«Люди прагнуть казки»

На Черкащині чекають на Миколая. А хтось навіть «перевтілюється» у відомого святого, щоб самотужки влаштувати свято дітлахам. Попри негаразди, черкащани прагнуть абстрагуватися від проблем і поринути в казку.

Олександр РАДУЦЬКИЙ, директор комунального підприємства «Дирекція парків»:

— Приємно, що нам вдалося привернути увагу жителів міста не лише до літніх, а й до зимових парків. Зараз люди із задоволенням беруть санчата та лижі й усією родиною йдуть відпочивати в парк. Тому цього року ми вирішили не лише закріпити ці традиції, а й примножити їх. Сподіваємося, погода нам у цьому посприяє. Буквально за кілька днів у кожному парку міста ми облаштуємо майданчики для активного зимового відпочинку, а також організуємо прокат необхідної для цього атрибутики. У сквері Хіміків буде ковзанка для гри в хокей та для катання на ковзанах, у Ювілейному парку — майданчики для катання на санчатах та лижах, у парку Перемоги — ковзанка на озері, а в Дитячому парку в центрі міста — спеціальна ковзанка для малюків. До речі, всі ковзанки будуть безкоштовними. А в сквері «Юність» поставимо безліч казкових фігурок, які ввечері світитимуться,  облаштуємо обійстя Діда Мороза.

Олександр СКОРИНА, депутат Канівської міської ради:

— Моє мирне життя вирує, наповнене щоденними клопотами, а нова влада «повісила» мені новий клопіт. Розпорядженням міського голови Віктора Ніколенка мене прийняли до лав робочої групи з питань санітарно-гігієнічного стану в місті Канів. Моя робота в цій групі — організовувати й очолювати рейди комісії по контролю за дотриманням у місті правил благоустрою та забезпечення чистоти й порядку. На цьому тижні вже відбувся перший рейд, зараз готуємося до другого. Під час рейду разом з робочою групою був кореспондент газети з фотокамерою та представники незалежного телебачення з двома відеокамерами. А люди не люблять розголосу їхніх неприємностей з прибиранням територій. Адже від природи ми, українці, — чепурний народ. Тому я сподіваюся, що наша робота на багатьох вплине навіть до застосування фінансових санкцій та змусить змінити ставлення до проблеми. Бо наша мета полягає в тому, щоб докласти зусилля для реалізації бажання свідомої частини громади бачити Канів чистим і охайним та не червоніти за його вигляд. Хоча зрозуміло, що забезпечити чистоту міста має перш за все кожен із нас звичкою не смітити.

Олександр СОЛОДАР, письменник:

— Зараз готую до друку історично-краєзнавче дослідження «Отаман Мамай. Історія в документах» про одного з командирів Холодноярської бригади армії УНР — Якова Щирицю. Дасть Бог, у наступному році побачить світ і наступна збірка ліричних ремінісценцій — моє поетичне відображення світу.

Прикро, що на задвірки витісняються редакційні колективи колись потужних періодичних видань, на місці українських книгарень з’являються офіси комерційних структур. Спробуйте сьогодні знайти в Києві приміщення редакції журналу «Вітчизна» або передбачити майбутнє останньої книгарні на столичному Хрещатику. Сміховинні наклади українських видань змушують хіба що плакати. Уже й не дивуємося, що в поточному році побачило світ останнє число того ж таки журналу «Вітчизна», але за 2009 рік. Замість чотирьох чисел фінансованого з обласного бюджету журналу «Холодний Яр» Черкаської обласної організації Національної Спілки письменників України стало виходити лише два. В Черкасах, всупереч всьому, впродовж року обласне Літературне об’єднання імені Василя Симоненка за підтримки місцевого відділення Всеукраїнського фонду «Культура» провело регіональний тритуровий літературний слем — конкурс читців власних творів. Останній тур саме був минулого тижня. Десятки молодих обдарованих людей чи не вперше представили загалу результати своєї творчості. Адже митець існує доти, доки в його творів є аудиторія. До участі в акції на добровільній основі залучалися професійні письменники з Черкас, Києва, Харкова.

Надія НІКІФОРОВА, художниця:

— У Черкасах гастролював столичний театр оперети. Я дивилась виставу «Містер Ікс» у їхньому виконанні. Дуже сподобалися костюми акторів. А наступного дня слухала арію містера Ікса в шоу «Х-фактор» у виконанні Олександра Кривошапка. У цього юнака фантастичний голос. Арія вирішувала його участь у шоу. На жаль, рішення було не на користь Олександра. Гадаю, члени журі таким чином просто позбулися сильного суперника. Це мене дуже вразило, адже спочатку в шоу все було справедливо й об’єктивно.

Також була в художньому музеї на виставці робіт претендентів на вступ до спілки народних майстрів. Дуже сподобалися вишиванки Олени Кириченко із Золотоноші, солом’яні прикраси уманчанки Ніли Салаутіної та свистунці Ірини Матохнюк із Черкас. Усі ці витвори щирі та неповторні.

Петро МОРОЗ, голова черкаського осередку Братства бджолярів:

— Готуюся до акції «Святий Миколай — дітям!» Ми вже четвертий рік поспіль проводимо її на Черкащині. У братстві 87 бджолярів. Кожен дає по літрі меду. Ми його розфасовуємо в пластикові баночки по 200 г у кожну, а потім даруємо наймолодшим школярам. У цьому році підемо в черкаську школу №21, а також у школу-інтернат та в обласний будинок малюка. Наші бджолярі влаштовують таку акцію в себе в районах, але я знаю, що дехто з них лінується і просто приносить мед та віддає його вчителям чи вихователям, щоб вони вже розподіляли його між дітьми. На мою думку, так робити не варто. Треба, щоб кожна дитина отримала подарунок і дізналася про його цілющі властивості. Я завжди кажу діткам, що мед — це продукт, який дає божа комаха — бджілка, яка сама трудиться і нас навчає трудитися. Бувало, що школярі роздивлялися подарунок і не знали, що з ним робити, облизували пластикові банки.

Лідія ПИСАРЕНКО, дизайнер:

— Ще вчора все грало різнобарв’ям, а зараз уночі прокидаюсь від гучних звуків — це краплі дощу, що замерзають на льоту, і, розбиваючись об підвіконня, створюють чарівну музику. Місто всипане «білосніжною ваніллю». Десь її багато, а десь — зовсім немає. Віє прохолодою. Зима. Незабаром прийде Миколай, а там і Новий рік не за горами, в повітрі витає святковість. Люди забувають про буденність і прагнуть казки, радості, добра. Тому й замовлення в мене в цей час особливі — просять виготовити новорічні листівки, сувеніри, корпоративні ялинкові прикраси... Словом, те, що даруватиме позитив. Цікаво було працювати над календарем для закоханої пари, в якому я намагалась передати настрій їхньої любові. В цю пору відчуваєш щастя, що дихає навколо.