«Карнавалія» як прагматична форма спілкування

12 лютого у Блакитній залі Центрального залізничного вокзалу Києва відбулася «Карнавалія». Як відомо, це — харитативний бал-маскарад, виручені кошти з якого вже п’ятий рік поспіль ідуть на підтримку української книжки. Зокрема, Міжнародний благодійний фонд Тетяни Логуш «Мистецька скарбниця» — організатор події — поповнює фонди столичних бібліотек, обдаровує будинки для дітей-сиріт та багатодітні сім’ї. Цьогоріч, за словами Тетяни Логуш, планується видання книжок на спортивну тематику — для пропагування занять спортом серед малих та юних. Можна сказати, серію вже започатковано: наприкінці минулого року презентувалися «Зіркові історії успіху», де зібрано оповіді про дитинство та юність наших видатних спортсменів: Сергія Бубки, Дениса Силантьєва, Ганни Безсонової, Ірини Мерлені, Василя Вірастюка, Андрія Гусіна...

Цього разу захід поєднав дев’ять балів і карнавалів: Віденський Бал-Редут, українське свято Стрітення (між іншим, відзначається саме сьогодні), французьке кабаре, аргентинський карнавал (його обов’язковий «атрибут», звісно, танго), зустріч Нового року по-китайськи, індійський карнавал Голлі, бразильський карнавал, Ново-Орлеанський Марді-Гра, врешті, феєричний Венеціанський карнавал. Така собі мандрівка світом, сповнена неймовірних пригод і яскравих вражень! Та ця запаморочлива подорож не завадила організаторам щоразу делікатно нагадувати про ціль події. Видання останніх років відомого конкурсу «Коронації слова» продавалися при вході. Також серед лотерейних призів поряд із романтичною вечерею на двох чи поїздкою на кримське узбережжя були твори Марія Матіос, Лариси Денисенко, Максима Кідрука, Ірен Роздобудько... А ще були лоти (ще й які!): Пересопницьке Євангеліє від подружжя Логушів; кам’яна ікона ХІІІ—ХIV століть та римський глечик І—ІІ століть нашої ери від власника галереї «Раритет-арт» Олега Торгала; картина «Абстракція» від Івана Марчука; сумка від Оксани Караванської; кросівки Савіка Шустера з автографом, футболки від — Каха Каладзе (напередодні футболіст спеціально передав її з Італії), Олександра Шовковського, Сергія Реброва та Андрія Гусіна... За попередніми підрахунками, на аукціоні виручено близько 100 000 гривень. Насправді це — дуже скромно. Адже лотів було біля сорока, а придбали лише одинадцять. До того ж, один із них за кругленьку суму викупив сам пан Логуш. Можна сказати, більшість присутніх мистецькі «торги» цікавили менше всього. Прийшовши розважитися, вони, на жаль, не подумали, скільки коштів було вкладено, щоб організувати таку подію, не кажучи вже про затрачені зусилля! Пан Юрій та пані Тетяна так чи інакше сприятимуть вітчизняному книговиданню (свідчення того — десятиліття проведення «Коронації слова»), але щорічне проведення «Карнавалії» передбачає меценатську активність її гостей. Інакше виходить, що мета не виправдовує засоби.

До слова, на цей світський захід було запрошено письменників і видавців — тих, хто безпосередньо українську книжку творить. Треба сказати, від цього бал тільки виграв. Він не був штучним чи гламурним, як інші, куди приходять заради того, щоб на інших подивитися і, звичайно, себе показати. (Наприклад, так званий діамантовий бал, що відбувся 27 листопада торік, коли українці... вшановували пам’ять жертв Голодомору.) Натомість об’єднав гостей ідеєю благодійництва. «Правду кажучи, не люблю карнавалів, — зізнається Ірен Роздобудько. — Та все-таки прийшла, щоб таким чином прорекламувати книжку середньому класу або класу буржуазії». «Я завітав сюди, бо поважаю Юрія та Тетяну Логушів, — продовжує Василь Шкляр, між іншим, цьогорічний Шевченківський лауреат. — Зокрема, шаную їх за всебічне сприяння українській культурі. От якби вони ще на підтримку вітчизняного кіно замахнулися! Крім того, ми, письменники, здебільшого й зустрічаємося як не на «Карнавалії», то акціях «Коронації слова». «Якщо окремі заходи (і постаті, які їх уособлюють) колекціонують VIPів чи нагороди, то «Карнавалія» колекціонує серця, тому що тут зібралася думаюча публіка, — підсумовує головний редактор Першого Національного телеканалу Христина Стебельська. — «Карнавалія» — по суті, дуже прагматична форма спілкування тих, хто думає не тільки про сьогодення, а й про завтрашній день. Її актуальний компонент — благодійність. Викликати цікавість до меценатства — це вчити не тільки відпочивати, а й подумати, що зробимо разом. Що може бути кращого, коли елегантні дами і джентльмени переживають за освіту дітей у школах, бібліотеки для інтернатів, видавництво кращих книжок наших письменників?.. Бо якщо у державі маємо із тим проблеми, то подружжя Логушів консолідують людей навколо соціального запиту на відродження благодійництва».