Коли закінчиться війна?

Уже четвертий рік триває українсько-російська війна, але жодних видимих ознак швидкого її завершення поки що не видно.

Росія анексувала Крим, окупувала частину Луганської та Донецької областей і утворила там маріонеткові органи управління.

Факт збройної агресій Росії проти України є очевидним, але досить довго ніхто із сильних світу цього не називав речі своїми іменами.

Ситуація почала змінюватись після обрання Президентом США Дональда Трампа. У питаннях України республіканці зайняли більш жорстку позицію ніж демократи.

Останнім часом впливові американські політики почали частіше заявляти про необхідність збільшення фінансової і матеріально-технічної допомоги Україні, включаючи поставки оборонної летальної зброї.

Призначення спецпредставником США з питань України Курта Волкера також свідчить про суттєві зміни у зовнішній політиці Вашингтона. На відміну від своєї попередниці Вікторії Нуланд, Курт Волкер реально оцінює ситуацію і дає об’єктивну оцінку тому, що відбувається в рамках українсько-російського збройного конфлікту.

Варто звернути увагу на те, що Курт Волкер починав свою кар’єру на державній службі як професійний розвідник. На посаді аналітика ЦРУ, він мав можливість оволодіти спеціальними методами збору та аналізу інформації і можна не сумніватися у тому, що цей дипломат вміє критично мислити і об’єктивно оцінювати факти. Росіянам буде досить складно його обманути.

Із публічних заяв Курта Волкера можна зробити висновок, що він не вважає конфлікт на Сході України етнічним повстанням чи громадянською війною і переконаний у тому, що у цьому регіоні є зовнішня сила, яка використовує частину місцевого населення для прикриття своєї агресивної політики. Факт присутності ЗС Росії на окупованій частині України для нього є очевидним. У зв’язку з цим, він вважає, що Україна має право захищатись від зовнішньої агресії і у такій ситуації може розраховувати на допомогу США, включно із постачанням оборонної летальної зброї.

Курт Волкер переконаний, що Росія за допомогою сили хотіла залишити Україну у сфері свого впливу, але вторгнення і окупація мали зворотній ефект і росіяни отримали не те, що хотіли.

Дійсно, основною причиною російської агресії було прагнення України остаточно відірватись від колишньої митрополії і приєднатись до Західної цивілізації. І Володимир Путін, і значна частина росіян мріють про відновлення Російської імперії, але вони не враховують те, що у ХХІ столітті світ став іншим. У сфері міжнародно-правових відносин уже діють інші принципи і правила, які є набагато ліберальнішими і демократичнішими, ніж ті, що були у минулому столітті. Саме тому, будь-які спроби росіян зупинити плин часу і повернутись у минуле приречені на провал.

Сьогодні практично всі демократичні країни засуджують агресивну політику нашого північного сусіда, а введені ними санкції суттєво зменшують вагу Росії на міжнародній арені.

Тепер щодо ролі США та місії Курта Волкера у питанні вирішення українсько-російського конфлікту.

Сучасний розклад політичних сил на міжнародній арені дає підстави стверджувати, що Сполучені Штати займають лідируючу позицію у світі і можуть суттєво впливати на будь-які процеси у сфері міжнародних відносин. Росія сьогодні не може конкурувати з Америкою ні у політичній, ні у економічній, ні у військовій сферах, і тому позиція США у питанні врегулювання українсько-російського конфлікти може бути вирішальною. Разом з тим, варто зазначити, що Росія – ядерна держава, і вирішити проблему російської агресії проти України військовим шляхом, як це зробили Сполучені Штати у 1991 році, коли Ірак напав на Кувейт, практично неможливо. Війна між ядерними державами може завершитись катастрофою світового масштабу. Отже, шляхи вирішення питання українсько-російського збройного протистояння потрібно шукати у політичній площині і  місія Курта Волкера полягає у тому, щоб допомогти політикам знайти взаємоприйнятні рішення і прискорити процес їх прийняття. Очевидно, що це досить складне завдання, тим більше, що Курт Волкер не має досвіду спілкування з росіянами.

Очевидно, що будь-який дипломат має добре знати мову, історію і культуру країни, а також розуміти менталітет людей, з якими він веде переговори.

Також важливо наголосити на тому, що він має розуміти не лише менталітет вищих посадових осіб держави, а і всієї нації, оскільки поведінка будь-якого лідера країни, в тому числі і такого авторитарного як Володимир Путін, у значній мірі залежить від громадської думки. В процесі переговорів потрібно враховувати те, що більшість росіян підтримує агресивну політику Путіна по відношенню до України. Багато хто з них, навіть висловлює незадоволення тим, що російські танки до цього часу знаходяться у Луганську і Донецьку, а не у Тернополі чи Львові.

Звичайно, що уявлення більшості росіян про військовий потенціал і політичну вагу Російської Федерації  у світі далекі від реалій, але цей «колос на глиняних ногах» володіє ядерною зброєю, і якщо він раптом упаде, то  це може мати непередбачувані наслідки для всього світу. І цей факт, також потрібно брати до уваги.

Також слід врахувати те, що у 2018 році у Росії мають відбутися чергові президентські вибори. Очевидно, що Володимир Путін буде робити все від нього залежне для того, щоб в очах своїх громадян виглядати сильним і впливовим політичним лідером світового масштабу. Тільки у цьому випадку, він може розраховувати на перемогу і переобрання на наступний термін. Очевидно, що фактор президентських виборів буде суттєво впливати і на переговорний процес, і на його результати. Володимир Путін добровільно прийме лише ті умови, які дадуть йому можливість зберегти обличчя і не виглядати переможеним в очах своїх виборців. Разом з тим, він не може не розуміти, що продовження війни має негативні наслідки і для самої Росії. Також він має розуміти те, що завоювати Україну шляхом військового вторгнення неможливо. У цій війні переможця не буде.

Наявність у Росії ядерної зброї не надає їй військової переваги, а розміщення на території України ядерних об’єктів, таких як атомні електростанції, практично унеможливлює розгортання між Україною і Росією повномасштабного збройного конфлікту. Саме це є поясненням того, чому українсько-російська війна не виходить за рамки конфлікту малої інтенсивності. І Україна, і Росія можуть використовувати свої збройні сили лише до певної міри. Повномасштабна війна між нашими країнами може завершитись термоядерною катастрофою і кінцем всієї земної цивілізації. Для того щоб завершити цю війну потрібно шукати компромісне рішення, яке буде влаштовувати всіх учасників цього конфлікту. Сьогодні уже стало зрозуміло, що переговорний процес у Мінську зайшов в глухий кут і не має жодної перспективи. Потрібні нові ідеї і нові люди, які зможуть їх реалізувати. Разом з тим, не варто переоцінювати роль дипломатів у переговорному процесі. Вони можуть лише сприяти пошукові компромісних політичних рішень, але основною умовою для припинення українсько-російського збройного конфліктує є наявність доброї волі з боку всіх зацікавлених сторін. Без цього не можливо закінчити війну і повернути на нашу землю мир.