…коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

Міжнародне пізнання

9 лютого, 2008 - 00:00

Тиждень, що минає для респондентів «Дня» виявився досить насиченим як на міжнародному рівні, так і на державному. Адже всі запам’ятали вступ до СОТ та зробили певні висновки, та й про відпочинок, хоча й під час ділової подорожі, не забули. Про це та про дещо інше читайте у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»

Михайло ВЕЙСБЕРГ , підприємець, бізнес-тренер, медіа-консультант:

— Минулий тиждень я відвідав Рим. Загалом, це була робоча поїздка, проводив стратегічну сесію, але вражень залишилося багато. Варто зазначити, що до цього часу мені в Римі не довелося побувати, хоча з дитинства захоплювався Старим Світом. Насправді, збираючись у поїздку, в мене було враження, відчуття, що я все знаю: ось Колізей, ось Палантінський пагорб, Секстинська капела. Але все, що там побачив, видалося набагато переконливішим від того, що ми читали в книгах. Та, напевне, досить сильне враження справила Секстинська капела. По суті, в серці світового католицизму витвори Мікелянджелло досить антиклерикальні. Там все проти догм та канонів. Звідси для себе отримав дуже важливий урок — все, що є геніальним, дозволяється. Тобто геній може йти проти канонів і це всі приймають. Ще дуже сильні враження від натовпу людей, які все вичищають з магазинів Gucci, Armani, Versace, адже в Європі зараз розпродаж. Мушу сказати, що це дуже затягує, адже сам значну частину гаманця залишив у бутіках. На вуличках Ватикану наткнувся на великий центр, який називався «Православна екумена»: там зібрані просто чудові неперевершені старі плакати, афіші, старі православні ікони, до того ж не у звичних нам формах. Наприклад, дуже велика колекція грузинських ікон. До речі, я там купив рідкісну книгу Олександра Меня. Напевне, пораджу людям не їздити у подібні місця в туристичні сезони, бо там просто не проштовхнутися. Повернувшись додому, переглянув новини і якось засумував, тому що мені здається, що співвітчизники якось зациклилися на «космічних» мерах, на боксерах- міністрах... Таке враження складається, що ніби іншого життя немає. А життя насправді осторонь від усього цього. Наприклад, по росіянам це дуже видно. У них з політичною ситуацією ще смішніше, аніж у нас. Хоча вони, можливо, так і не думають. Але при цьому вони навчилися абстрагуватися.

Олег ДЕМКІВ , соціолог:

— Якщо говорити про останній тиждень, то слід відмітити укладення рішення Організацією зовнішньої торгівлі щодо приєднання України. Це для нас відкриває нові перспективи, нові можливості, і, разом з тим, певні небезпеки. Тому різного роду рішення з боку нашої політичної та економічної еліти повинні бути більш виваженими і прагматичними. Нам треба навчитися досягати консенсусу із іншими країнами. Серед негативних подій можна назвати ситуацію навколо парламенту. Наші політичні еліти відстають від часу змін, які відбуваються навколо країни. Відповідно, нам потрібні рішення іншої якості, та сама політика — іншої якості. Що стосується особистого, то зараз читаю «Легенди Невського проспекту» Михайла Веллера. В цій книзі показано дуже цікавий відбиток історії.

Ігор КАРТАТИЙ , гітарист:

— Хоча я вважаю себе досить відстороненою людиною від питань економічних, але приєднання України до СОТ не радувати не може. Дуже тішуся за свою державу. Одразу коли почув новину, почав собі малювати красиві картинки на кшталт: ось Україна вже в ЄС, ось ми приєдналися до країн Шенгенської угоди. Розумію, що все це ще занадто віддалена від сьогоднішніх реалій перспектива, але на крок ми вже наблизилися. Уявляєш собі: ніяких посольств, ніяких стосів документів, запрошень, довідок... Бери паспорт, виходь на дорогу — і їдь куди завгодно. Автостопом — в Париж, Рим, Барселону, та хоч на край світу... Це — хороше. Ще була одна новина, яка мене на цьому тижні зацікавила. Це випадок із журналістами «Нового каналу», які зняли на камеру інсценування хлопцями з «Товариства придурків» пограбування «Ощадбанку», аби довести, що сьогодні банки економлять на охороні вкладень своїх клієнтів. Наскільки мені відомо, кореспондентів допитували правоохоронці, їх засудила Комісія з журналістської етики. Я певною мірою згоден, звичайно, що це доволі екстремальний метод загострення уваги громадськості на проблемі, але, як ми бачимо, доволі ефективний. Принаймні журналістам вдалося привернути увагу до цієї проблеми. А проблема дійсно є — 62 пограбованих банки за 2007 рік... Це, між іншим, погане. Як і те, що погода на цьому тижні дражнила нас час від часу сонячним промінням і весною, потім «обломуючи» снігом та інієм на асфальті... Насамкінець — нi погане, нi хороше, а прекрасне. Буквально вчора купив собі новий, чудовий інструмент, який видає божественні звуки. Запевняю вас, це найкраще, що може статися з музикантом!

Підготувала Ірина КОНОНЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: