Роздільне харчування: «за» і «проти»

Одні вважають роздільне харчування чарівним засобом проти зайвих кілограмів, а заразом і панацеєю від багатьох хвороб, інші впевнені, що ця дієта не лише не приносить жодної користі, але і шкодить здоров’ю. Аби вирішити, чи потрібно вам дотримуватися принципів роздільного харчування, варто ознайомитися з аргументами як прихильників, так і противників цієї дієти.

«ЗА»

Винахідником теорії роздільного харчування вважається американський дієтолог Герберт Шелтон. Саме він перший закликав своїх підопічних викинути гарнір із тарілки з біфштексом і назавжди забути про бутерброди, пишуть aif.ru. Згідно з теорією Шелтона, різні продукти (білки, жири та вуглеводи) вимагають для перетравлення різних шлункових ферментів. Так, щоб перетравити білок, організм виробляє соляну кислоту, а щоб упоратися з вуглеводами — луг. Якщо ж білки і вуглеводи потрапляють до шлунку одночасно, вони просто заважають одне одному засвоюватися, спричиняють бродіння в кишечнику і перевантажують травну систему. Але найбільшу шкоду від спільного поїдання білків і вуглеводів Шелтон убачав у тому, що такий спосіб харчування порушує роботу підшлункової залози, яка за одночасного надходження до шлунка білкової та вуглеводної їжі викидає у кров дуже велику кількість інсуліну.

Прихильники роздільного харчування впевнені, що варто вам почати правильно комбінувати продукти, як робота підшлункової залоза налагодиться, обмін речовин поліпшиться, і ви почнете худнути без будь-яких додаткових зусиль із вашого боку. Тим, хто вирішив випробувати цю дієту на собі, доведеться засвоїти кілька правил:

1. Продукти, що містять багато крохмалю (картопля, макарони, хліб, горох, злаки), потрібно вживати окремо від білкових продуктів (м’ясо, риба, боби, горіхи, яйця, сир). Інтервал між поїданням цих страв має становити не менше двох годин.

2. Крохмалисті продукти можна комбінувати з жирами (вершки, сметана, масло, сало). Тобто якщо вірити Шелтону, картопля з салом цілком припустима, а ось «класична» страва — макарони з котлетою — ні.

3. Існує група нейтральних продуктів, таких, як свіжі овочі (крім картоплі) та фрукти (крім бананів). Ними можна заїдати як білки, так і вуглеводи.

Послідовники Шелтона впевнені, що якщо дотримуватися цих рекомендацій, то зайві кілограми випаруються безслідно, а ви відчуєте неабиякий притік енергії та життєвих сил.

«ПРОТИ»

Противники роздільного харчування впевнені, що, створюючи свою теорію, Шелтон припустився цілої низки помилок.

По-перше, коли ви сідаєте за стіл, ваш шлунок не знає, що лежить у тарілці — шматок м’яса чи порція макаронів, а тому на всяк випадок виробляє і соляну кислоту, і лужні ферменти. А якщо так, за роздільного харчування більшість тих чи інших речовин пропадатиме даремно. Через це можуть виникнути негаразди зі шлунком, і люди, котрі привчили себе до роздільного харчування, через деякий час втрачають здатність перетравлювати змішану їжу.

По-друге, теорію роздільного вживання білків і вуглеводів досить важко реалізувати на практиці, адже більшість продуктів одночасно містить і те, й інше. Так, у «вуглеводній» картоплі є певна кількість рослинного білка, а у м’ясі присутній так званий тваринний крохмаль — глікоген. Тому нема сенсу мучитися, поїдаючи відбивну окремо від картопляного пюре.

До того ж, роздільне харчування може надовго ввігнати в тугу й депресію. Відомо, що хороший настрій прямо залежить від наявності в головному мозку деяких речовин — гормонів серотоніну і допаміну. Саме ці «гормони щастя» не дають вам засумувати і перетворитися на злу, недовірливу істоту. Вчені знають, що ці речовини синтезуються мозком лише в тому випадку, якщо білки і вуглеводи надходять до організму одночасно, а не окремо. Саме цим фактом і пояснюється вічно знижений настрій у тих, хто сидить на дієті. Однак навіть противники роздільного харчування визнають, що ця система може позбавити зайвих кілограмів. Щоправда, скептики впевнені, що розставання з «жировими запасами» відбувається зовсім не через розділення картоплі та свинини, а через велику кількість свіжих овочів у меню прихильників цієї дієти. Багаті клітковиною овочі містять зовсім мало калорій, але при цьому дають відчуття ситості, знижують рівень холестерину й чистять організм від шлаків.

ХАРЧУВАННЯ ЗА «СИСТЕМОЮ»

Принципи сумісності продуктів харчування аж ніяк не винахід нашого часу, вони відомі ще з часів видатного лікаря Стародавнього Риму Цельса, який виділяв поєднання продуктів, несприятливих для засвоєння. Основоположником учення про роздільне харчування став радянський учений — академік І.П. Павлов. Він і його колеги встановили, що на кожний вид їжі виділяються різні за якістю і кількістю травні соки. Інакше кажучи, різні класи речовин — білки, вуглеводи та жири — перетравлюються на різних ділянках травного тракту. Спираючись на праці Павлова, Герберт Шелтон створив основні правила поєднання продуктів.

Багато відомих людей, коли їх питають про те, як їм вдається підтримувати своє тіло в хорошій формі, кажуть про те, що практикують роздільне харчування. Серед адептів цієї дієти актриси: Одрі Хепберн і Катрін Деньов.

— Якщо ви все життя харчувалися правильно і дотримувалися якихось дієт, то роздільне харчування навряд чи принесе вам бажаний результат — значну втрату ваги, — каже Ніна Анікіна, кандидат медичних наук. — А ось якщо ви ніколи не стежили за своїм раціоном і були нерозбірливі в їжі, то, без сумніву, перейшовши на систему Шелтона, ви швидко почнете худнути. Але зовсім не тому, що роздільне харчування — якась унікальна система. Просто людина, яка раніше не приділяла особливої уваги своєму харчуванню, відтепер змушена вживати значно більше овочів і фруктів, зменшити жирову частину раціону, уникати таких, безумовно, шкідливих для здоров’я продуктів, як, наприклад, ковбаси й торти. Крім того, звична кухня значно смачніша за її окремі складові, та й узагалі неможливо з’їсти багато одного якогось продукту. В результаті досягається позитивний ефект, але не за рахунок «роздільності», а за рахунок складу дієти і зменшення кількості їжі.

Крім того, деякі продукти повноцінніше засвоюються організмом саме в поєднанні: наприклад, зернові продукти з молоком або з бобовими. Білки цих продуктів взаємно збагачують одне одного. Недарма у традиціях будь-якого народу присутні такі страви: плов — у Середній Азії, рис із бобовими, з молоком — в Індії, каша з молоком — у слов’янській кухні... А система Шелтона такого не допускає. Ніхто з пацієнтів, незважаючи на позитивний ефект, не дотримувався цих принципів упродовж тривалого часу. Це дуже важко психологічно і, зрештою, людина неминуче зривається. Взагалі варто уникати дуже агресивних дієт, інакше ви можете назавжди відбити y себе бажання стежити за своїм здоров’ям і правильно харчуватися. Уникайте крайнощів!