Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

«Понад усе цінував вільний дух»

В Одесі триває виставка львівського графіка Богдана Сороки
11 серпня, 2016 - 10:01
ФОТО АВТОРА

Роботи митця можна побачити в Одеському музеї західного та східного мистецтва. Експозиція побудована за хронологічним принципом. На виставці представлені графічні цикли, створені упродовж 1970 — 2010-х років. Серед них — «Фольклорні мотиви», «Українська міфологія», «Емблеми та символи», «Страсті Христові», «Похід гномиків», «Купальські забави». Усього експозиція налічує близько 140 робіт.

«Ми не можемо говорити про Сороку лише як про художника, інакше ми применшимо його значення для культури. Він також був надзвичайно потужним та цікавим колекціонером. Свого часу він зібрав унікальну колекцію гуцульського мистецтва, — розповідає куратор виставки, голова асоціації музеїв та галерей міста Львова, Остап Лозинський. — Крім того, Богдан Сорока був надзвичайно активним громадським діячем. Він був тією людиною, яка завжди давала всім копняка. Він завжди казав правду, ніколи не пліткував, не шукав якихось кривих стежин, часто висловлював свою позицію. Працюючи в академії, пан Богдан міг сказати директорові, що той бандит. Працюючи з депутатами, він так само міг сказати, що вони — бандити і чинять неправильно. Важливо, що пан Богдан завжди дуже позитивно говорив про добрі речі, але ніколи не заплющував очей на речі погані».

Така виставка для одеситів — знайомство з Богданом Сорокою, в майбутньому її покажуть і в інших містах. За словами Остапа Лозинського, розширений варіант виставки представлять у «Мистецькому Арсеналі» в Києві наступного року, а завершальним містом стане Львів. В Одесі виставка працюватиме до 28 серпня.

«Тато понад усе цінував вільний дух. Він хотів, щоб ми з сестрою займалися спортом, були незалежними й вільнодумними. Тато написав моїй мамі в пологовий будинок цілий список того, як вони мене будуть виховувати. Один із пунктів був таким: «У музичну школу вона піде тільки через мій труп». Але вийшло, що я пішла до музичної школи, почала грати на скрипці. Спочатку він це не дуже любив, — ділиться спогадами донька митця Соломія Сорока. — За радянських часів ми жили в маленькому помешканні, оскільки тато не мав права на майстерню. Я грала на скрипці, а тато працював з графікою. І от під впливом того, що я грала на скрипці, він почав створювати графічні серії на музичну тематику. Перша з них — «Похід гномів». Музика завжди посідала особливе місце в житті нашої сім’ї. Тато знав багато опер напам’ять, він також співав, і я завжди засинала під оперні арії. Тому музика та його мистецтво — це дві тісно пов’язані між собою речі».

Марія ГЕНИК, Одеса
Газета: 
Рубрика: