Я не хотів би бути рабом, і не хотів би бути рабовласником. Це відображає моє розуміння демократії.
Авраам Лінкольн, шістнадцятий президент США

Що розкопали археологи в Чернігові?

Ювелірна форма, фрагменти посуду ХІІ століття виробництва Сирії, Ірану, Китаю, Візантії...
14 лютого, 2018 - 10:19

Дізнатися, як жили чернігівці за часів Київської Русі та в середньовіччя, які етапи розвитку пройшло одне з найдревніших міст нашої країни, а також побачити цікаві артефакти можна на новій виставці в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Тут представлені цінні й навіть унікальні знахідки, виявлені археологами під час пошукових експедицій на території Чернігова в 2014—2017 роках.

Серед експонатів, зокрема, — ювелірна форма кінця ХІІ ст. для виготовлення браслетів із зображенням птаха та дракона; срібна печатка одного з представників козацької старшини першої половини ХVІІ ст.; фрагменти порцелянового посуду ХІІ ст. виробництва Сирії, Ірану та Китаю і скляного посуду з Візантії, а також предмети побуту, озброєння, прикраси та будівельні матеріали. Ці речі можуть багато розказати про майже всі сфери життя городян: побут, виробництво, торгівлю, моду та навіть шкідливі звички. А фото доповнюють експозицію та ілюструють архітектурно-археологічні дослідження пам’яток заповідника «Чернігів стародавній» за півстоліття.

«Чернігівська археологічна експедиція здійснює пошук у двох напрямках: вивчає стародавні пам’ятки архітектури, що збереглися на території нашого міста, а також досліджує так звані білі плями в історії. Зокрема, для нас ціла епоха — післямонгольська доба — велика загадка», — розповідає керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка Олена ЧЕРНЕНКО.

Як розповіла науковець, у 2014-му археологи працювали на ділянці так званого мису — колишньої території Єлецького Свято-Успенського монастиря. За деякими припущеннями, саме там існувало первинне городище, з якого почалася історія Чернігова. Результати експедиції свідчать, що поселення, яке там існувало, не відігравало провідної ролі. Археологи дослідили рештки доволі великої споруди ХІІ—ХІІІ ст., знайшли чимало імпортних амфор, побутові предмети. Ймовірно, ця споруда належала заможному громадянину-торговцю. Ще один цікавий архітектурний об’єкт, що зберігся нижче поверхні землі, — мурована стіна Свято-Успенського монастиря. Колись він мав дві лінії укріплень, і оця перша стіна, вочевидь, була збудована людиною, яка добре зналася на цій справі.

На території Дитинця археологи зосередили свою увагу на малодосліджених ділянках. Торік розкопки тривали на подвір’ї Борисоглібського монастиря, де на глибині всього 30 см археологи вийшли на культурний шар, що репрезентує всю історію Чернігова. Там була знайдена глинобитна пічка давньоруського періоду, що мала напівкупольне склепіння. Поблизу Полкової канцелярії були знайдені залишки котлованів і великої мурованої споруди початку ХІХ ст., не відомої за планами міста. Ще одна споруда належить до ХІІ ст., там археологи розкопали численні уламки скляного посуду й неподалік — ювелірну форму для виготовлення браслету-наруча.

«Це була ознака високого статусу, їх носили люди заможні — чоловіки та жінки, — пояснює Олена Черненко. — Наша форма — це уламок. Втім, ми можемо побачити на ньому зображення птаха. Археолог Богусевич свого часу припускав, що птах та дракон могли бути геральдичними емблемами князів чернігівської династії. Ми можемо бачити голову звіра з гострими зубками, вушками — це дракон, вміщений у плетиві. На жаль, браслета, аналогічного такій формі, до сьогодні не знайдено. Дуже тонке різьблення свідчить про майстерність ювеліра, який виготовив цю форму, технологія виготовлення — так звана восковка».

В 2016 році археологи продовжили дослідження цієї ділянки, ретельно вивчили котловани споруд XVII—XVIII ст., де отримали значний речовий матеріал (посуд, люльки для паління тютюну, кахлі тощо). Знайшли ще одну пічку післямонгольської доби, щоправда, від неї вціліла лише маленька ділянка. Цікаво, що її спорудили з плінфи будівлі, поки що не відомої нашим археологам. Напевно, після монгольської навали споруда була пошкоджена чи зруйнована, і місцеві жителі почали розбирати цеглу для господарчих потреб і збудували цю піч. Ще одне неймовірне відкриття, яким хваляться чернігівські археологи, — оригінальна стіна Антонієвих печер із великим фрагментом, де зберігся тиньк давньоруського часу! Тож на відвідувачів чекає чимало відкриттів і здивувань.

Вікторія СИДОРОВА, Чернігів, фото Анастасії ЛУГОВСЬКОЇ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments