«Потрібна якісна альтернатива старому»

Святослав КЛІЧУК, голова правління ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство»:

— Позитивом вважаю ініціативу громадських організацій об’єднатися заради того, щоб працювати на користь міста. Так, у нас нещодавно створено громадську платформу під назвою «Рада реформ Рівного». До неї увійшли більше 10 організацій. Учасники об’єднання є експертами у різних галузях — від моніторингу публічних фінансів, впровадження електронних послуг до підвищення енергоефективності. На сьогодні «Рада реформ Рівного» напрацювала перші пропозиції.

Взагалі ж були випадки, коли громадськість, незадоволена діями влади, виходила на протести, бо хотіла зруйнувати стару систему. Але майже нічого нового натомість запропоновано не було і все поверталося на круги своя. Тим часом новостворене об’єднання громадських організацій Рівного налаштоване на те, щоб шукати якісну альтернативу на заміну старому, що не задовольняє. А ідейним натхненником утворення нашої громадської платформи стала коаліція організацій та експертів «Реанімаційний пакет реформ», започаткована після Революції Гідності, яка на сьогодні розробила та супроводжувала більше 100 законопроектів. Власне, схожими напрямами діяльності займатимемося і ми, але на місцевому рівні.

Ну а негативом вважаю те, що закінчилася зима і разом зі снігом зійшов асфальт. Дороги зараз у жахливому стані. І ситуація повторюється з року в рік. А це означає, що в цій сфері треба щось кардинально змінювати. Минулого року створили так званий дорожній фонд. Він починає працювати у 2017-му. Таким чином цьогоріч у держбюджеті на дороги передбачено вдвічі більше коштів. Тобто законодавчі передумови створені. Але питання в тому, чи використають ці кошти більш якісно.

Ірина БАКОВЕЦЬКА-РАЧКОВСЬКА, голова Рівненської організації Національної спілки письменників:

— Минулого тижня у Рівному ми представили «Книгу з поліських клондайків, або Денники літературних бурштинокопачів». Це альманах, до якого увійшли твори 8 авторів. Проект є своєрідним культурно-мистецьким протестом, це наша соціальна позиція відносно «бурштинової» теми. Готуючи видання, ми не їздили в експедицію на поліські клондайки. Достатньо було відгуків про те, як таке явище впливає на світогляд окремих людей. Так, діти кидають школу і йдуть копати бурштин, молодь, яка могла б здобувати освіту, «забиває» на все і йде на клондайк. Тобто це виглядає, як соціальна і моральна деградація. Ми ж хотіли поставити на темі культурно-мистецький наголос. Не знаємо, до кого конкретно звертаємося — до політиків, до бурштинокопачів... Ми просто маємо на меті акцентувати на небезпеці цього явища. Загалом в альманасі представлені твори, де порушена проблема сім’ї, кохання, війни, але об’єднує їх тема бурштину. Його презентація у Рівному була не першою. Так, ми представили «Книгу з поліських клондайків, або Денники літературних бурштинокопачів» на Форумі видавців у Львові, в «Тюрмі на Лонцького». А ще була презентація, власне, на клондайку — у Клесові. У Рівному дійство відбувалося у «Музеї бурштину». Тим часом плануємо провести презентацію альманаху в Києві. А ще в контексті проекту культурно-мистецького шаржу хочемо видати тематичний календар. Там буде фото письменниць, громадських діячок і фрагменти текстів. Плануємо презентувати такий календар міністру культури і, можливо, президенту.

Віталій ПРИМАК, регіональний координатор громадського руху «Чесно»:

— У Рівному активісти громадського руху «Чесно» проаналізували роботу депутатів міської ради за тим, скільки засідань сесій та профільних комісій вони пропустили. Тобто ми визначали найбільших прогульників та кандидатів на відкликання. При проведенні моніторингу використовували таку методологію: якщо депутат пропустив понад 50 відсотків засідань сесії чи постійної комісії протягом року, його, згідно з законодавством, можна позбавити мандату. А прогульниками громадський рух «Чесно» називає тих депутатів, які не були на 25 відсотках сесій чи комісій. Таким чином серед міських обранців Рівного є троє кандидатів на відкликання та десяток депутатів-прогульників. Як активісти, ми хочемо, щоб таку інформацію мали виборці, бо насправді це важливо. А також маємо на меті донести до депутатів, що за ними стежать і публічно оприлюднюють аналіз їх роботи, принаймні за показником відвідуваності сесій. По суті, це дослідження дозволило систематизувати дані. Зрозуміло, що є інші індикатори, за якими можна досліджувати роботу міських обранців. Відповідно тоді і результати моніторингу будуть іншими. Але цей моніторинг у Рівному ми проводимо вже вдруге і бачимо, що до його даних є інтерес. Людям цікаво подивитися, хто ходить на сесії та комісії, а депутатам — навіть трішки лячно. Вони зараз говорять про те, що потрібно змінювати процедуру реєстрації на комісіях та сесіях. Бо бувають різні моменти, наприклад, хтось із них не встигав на початок, натомість приходив пізніше і таки брав участь у роботі засідання. 

Разом із тим, за результатами нашого аналізу, Рівне вирізняється з-поміж інших міст. Так, у нас є два депутати, які мають відкриті кримінальні провадження. І це значний негатив, який впливає на авторитет міста.   

Тарас МАКСИМЕНКО, начальник Рівненського міського управління культури і туризму:

— Порадувало те, що останнім часом в Україні зріс інтерес до історико-культурної спадщини. Наприклад, на Тернопільщині, Волині та Рівненщині активно досліджують, зокрема, підземелля. І робиться це не просто заради вивчення історії, а ще й для збільшення туристичної привабливості регіону. Тобто в цьому аспекті вже змінюється свідомість. Маю на увазі, що це вже не мистецтво заради мистецтва. Тут робиться практична справа. Як говорять поляки, створюється атракція навколо історії. Наприклад, ми хочемо зробити частину підземель, які нещодавно віднайшли на території парку Шевченка, доступними і цікавими для туристів. Це буде «фішка», яка дозволить пропагувати їх у контексті творчості письменника Володимира Короленка, зокрема його «Дітей підземелля» (адже дії  повісті відбуваються у місті, яке є прообразом Рівного). Сподіваюся, що тих, котрі приїздитимуть у наше місто, місцеві знайомі чи друзі питатимуть: «Ти був у Рівненських підземеллях? Тоді пішли!».