Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

«Простір Дега» та 40 українських майстрів

Великий скульптурний салон представив взірець підходу до формування сучасного музейного простору
22 лютого, 2011 - 00:00
УКРАЇНСЬКІ СКУЛЬПТОРИ, ВТІМ, ЯК І БУДЬ-ЯКІ ІНШІ, ЗВЕРТАЮТЬСЯ В СВОЇХ РОБОТАХ ДО ВІЧНИХ ТЕМ. НА ФОТО — РОБОТА ВОЛОДИМИРА КОЧМАРА «АДАМ І ЄВА» (2004 р.) / ВЕЛИКИЙ СКУЛЬПТУРНИЙ САЛОН Є ОДНІЄЮ З НАЙВИЗНАЧНІШИХ СКУЛЬПТУРНИХ АРТ-ПОДІЙ У ЄВРОПІ. НА ФОТО — РОБОТА КОСТЯНТИНА СИНИЦЬКОГО ІЗ СЕРІЇ «ПІД ЗНАКОМ ЖЕ» ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ВІДКРИТТЯ ВЕЛИКОГО СКУЛЬПТУРНОГО САЛОНУ ДО СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНОГО ПРОСТОРУ, ДЕ ЕКСПОНУЄТЬСЯ СКУЛЬПТУРА ЕДГАРА ДЕГА, ВИШИКУВАЛАСЯ ЧИМАЛА ЧЕРГА. НА ФОТО —

Цього разу експозиція вже п’ятого Великого скульптурного салону вперше розмістилася на відреставрованих 8 тисячах квадратних метрів Мистецького Арсеналу. Такий розмах та зміна локації відчутно позначився на сприйнятті експозиції. Здається, тут мистецтво почувається значно вільніше та органічніше, ніж в Українському домі. Нагадаємо, що саме там проводилися попередні чотири Великі скульптурні салони. Їм, разом з іншими численними мистецькими подіями, так і не вдалося заглушити недобрий душок минулого Українського дому, який ще кілька десятиліть тому був музеєм Леніна. Історія Мистецького Арсеналу також непроста, але його інтер’єри значно охочіше надаються до служіння мистецтву. За останні два місяці, відколи відбулося офіційне «нове народження» Мистецького Арсеналу, його відвідало близько 50 тисяч осіб. Подальший розвиток цього простору відбуватиметься згідно зі стратегією, яку команда «Арсеналу» розробила спільно із Інститутом стратегічних досліджень.

«ПРОСТІР ДЕГА»

У ролі зіркового гостя на Великому скульптурному салоні-2011 — Едгар Дега. У «секції Дега» експонується 74 бронзові скульптури майстра, відтворених із збережених воскових фігур та виконаних на замовлення спадкоємців художника після його смерті в славнозвісній ливарній майстерні Вальзуані (Франція). Повне зібрання шедеврів пластики майстра французького імпресіонізму, що належить українському бізнесмену та меценату Ігорю Воронову, представлені в Україні вперше. За словами мистецтвознавців, ці пластичні етюди найповніше відображають творчий настрій художника в той період, коли він почав стрімко втрачати зір. У пластиці Дега залишається вірним мотивам своєї живописної творчості (адже передусім він відомий як один із провідних французьких живописців-імпресіоністів) — майстра завжди надихали витончені образи танцівниць, купальниць, граційні фігури коней. На Великому скульптурному салоні представлена, зокрема, «Юна танцівниця» — єдина скульптура, яку Едгар Дега експонував за життя і яка згодом стала однією із найвідоміших скульптур у світі.

Для експонування робіт Едгара Дега на Великому скульптурному салоні був створений окремий простір, куратором якого виступив київський галерист Євген Карась. До «простору Дега» куратор залучив низку технічних можливостей — і музику, і відео, і гру світла, і, звісно, інформаційну складову. Усе це в комплексі із власне скульптурою створило зовсім інакший ефект сприйняття мистецтва як такого, який раніше не був доступний українському глядачеві. Вперше в Україні шедеври визнаного світового мистецтва представлені не в формі традиційної виставки, а у вигляді мультимедійного проекту, цілісного простору. «Простору Дега». Саме так підходять до формування експозицій в сучасних європейських музеях. І в Україні цей метод також варто було б взяти за норму. От тільки коштує він недешево. Далеко не всі національні музеї можуть собі таке дозволити. Що вже казати про регіональні...

«РОЗКІШНИЙ СКУЛЬПТУРНИЙ ЛІС»

Друге «крило» Великого скульптурного салону-2011 — скульптура 40 провідних українських майстрів. За словами генерального директора Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної, на відміну від попередніх років, коли майстрів доводилося відшуковувати, цього разу оргкомітет дозволив собі навіть відсіяти 20 із 60 скульпторів, що подалися на участь у Салоні. Ще кілька років тому мистецтвознавці почали говорити про те, що завдяки Великому скульптурному салону нарешті відбулося формування відповідної ніші на вітчизняному арт-ринку. Нарешті митці почали виходити в світ із майстерень, куди їх загнали попередні десятиліття — несприятливі для художньої самореалізації, в тому числі — прибуткової.

«Якщо в 2007 році перший Великий скульптурний салон називався скульптурним садом, то тепер, після п’яти років існування, його можна назвати розкішним скульптурним лісом», — каже заступник генерального директора з музейної, виставкової діяльності та арт-маркетингу Мистецького Арсеналу Олександр СОЛОВЙОВ.

Дещо спокійніше оцінює розвиток скульптурного мистецтва в Україні скульптор Василь Бик.

— Багато скульпторів зараз працюють і знаходять свій стиль, — каже він. — Не люблю критикувати колег, але роботи далеко не кожного українського скульптора мені до душі. Якщо в світі зараз «чорна діра», то навіщо нам, художникам, відображати її ще й у мистецтві? Давайте, навпаки, витягувати людей із цієї «чорної діри» та показувати прекрасне, — закликає Василь БИК.

І ЗНОВУ ПРО ЗАКОН...

Однією із уже традиційних топ-тем арт-форуму стала проблема переміщення культурних цінностей. На українському кордоні досі діють законодавчі правила, згідно з якими оподатковується як вивезення, так і ввезення творів мистецтва. Така практика є нонсенсом для будь-якої європейської держави. Утім, ця законодавча норма досі діє в Україні. Щоправда, як розповіла Наталія Заболотна, новий Податковий кодекс скасовує ввізне мито для творів мистецтва, яким понад 50 років. Невеликі зрушення хоч і є, але вони ніяк не відображаються на наших сучасниках, які найперше й мали б просувати Україну та її мистецтво в світі. «У чиновницьких кабінетах сучасне мистецтва досі вважається товаром», — констатує Наталія ЗАБОЛОТНА.

До речі, Ігор Воронов, один із найкрупніших українських колекціонерів (саме йому належить повне зібрання пластики Дега), стверджує, що в парламенті вже є навіть лоббі, яке могло б наполягати на змінах правил щодо переміщення культурних цінностей. Це люди з доволі пристойними колекціями сучасного мистецтва, стверджує Ігор Воронов, утім, афішувати свою шляхетну пристрасть депутати не поспішають, пояснюючи це «політичною доцільністю». Наразі, за словами пані Наталії, надія — на Митний кодекс, у який, як сподівається вона, вдасться закласти цивілізовані норми, дружні до українського мистецтва.

Великий скульптурний салон працюватиме до 13 березня щоденно з 11.00 до 20.00. Крім того, до 13 березня на сайті Мистецького Арсеналу (arsenal.in.ua) вестиметься пряма трансляція виставки.

Марія ТОМАК, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments