Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

«Тішить те, що газету читають, а на фотовиставки чекають...»

26 травня Тетяна Онищенко, директор з маркетингу і розвитку «Дня», відзначає ювілей
26 травня, 2011 - 00:00

Працювати в «Дні» — успіх долі, вважає Тетяна Вікторівна. Вона стояла у витоків творчого проекту. На її очах і з її допомогою газета шукала своє «обличчя», видозмінювалася, розвивалася й поступово завойовувала своє місце в умах і серцях читачів.

— Мій «День» — це не просто газета, в якій я працюю, а в редакції проходить значна частина мого життя, — зізнається Т. ОНИЩЕНКО. — Я щаслива людина, тому що можу займатися улюбленою справою. Змінюється наша країна, життя і, звичайно ж, стала іншою газета. Спочатку мені доводилося займатися піаром. Не все було просто. В середині 1990-х ринок друкарських ЗМІ був величезним, потрібно було знайти такий хід, аби в цьому бурхливому потоці «День» не загубився, мав свої «фішки».

За родом своєї діяльності мені доводиться спілкуватися і з творчими людьми (журналістами, фотокорами, верстальниками, які створюють «День»), і безпосередньо з читачами, тому я бачу газету з різних точок зору. «День» —генератор цікавих ідей, креативу та експериментів. Адже ми випускаємо не лише газету, а й серію книжок «Бібліотеки газети «День», а також проводимо фотовиставки в різних областях України, які мають великий резонанс. Я пам’ятаю, як «зі скрипом» доводилося проводити перші виставки, скільки було скептиків, і як дуже скоро почала зростати армія прихильників «Дня». Наша газета з часу свого дебюту і по сьогоднішній день викликає емоції. Немає байдужих! Хтось є прихильником нашого видання, але є й ті, хто критикує. І це добре, оскільки наші публікації викликають резонанс.

Сьогодні століття інтернету, але, як зізнається багато людей, читати «День» з екрану монітора і в паперовому форматі — це абсолютно різні відчуття. Інтернет-версія допомагає оперативно дізнатися про події, а узявши до рук газету, ти немов «смакуєш» прочитане. Немало читачів навіть роблять вирізки. Особливо це стосується п’ятничного формату «Дня». Ось таким «гурманам» подобаються наші збірки, які публікуємо в бібліотечній серії. Знаєте, коли ми стали проводити фотовиставки в різних регіонах і брати участь у книжкових ярмарках, то значно змінилася й наша читацька аудиторія. Всі наші видання мають гарний попит.

На сьогодні перші три книги «Україна — Incogninta» розійшлися великим накладом, і навіть довелося робити декілька перевидань. Важливо, що проект «Бібліотека газети «День», окрім об’єктивного висвітлення історії та відкриття її маловідомих сторінок, несе просвітницьку функцію нашому суспільству, представляючи українське минуле як частину всієї історії Європи. А наші фотовиставки — це завжди феєрверк емоцій! Знаєте, якщо раніше було багато фотографій у мінорі (про трагедії, техногенні катастрофи, вимираючі села, сумну старість), то останніми роками з’явився «промінчик світла» й позитив (багато авторів надсилають на конкурс свої роботи, в яких можна побачити строкату картину нашої країни, де печаль і радість переплелися). Мені часто доводиться бувати у відрядженнях, спілкуватися з читачами різного віку. Тішить те, що газету знають, а на фотовиставки чекають, що кожного разу це подія в регіоні, в місті. Однією з останніх наших акцій стала «День» в Донецьку».

Не приховую, ми хвилювалися, як нас приймуть, було підготовлено спецвипуск газети. Адже ми розуміли, що Донецьк — це переважно російськомовне місто й там ще небагато наших передплатників, але всі наші страхи виявилися марними. Фотовиставка стала приводом неформального спілкування з донеччанами: бесід, дискусій із різних питань, а як підсумок — сотні передплатників, причому не лише російською та українською, а й англійською мовами (студенти відверто сказали, що англійський дайджест вони використовують, «шліфуючи» свою іноземну мову, як учбовий матеріал). Кожна акція «Дня» — чи то у Львові, чи в Криму, завжди залишається в пам’яті! Важливо, що наша газета має авторитет, її знають і чекають. Постійно ведеться зв’язок із читачами, і в цьому величезна заслуга нашого головного редактора Лариси Івшиної. Вже виросло нове покоління читачів «Дня»! Важливо, що люди різного віку не лише читають і обговорюють прочитане, що «День» пробуджує в молоді ініціативу, багато хто об’єднується в інтелектуальні клуби (наприклад, в Острозькій академії).

Щорічно в чергу записуються студенти з різних ВНЗ України, аби пройти «Літню школу журналістики» в нашій редакції, називаючи це майстер-класами. Девізом газети є «І завтра знову буде «День» — дуже мудрі слова, спрямовані в майбутнє...

Колектив «Дня» вітає Тетяну Вікторівну з ювілеєм. Зичимо міцного здоров’я і щастя. Енергії та неослабного інтересу до життя, щоб найзухваліші мрії і плани здійснювалися.

Газета: 
Рубрика: