Криму ядерних боєголовок для морських та берегових ракетних комплексів ще з 2015-2016 років. Зокрема в розділі «Відновлення ядерної інфраструктури на окупованому півострові» експерти зазначають, що у березні-квітні 2014, з перших днів окупації Криму, російськими військовими були взяті під контроль бази зберігання та обслуговування ядерної зброї на території Кримського півострова, що були там з часів СРСР.

За наявною інформацією, у травні 2014 за кілька місяців після анексії півострова російське командування проінспектувало головну базу зберігання та обслуговування ядерної зброї – так званий об'єкт «Феодосія-13». А 26 січня 2015 російські ЗМІ повідомили, що в рамках створення російського військового угрупування в Криму сформовано територіальний орган 12-го головного управління Генштабу Міноборони РФ, що займається забезпеченням зберігання, перевезення та утилізації ядерних блоків для тактичних і балістичних ракет.

Нагадаємо, що об'єкт «Феодосія-13» діє з 1955 року і використовувався для зберігання ядерних боєприпасів для авіації, артилерії І ракет, у тому числі для бойових кораблів Чорноморського флоту СРСР. Тут збирали атомні бомби, що використовувалися у вересні 1956 на навчаннях на Семипалатинському полігоні. У 1959 році з Кизилташу були відправлені перші ядерні боєголовки в НДР (Фюрстенберг). У вересні 1962 року в рамках операції «Анадир» під час карибської кризи шість зібраних в Кизилташі авіабомб були відправлені на Кубу.

25 квітня 2015-го року року інформаційно-аналітичний центр Ради національної безпеки й оборони України (ІАЦ PH БО) повідомив, що 23 квітня в Генеральне консульство України в Ростові-на-Дону надійшло повідомлення про те, що через залізничну станцію Ростова, імовірно в сторону Кримського півострова, прослідувало кілька вагонів зі знаком «Ядерна небезпека». Раніше, за словами жителів півострова, подібні вантажі неодноразово були помічені на території АР Крим.

Відомо також, що відновлюється базовий комплекс з обслуговування ядерної зброї – одна з центральних баз зберігання ядерної зброї СРСР – військова частина № 62047, відома як «Феодосія- 13», селище Кизилташ (Краснокам'янка), у гірському урочищі між Судаком і Коктебелем.

До окупації Криму в 2014 році комплекс будівель і споруд використовувався в якості пункту постійної дислокації 47-го полку спеціального призначення «Тигр» внутрішніх військ МВС України, до складу якого входили два батальйони спецпризначення. Там також були дислоковані військова комендатура охорони 51-го об'єднаного складу BMC України І патрульний батальйон.

Нагадаємо також, що ще в грудні минулого року Центр оборонних стратегій в доповіді «Штормове попередження: зростаючі загрози в Чорноморському регіоні» зазначав, що у разі відновлення Україною її територіальної цілісності всіма легітимними, з погляду національного законодавства і міжнародного права, засобами Росія може вдатися до ядерної ескалації, розцінивши такі дії як «здійснення впливу противника на критично важливі державні або військові об’єкти РФ, виведення з ладу яких призведе до зриву  відповідних дій ядерних сил». Окрім того, враховуючи те, що Росія, яка технологічно відстає від НАТО в тому числі в сфері озброєння, може використовувати зброю масового ураження, як компенсацію її значно меншого потенціалу звичайних сил та озброєнь в умовах подальшої ескалації.

Зрозуміло, що наявність ядерної зброї, яка належить агресору з непередбачуваними намірами в серці Європи та епіцентрі акваторії Чорного моря, виходить за межі проблем лише України. Враховуючи також не завжди однозначну поведінку західних країн, які розв’язали руки Кремлю в питаннях «Північного потоку -2», можна сказати, що така загроза ще й посилюється слабким усвідомленням на Заході небезпек, які походять від Росії. І тут вже питання очевидно впирається не тільки в необхідність відновлення територіальної цілісності України і її суверенітету, але й розбудови адекватного оборонного каркасу в центрі і на сході Європи. Адже ядерна загроза з її спектром небезпек – це вже не локальний конфлікт і не регіональне питання двох сусідніх країн. Це чергове відсунення межі дії «червоної кнопки» в бік цивілізованого світу, коли небезпека для нього може стати неконтрольованою.

Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: