Нацрада відзвітувала перед громадськістю

Створений 1994 року як позавідомчий, незалежний і від Кабміну, і від Верховної Ради орган, Нацрада була покликана врегулювати безліч проблем в українському телерадіопросторі, що не мали до того жодних прецедентів вирішення. Немає сумнівів, що за ці чотири роки в ефірі України настав такий-сякий, та все ж порядок, підкреслив голова Нацради Віктор Петренко. Видано близько 900 ліцензій на право мовлення, розроблено і прийнято низку основних нормативних документів про роботу в ефірі, набагато менше стало телепіратства, жорстокості та порнографії.

Віктор Петренко зізнався, що позавідомчість і незалежність Нацради не усунули колосальний тиск на неї з усіх боків: структур виконавчої влади, Верховної Ради, Міністерства інформації та окремих телекомпаній, чиї інтереси лобіюють ті чи інші політико-фінансові групи. Бували випадки, стверджував Петренко, коли на засідання Нацради приходили окремі депутати і грюкали кулаками по столу, погрожуючи розігнати Нацраду. А про відносини з виконавчою владою говорить той факт, що довгий час Нацрада просто не фінансувалася з бюджету, її п’ять разів переселяли, і вже кілька місяців відключено телефони...

Найбільш гострі й резонансні рішення Нацрада прийняла, видавши ліцензії на мовлення на національних телеканалах (тій же «1+1», наприклад), порушивши тим самим мораторій Верховної Ради (котрий підтверджувався тричі!) на подібне ліцензування. От і на прес-конференції запитання кореспондента «Дня» про правомірність такого порушення викликало найбурхливішу реакцію членів Нацради.

Іван Мащенко, член Нацради: «Для чого було прийнято мораторій? Його лобісти розраховували встигнути протягнути у ВР закон про так зване «громадське телебачення», за яким у це майбутнє ЗАТ «ГУРТ» передавалися б потужності 2-го і 3-го каналів. Але не видати ліцензії на національні канали означало їх «заморозити» і позбавити фінансування концерн РРТ, який і так страйкував тоді через невиплати. Дотримання мораторію означало руйнування українського ефіру».

Проте були у Нацради і помилки, визнав Віктор Петренко. І, слід гадати, якщо звіт перед журналістами пройшов гладко, то при звіті у ВР Нацраді, напевно, пригадають всі хоч щонайменші складні рішення, особливо ті, котрі зачіпають ті чи інші інтереси.

Віктор Михайлович додав, що 1999 року закінчується час дії частини ліцензій, і цим готові скористатися деякі політики для чергового переділу телепростору України. У Комітеті з питань свободи слова та інформації ВР вже лежить список з 28 чоловік, які прагнуть увійти до складу майбутньої Нацради. До речі, звіт Нацради перед ВР переноситься вже вкотре — очевидно, різні гілки влади поки не дійшли консенсусу: кого ж вони згодні бачити серед її членів.

№241 16.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»