Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Країна гучних судових процесів
16 квітня, 2005 - 00:00

Безперервні судові розгляди, в яких багато хто вбачає явний політичний підтекст, нові призначення та викриття — ось те, що потрапило в поле зору наших експертів цього тижня. Докладніше — в традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?».

Гліб ДОЛІН , політолог, Український центр структурного прогнозування:

— Цього тижня я вперше побачив текст колективного доносу. Формально його можна назвати зверненням кількох десятків громадян на ім’я заступника одного з новопризначених районних керівників Івано-Франківської області. Підписанти листа повідомляють про раніше наявні факти підтримки «антинародного режиму Кучми» з боку директорів дитячих дошкільних закладів і вимагають їх негайного усунення з посади. У листі немає ані слова про корупцію чи непрофесіоналізм, немає обвинувачень у тиску на виборців або у фальсифікації виборів. Наводиться лише фактаж про те, що один директор дитячого садка агітувала за Януковича, а друга десь минулого тисячоліття брала участь у прокучмівському об’єднанні «Жінки за майбутнє». Віддаючи належне представнику нової влади, «оргвисновки» щодо цього звернення, наскільки мені відомо, ще не зробили, але справа, напевно, не в «оргвисновках», а в тому, чому такі листи можливі взагалі. Що надихає людину написати, наприклад, про те, що її сусід «під час помаранчевої революції був на мітингу, але разом із усіма не виголошував прізвище народного Президента?» Можна довго міркувати про те, що всі ми вийшли зі сталінської шинелі або кучмівського піджака та ходимо в них досі, але хіба не час замислитися над тим, чому в частини нашого суспільства продовжує й сьогодні підтримуватися думка, що найкращий спосіб звести особисті рахунки або просто відзначитися — це подібна творчість.

Можливо, однією з причин цього є перетворення країни на аудиторію гучних судових процесів, у яких дуже явно проступає політична складова. Зрозуміло, з морального або з юридичного погляду заступатися за більшість «скривджених» практично неможливо, але й ігнорувати той факт, що черга на лаву підсудних вишиковується не стільки за ступенем важкості порушень закону, скільки в міру лояльності порушників по відношенню до нової влади, також не можна.

Галина ГОЛОВИНСЬКА , заступник генерального директора Криворізького державного телерадіооб’єднання:

— Аналізуючи поїздки Президента (спочатку до США, а цього тижня — до Польщі), хочеться сказати: добре, що за кордоном його тепер слухають і, більш того, — до нього прислухаються. І це попри те, що він має невеликий досвід дипломата міжнародного масштабу. Добре, що цього тижня в нашому рідному Кривому Розі також сталися великі події. Наприклад, до нас приїжджали урядова та парламентська комісії з питань гірничо-металургійного комплексу. Вони вирішували свої питання, але радує, що нас не забувають. Також із низки хорошого й те, що цього тижня Президент Віктор Ющенко зустрівся з активом нашої Дніпропетровської області. У ході цього візиту відбулося публічне знайомство з нашим новопризначеним губернатором Юрієм Єхануровим. Можна сказати, що нашому регіону пощастило. Думаю, ця людина є патріотом не на словах, це цікавий, грамотний фінансист і економіст... У нього багато позитивних якостей, тож цей список можна продовжити. Але, як мені здалося, найважливіше те, що він сказав. А говорив він про те, що нам треба створювати нормальні та рівні умови для всіх, хто працює. І проголосив лозунг, якого всі давно чекали: стабільно та спокійно працювати. Загалом пан Єхануров своїми словами вселив нам хороші надії.

Відбулися парламентські слухання про перспективи створення суспільного телерадіомовлення. Хоча ситуацію прояснили. Мене як людину, яка працює на державному підприємстві, радує, що не хочуть руйнувати державне мовлення, все те, що створювали, збирали по крупинках.

Додає настрою й те, що з приходом такої теплої весни на вулицях побільшало красивих людей. Це радує. І нам треба ще вчитися помічати те, що нас оточує, людей, із якими живемо поруч.

А погане пов’язане з виступом нинішнього заступника Генпрокурора України Ольги Колінько, яку тепер допитують у Генпрокуратурі. Хоча справа не лише в ній. У Достоєвського є фраза, у якій ідеться, що люди втрачають здатності та потреби засуджувати самих себе. Тепер ми звикли судити лише когось. А в себе не зазираємо. Тому ці псевдовикриття насторожують. Нам ще так довго треба виховувати в собі повагу до держави, закону, щоб моральні авторитети не зіщулювалися, а навпаки — розпрямляли плечі! Ми повинні навчитися бачити помилки та виправляти їх. Бо поки ми не зуміємо це робити, ситуація політичного напруження буде в країні постійно.

Марія БУРМАКА , співачка:

— У мене останні дні були наповнені суто особистим. На цьому тижні я повернулася зі Сполучених Штатів та Канади, де проходили мої сольні концерти. Крім того, виступила перед студентами та викладачами Колумбійського університету. Те тепло, яке мені там дарували, додало творчої наснаги. Дуже успішною була поїздка і в музичних справах. Це теж для мене дуже важливо. Радує, що вперше побувала у Філадельфії. Дуже гарне місто. В чомусь воно схоже на Париж. Жаль лише, що через страшенну зливу я пробула там лише один день. Приємно було побувати і в Торонто, і в Нью-Йорку. Але оскільки я їхала туди працювати, то такими моментами, як просто погуляти містом, — треба було пожертвувати. Можна було влаштувати собі прогулянку тільки вночі. Але це дуже добре — займатися своєю справою.

Підготувала Юлія КАЦУН
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments