Пристрасть до перемоги палає в кожному з нас. Воля до перемоги — питання тренування. Спосіб перемоги — питання честі.
Маргарет Тетчер, прем'єр-міністр Великої Британії (від Консервативної партії) у 1979–1990 роках

Про скандинавсько-балтійську ініціативу

Президент норвезького парламенту Олемік ТОММЕССЕН: «У нас немає іншого вибору, як протидіяти Путіну, продовжувати санкції та демонструвати солідарність з Україною»
9 лютого, 2016 - 11:19
ФОТО З САЙТА THEOSLOTIMES.COM

Минулого тижня в Україні побувала делегація керівників парламентів країн Північної Європи та Балтії, відомих як NB8: Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція та Фінляндія. Президент стортингу (парламенту) Королівства Норвегії Олемік Томмессен в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів, що ця група у повному складі вже приїжджала в нашу країну минулого року. «Але таке відбувається дуже рідко, — пояснив він. — Думаю, що це був перший випадок в історії, коли ми кудись приїхали разом — глави парламентів восьми країн. Досі ми так не їздили до жодної іншої країни. Це незвично. Отже, мені здається, що наша ініціатива унікальна у своєму роді — вона походить не з однієї країни, а з Північного регіону Європи».

«ВАЖЛИВО ПРАЦЮВАТИ РАЗОМ, А НЕ ПОВТОРЮВАТИ ПОМИЛОК ОДНЕ ОДНОГО ПООДИНЦІ»

— Країни Північної Європи та Балтії дуже тісно співпрацюють. І всі ми беремо участь в ініціативі Східного партнерства. Ми вважаємо, що важливо працювати разом, а не повторювати помилок одне одного поодинці. Ми хочемо допомогти найкращим чином, відтак для цього потрібно об’єднувати ресурси, а не розділяти їх. Крім того, ми вважаємо корисним представлення нас як регіону, який солідарний з Україною в її нинішній ситуації. Звичайно, ми як лідери парламентів наших країн не займаємося зовнішньою політикою як такою. Ми не можемо запропонувати членство в НАТО або фінансову підтримку, чи щось таке. Та коли говорити про конфлікт з Росією, то ми можемо запропонувати солідарність і зміцнення зв’язків між українськими політиками та політиками північних та балтійських країн.

Втім, де ми можемо допомогти, то це в питаннях просування демократії та боротьби з корупцією — тобто там, де ми сильні. Минулого року ми реалізували проект, який допоміг Верховній Раді у проведенні програми реформ Ради Європи. Це була норвезька ініціатива, до якої приєдналися всі країни-учасниці. Ми, норвежці, запрошуємо групи українських парламентарів — чисельністю від восьми до дванадцяти осіб — у нашу країну, щоб вони вивчали норвезький парламент і демократичну систему. Першу групу ми прийняли в листопаді минулого року. Для українців було створено спеціальну програму, щоб показати, як працює парламентська комісія, які контрольні функції над роботою уряду має парламент — у нас працює спеціальний комітет із питань контролю діяльності уряду. У нас є також спеціальний парламентський орган, який називається комітет EOS, — він контролює спецслужби як військові, так і поліцейські. Також я вважаю, що українським політикам дуже потрібно вивчати нашу партійну систему. Не саму систему як таку, а те, як побудовані партії, як вони працюють з програмами, з місцевими організаціями, з фінансуванням тощо.

Таким чином, мета візиту полягала в продовженні наших минулорічних справ і перевірці, чи нам слід їх робити далі — а також у виявленні інших речей, які є досить актуальними сьогодні. Також ми хотіли дізнатися більше про перебіг подій в Україні. У нас було багато зустрічей, присвячених реалізованим та запланованим реформам, які мені здаються дуже перспективними. Потрібно було також зміцнити зв’язки між нашими парламентами.

«У МЕНЕ СКЛАЛОСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ПАРЛАМЕНТАРЯМ БУВАЄ СКЛАДНО ВИЗНАЧИТИСЯ З ПОДАЛЬШИМИ КРОКАМИ»

— І якими були ваші враження від переговорів з українськими депутатами, політиками?

— У мене склалося враження, що прагнення реформ існує. Багато українських парламентарів хочуть реформ. І вони дійсно хочуть долучитися до європейського суспільства таким чином, щоб допомогти Україні поліпшити добробут населення й вирішити питання національної безпеки України, яке нагально потребує розв’язання. Та хоч багато чого видається позитивним, ще слід пройти довгий шлях. Є багато речей, які необхідно зробити, і в мене склалося враження, що парламентарям буває складно визначитися з наступними кроками, що треба робити далі. Складнощі у них виникають також із тим, щоб дійти згоди між собою щодо деяких насправді важливих питань. Але ми провели зустрічі з багатьма людьми, залученими до боротьби з корупцією, і я вважаю цей напрям роботи дуже перспективним. Ми зустрічались як з учасниками Антикорупційного бюро, так і з представниками Генпрокуратури. Реформи, здійснені в цій галузі, видаються дуже перспективними, і я поділяю точку зору своїх колег із Балтійських та Північних країн, що це найголовніші питання, які потребують вирішення.

«Я ЗАХОПЛЮЮСЯ ТИМ, ЯК УКРАЇНЦІ НАМАГАЮТЬСЯ ВПОРАТИСЯ З ТРЬОМА РІЗНИМИ ПРОБЛЕМАМИ ОДНОЧАСНО»

— А як щодо питань безпеки, чи ви обговорювали з нашими парламентарями те, як протистояти російській агресії? Президент Петро Порошенко розповів у інтерв’ю Bild сьогодні (інтерв’ю записано 3 лютого. — Авт.), що ймовірність нової атаки з боку Росії зараз зростає.

