Поновлення великої гри в Казахстані
Противники зближення Заходу з Казахстаном вказують на недотримання в цій країні політичних прав і прав людини. Але хоч Казахстан і не пішов до демократії шляхом «кольорової революції», як це зробили інші колишні радянські республіки, такі як Україна та Грузія, його нерішучість щодо реформ не виправдовує його ізоляції.
Зрештою, Захід ніскільки не сумнівається у тому, що йому варто мати справу з авторитарною Росією і комуністичним Китаєм. До того ж, Казахстан, більшість населення якого є мусульманами, створив державний устрій світського, багатоетнічного та багаторелігійного типу, чого Захід намагається домогтися від усього мусульманського світу.
Але основні причини того, чому Заходу не можна ізолювати Казахстан, геостратегічні. Казахи прагнуть продавати свою нафту й газ Заходу в той самий час, коли Європейський Союз стурбований позбавленням від своєї залежності від російського постачання. Однак вікно можливості для партнерства ЄС і Казахстану може незабаром зникнути.
Історичні зв’язки Казахстану з Росією та його географічна близькість до Китаю призвели до гострої конкуренції між цими двома країнами за вплив у цій країні. Європі життєво необхідно приєднатися до такої «великої гри» за вплив і направити політичну орієнтацію Казахстану на Захід.
Існують ознаки того, що Європа нарешті побачила, якими можливостями володіє Казахстан. Дві останні події здатні допомогти зробити Казахстан союзником Заходу. Перша — це обрання країни на роль голови Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на 2010 рік.
Казахстан роками бореться за дану можливість в умовах жорсткого опору цьому з боку Великої Британії та інших країн ЄС. Обрання його на роль голови ОБСЄ розглядається як нагорода президенту Нурсултану Назарбаєву за його політику співробітництва із Заходом. Росія ставиться до ОБСЄ надто підозріливо: Кремль нещодавно обмежив кількість спостерігачів від ОБСЄ на російських виборах, тому майбутнє головування Казахстану свідчить про те, що казахи прагнуть зблизитися з Заходом і не бояться кинути виклик своїм колишнім начальникам із Кремля.
У довготривалій перспективі Європейська політика добросусідства (ЄПД) — проект ЄС щодо відносин з державами, що оточують його, — є найкращою можливістю для розвитку подібних взаємовідносин. Мета ЄПД — створити «коло друзів» навколо ЄС на основі спільних інтересів щодо безпеки, економічного розвитку, верховенства закону й поваги до прав людини.
Поки що Європейський Парламент відкидає ідею про те, що Казахстан одного разу може стати учасником ЄПД. Але дану вузькість сприйняття доведеться подолати, щоб Казахстан не був заманений в орбіту впливу Китаю чи Росії.
Казахстан є підхожим партнером ЄПД у всіх відносинах. Південно-західні території країни знаходяться на тій самій довготі, що й країни південного Кавказу і Туреччина, які вже є учасниками ЄПД, а Туреччина й зовсім є кандидатом на вступ в ЄС. Одне лише це дає серйозні географічні причини надати Казахстану статус учасника ЄПД.
Існує, звичайно, занепокоєність щодо свободи слова й недостатньої різноманітності засобів масової інформації, але ситуація в Казахстані анітрохи не гірша, ніж, скажімо, в Азербайджані, його етнічного тюркського родича, що є повноправним учасником ЄПД. Більше того, Казахстан уже бере участь в офіційних переговорах з ЄС щодо проблем, пов’язаних із правами людини.
Але сильна світська традиція Казахстану, успадкована ним від радянського минулого, і значна частка європейського християнського населення (приблизно 40% від 15,2 млн. населення) роблять його типом суспільства, встановленню якого Заходу необхідно сприяти, враховуючи ісламську порохову бочку, на якій він сидить. Скерування Казахстану в західний бік допоможе укріпити цю світську традицію.
Завдання зрозуміле. Росія й Казахстан не чекатимуть, поки ЄС вирішить, чи є Казахстан вартим партнером. Казахстан уже грає ключову роль й Шанхайській організації співробітництва (ШОС), що включає в себе середньоазіатські країни нарівні з Росією та Китаєм. ШОС приділяє основну увагу регіональній безпеці, економічним зв’язкам і культурній взаємодії, що багато в чому нагадує діяльність ОБСЄ та ЄС.
Немає ніяких сумнівів у тому, що ШОС є інструментом Росії та Китаю зі створення багатополюсного світу на основі блоків із регіональної безпеки на противагу американській стратегічній гегемонії. Тому було б сумно, якби ЄС упустив можливість міцно зв’язати Казахстан із Заходом. Іншого такого шансу може й не бути.
Чарльз ТАННОК — представник із міжнародних відносин Консервативної партії Великої Британії та доповідач Європарламенту в східному напрямі політики добросусідства в Європі (ENP).
