Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Заборона Меджлiсу: «екстремістські джокери» РФ

Україні необхідно частіше піднімати на міжнародній арені питання про посилення «кримського» пакету санкцій щодо Росії
11 жовтня, 2016 - 10:15
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Наприкінці вересня 2016 року Верховний суд Російської Федерації, як і було прогнозовано, ухвалив рішення щодо «законності» заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму. У ході засідання, за повідомленнями ЗМІ,  російський прокурор заявив, що головна провина Меджлісу — невизнання анексії Кримського півострова та намагання  його повернення  до складу України. Фактично ВС Росії залишив чинним рішення так званого Верховного суду Республіки Крим від 26 квітня 2016 року, яким Меджліс було визнано «екстремістською організацією» і заборонено його діяльність на території РФ.

Тепер Меджліс входить до «Переліку некомерційних організацій, щодо яких набуло законної сили рішення про ліквідацію або заборону діяльності з підстав, передбачених федеральним законом «Про протидію екстремістській діяльності».

Нинішня апеляційна скарга Меджлісу не була задоволена, що відкриває можливість оскарження рішення ВС РФ у Європейському суді з прав людини. Показово, що в російських матеріалах «слідства» Меджліс називають саме «громадським об’єднанням», яким він не є, адже це представницький орган народу, інститут національного самоврядування кримських татар, сформований загальними виборами в цій етнічній громаді.

На жаль, немає підстав сумніватися в тому, що рішення Верховного суду РФ включає зелене світле для посилення тиску на «невгодних» кримських татар. Система національного самоврядування у кримських татар доволі розгалужена, й членами меджлісів різних рівнів є майже три тисячі кримських татар, які проживають на півострові. По суті, після того як «рішення» ВС РФ набуло чинності, будь-якому представникові органів національного  самоврядування  кримських татар загрожує можливість бути ні за що ув’язненим на десять років за «діяльність в екстремістському об’єднанні». При найпесимістичнішому розвитку подій є значна загроза, що члени Меджлісу можуть стати черговими «політичними» заручниками РФ.

ТИСК І РЕПРЕСІЇ

Окупаційна влада має безліч приводів бути роздратованою Меджлісом. Найсвіжіший привід — підготовка до виборів у Держдуму в окупованому Криму: Меджліс закликав бойкотувати вибори, і в деяких місцях компактного проживання кримських татар, попри адміністративний тиск, явка на дільниці склала мізерні 9%.

Російська влада свідомо намагалася розколоти самоврядні структури кримських татар, створюючи проросійський рух «Кирим», але той не знайшов масової підтримки. Довелося включити репресивну машину на більші обороти, і джерелом її живлення стали надумані звинувачення в екстремізмі. Так, за політичними мотивами заарештовано 14 кримських татар. Особливого резонансу набула справа проти заступника глави Меджлісу Ільмі Умерова, до якого, згадавши гірші зразки брежнєвських часів, застосовували насильницьку психіатричну експертизу. Шанованого в Криму Ільмі Умерова каральна машина намагається представити «божевільним» тільки за те, що він рішуче не визнає анексії Криму. «Робота» РФ із кримськими татарами — з одного боку, намагання виховати лояльність, а з другого, — дії, які призводять до радикалізації  кримських татар за північнокавказькими сценаріями.

Нині тема «екстремізму» набирає неабияких обертів, що унаочнюється не тільки судовими переслідуваннями та кримінальними справами стосовно нелояльних до окупаційної влади громадян. Представники МВС РФ проводять масові семінари зі ЗМІ в Криму, уроки в загальноосвітніх школах, навчаючи, як «протидіяти екстремізму», адже «в профілактиці екстремізму мають брати участь всі інститути держави та суспільства, зокрема й органи місцевого самоврядування».

Шістьох членів Меджлісу, які перебувають у Криму, було викликано  до  «Центру з протидії екстремізму МВС у Республіці Крим». Було складено адміністративні протоколи за  участь у «заборонених зборах». Російська Феміда закидає їм «організацію діяльності суспільного або релігійного об’єднання, щодо якого прийнято рішення про призупинення діяльності». Раніше судові штрафи було присуджено за участь у зборах Меджлісу ще двом членам цієї самоврядної кримськотатарської структури.

До речі, судові засідання щодо членів Меджлісу тривають, вже було присуджено грошові штрафи Алі Хамзіну, Ільмі Умерову, Садиху Табаху. Продовжиться «розгляд справ» щодо Еміне Авамілєвої, Мустафи Аушева, інших членів Меджлісу. Показово, що суд проігнорував бажання провести засідання кримськотатарською мовою.

РЕАКЦІЯ  УКРАЇНИ ТА СВІТУ

Рішення Верховного суду РФ викликало негативну міжнародну реакцію. Так, представник Держдепартаменту США Марк Тонер заявив, що Сполучені Штати відмовляються визнавати рішення російського суду про заборону діяльності Меджлісу кримських татар як екстремістської організації. Держдеп закликав Росію негайно припинити практику арештів і політично мотивованих переслідувань кримських татар, обмеження їхніх прав і свобод.

Заборона діяльності Меджлісу в окупованому Криму Верховним судом РФ відображає масове покарання кримських татар, заявив речник МЗС Туреччини Танжу Більгіч.

У Представництві ЄС  в Україні заявили, що вердикт Верховного суду Росії є «серйозним нападом на права кримських татар», та закликали РФ «повною мірою забезпечувати їхні права у відповідності з міжнародним правом».

Ця заява кореспондується із двома недавніми резолюціями Європарламенту. Так,  4 лютого  2016 року  Європарламент ухвалив резолюцію щодо прав людини, зокрема прав кримських татар у Криму. У наступній резолюції, від 12 травня 2016 р.,  Європарламент засудив рішення т.зв. Верховного суду РК щодо заборони Меджлісу, наполіг на негайному його скасуванні та охарактеризував вердикт суду «як системне і цілеспрямоване переслідування кримських татар, політично вмотивована дія, спрямована на подальше залякування законних представників кримськотатарської громади».

Водночас Київ закликав міжнародних партнерів більш активно стати на захист прав людини в окупованому Криму. У заяві від 29 вересня МЗС України закликав світову демократичну спільноту забезпечити безперешкодний доступ основних конвенційних і моніторингових механізмів міжнародних і правозахисних організацій для того, щоб запровадити постійний моніторинг стану справ із дотриманням прав людини на окупованому росіянами півострові.

А Президент України Петро Порошенко порівняв заборону Меджлісу з політикою СРСР за часів Сталіна.

Українська сторона заявила, що доводитиме в судових інстанціях незаконність усіх дій Російської Федерації, пов’язаних з окупацією Криму, зокрема й останнього рішення ВС РФ щодо Меджлісу.

ЩО ДАЛІ? ЕВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ІЗ ПРАВ ЛЮДИНИ

Заборона Меджлісу з боку РФ є не просто забороною «некомерційної організації», це самоврядний орган народу, тому говорити про порушення права свободи асоціацій замало — це порушення права на представництво, національне самоврядування, яке надається, приміром, Декларацією про права корінних народів ООН, ухваленою 13 вересня 2007 року, конвенціях МОП (Міжнародної організації праці).

Кримських татар було визнано корінним народом постановою Верховної Ради від 20 березня 2014 р. Так, у тексті постанови Україна визнає Меджліс кримськотатарського народу, виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу та Курултай вищим представницьким органом кримськотатарського народу та заявляє про свою підтримку Декларації ООН про права корінних народів.

Коментуючи рішення Верховного суду РФ, глава Меджлісу Рефат Чубаров заявив про підготовку позову до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти РФ.

Проте влада Росії сама вирішує, виконувати їй рішення Європейського суду з прав людини чи ні. Так, 4 грудня 2015 року Держдума РФ ухвалила закон, який дозволяє Конституційному суду при ухваленні рішення щодо виконання вердиктів ЄСПЛ «керуватися принципом верховенства Конституції РФ». Так Росія може не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, якщо при цьому «порушуються засадничі конституційні норми, закладені в Конституції РФ». У Росії вже існують прецеденти, коли КС РФ виносив рішення не виконувати рішення ЄСПЛ, — приміром, про надання ув’язненим виборчих прав.

Сьогодні міжнародна спільнота має вузьке поле реагування на факти порушення прав людини в Криму. Українській стороні варто порушити питання й про посилення «кримського» пакета санкцій щодо РФ, хоча, втім, сьогодні, на тлі перманентних розмов у окремих країнах ЄС про пом’якшення санкційного режиму та на тлі путінської «політики прагматизму», це складне завдання.

Потрібно постійно моніторити та оцінювати ситуацію із правами людини на півострові, ці теми мають стати як частиною постійної міжнародної уваги, так і політичних дій. Адже за всіма випадками утисків та порушення прав стоять не тільки політичні оцінки, але насамперед конкретні долі конкретних людей, наших співвітчизників, які не скорилися агресорові.

Юлія ТИЩЕНКО, Світлана ГОРОБЧИШИНА, Український незалежний центр політичних досліджень
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