— Хай би що ми обговорювали під час кожної нашої зустрічі, війні з Росією доводиться приділяти багато уваги. Звичайно, це важливе питання. І цілком зрозуміло, чому воно займає левову частку обговорень. Я дуже захоплююся тим, як українці намагаються впоратися з трьома різними проблемами одночасно. Перша — це війна з Росією. Друга полягає в необхідності реалізації реформ. А третя — це дуже складна економічна ситуація. І вам доводиться мати справу з усіма цими трьома питаннями й вирішувати кожне більш-менш окремо. Ви повинні щось робити з війною проти Росії та водночас здійснити реформи. Звичайно, частина російської стратегії полягає в тому, щоб паралізувати війною ваших політичних лідерів таким чином, щоб вони не змогли проводити реформи. А якщо вони не зможуть провести реформи, вам не вдасться наблизитися до Європейського Союзу, до європейського суспільства. І якщо вони не проведуть реформи, то, ймовірно, виправити економічне становище не вдасться також. Таким чином, ви дійсно опинилися в надзвичайно складній ситуації. Але, попри це, я бачу, що ви робите дуже багато речей у цьому напрямку, і думаю, що ви досягнете успіху. Я налаштований оптимістично після всього цього. А щодо війни з Росією — хто знає? Я не знаю, я не маю кришталевої кулі, щоб побачити, як вона закінчиться. Але очевидним є те, що я вже сказав: стратегія Росії полягає не просто у створенні якихось двох квазідержав біля своїх кордонів, а в тому, щоб паралізувати українську політичну систему.

«НОРВЕГІЯ ПІДТРИМУЄ САНКЦІЇ ЄС ПРОТИ РОСІЇ, І МИ ЦЕ ПРОДОВЖУВАТИМЕМО»

— Учора я говорив з німецькими депутатами, які приїжджали сюди, і вони вважають, що санкції були введені для того, щоб примусити Путіна змінити поведінку. Чи вірите ви, що нинішні санкції разом зі зниженням цін на нафту змінять підхід Путіна до політики?

— Будемо сподіватися, що так. Норвегія підтримує санкції ЄС проти Росії, і ми це продовжуватимемо. І, звісно, ціни на нафту послаблюють російську економіку. Отже, давайте сподіватися, що це також вплине на росіян та примусить їх змінити стратегію, адже їм потрібна жвавіша торговельно-економічна співпраця з рештою Європи. Проте в цьому питанні я не налаштований надто оптимістично. Я думаю, що доти, доки Путіну вдаватиметься звинувачувати інших у всіх бідах, що відбуваються в Росії, він матиме необхідну підтримку свого населення. Але в нас немає іншого вибору, як протидіяти Путіну, бути сильними, продовжувати санкції та демонструвати дуже чітку позицію наших країн, яка полягає в солідарності з Україною. І згодом побачимо, що станеться. Не існує іншого способу, ніж досягти результату шляхом переговорів, і, звичайно, Мінська угода є дуже важливою. Щонайменше, вона дає час і можливість для переосмислення ситуації по обидва боки.

«НАЙГОЛОВНІШЕ З НАШОГО БОКУ — ЦЕ ПОДІЛИТИСЯ ДОСВІДОМ І ДОПОМОГТИ ПОБУДУВАТИ КРАЇНУ, В ЯКУ НОРВЕЗЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДЕ ЗАЦІКАВЛЕНА ІНВЕСТУВАТИ»

— І яким чином Норвегія може допомогти Україні в тому, щоб стати сильнішою економічно та політично? Я не кажу про військову допомогу, але це може бути торговельний договір або угода з постачання газу. Певний час тому була озвучена ідея побудови газопроводу з Норвегії до Польщі...

— Перш за все, Норвегія допомагає Україні фінансово. По-друге, з політичної точки зору дуже важливо показати солідарність. І я вважаю, що найголовніше з нашого боку — це поділитися досвідом і допомогти побудувати країну, в яку норвезька промисловість буде зацікавлена інвестувати. Після того як у вас поліпшиться економічна ситуація, ви досягнете належного рівня добробуту для кожного громадянина країни — то, я думаю, населення Донбасу та Криму побачить, що вони вибрали не ту сторону.

«НАШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ МОЖУТЬ ПОСПРИЯТИ УКРАЇНСЬКИМ ПАРТІЯМ У ПОБУДОВІ СТІЙКІШИХ ВНУТРІШНІХ СТРУКТУР»

— Їх примусили, обманом схилили до неправильного вибору. Вони не мали свободи волевиявлення в цьому питанні.

— Звичайно, але вони опинилися по той бік у будь-якому разі. Можливо, вони й не обирали цього, але я хочу сказати, якщо вам вдасться побудувати сильне суспільство, побороти корупцію, забезпечити умови для інвесторів, створити дієву судову систему з чесними суддями, спростити систему реєстрації та решту формальностей для компаній — якщо це все працюватиме, то я переконаний, що багато європейських і зокрема північноєвропейських компаній інвестуватимуть і сприятимуть економічному зростанню і демократії. А ще я думаю, що наші політичні партії можуть посприяти українським партіям у побудові стійкіших внутрішніх структур.

— А люди, з якими ви розмовляли в Україні, виявляли інтерес до використання ваших знань та досвіду?

— Так. Я думаю, ми досягли порозуміння. Групи депутатів, які приїздили до нас, уже висловили свою думку, що ця програма виявилася для них корисною.

Микола СІРУК, «День»
Газета: