Найстрашніші в житті ті люди, які прочитали одну книжку. З людиною ж, яка багато читає, завжди матимеш про що поговорити, і тобі поруч з нею нічого не загрожуватиме.
Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Три машини дров — і хата

На Поліссі відроджується стародавня технологія будівництва
20 січня, 2011 - 00:00
ДОБРОТНУ ХАТУ МОЖНА ЛЕГКО Й ШВИДКО ЗБУДУВАТИ ЗІ ЗВИЧАЙНИХ ДРОВ / ФОТО МИКОЛИ КОМАРОВСЬКОГО

Нині — мода будувати житло із сучасних матеріалів. Хоча в цих помешканнях із пластиковими вікнами та гіпсо-картонними стелями навіть мухи не хочуть жити. А поліський майстер (47-річний Сергій Лошиць) знає дуже дешевий і доступний метод будівництва житла теплого, екологічно чистого та надійного. Він на власному прикладі доводить, що добротну хату можна легко й швидко збудувати зі звичайних дров. Сергій Лошиць уже 25 років живе в такому будинку.

Треба зазначити, що українці здавна використовували підручні матеріали для будівництва житла. Ще трипільці свої поселення робили з глини та дерева. Вже пізніше цю давню технологію витіснила цегла. Але в поліських селах про неї не забули. У 1985 році житель маленького села Старики Рокитнівського району Сергій Лошиць надумав будуватися:

— У нас велика родина: сім братів і три сестри. Де взяти гроші на будівельні матеріали? У батьків їх не було. Тоді мати порадила, що найдешевше будувати хату з глини та дров. Такі хати робили на Поліссі ще в XIX столітті. А цього будівельного матеріалу в нас повно.

За словами сільського умільця, технологія досить проста. Ріжуть дрова точно під шаблон довжиною 30 сантиметрів. Можна використовувати вільху, дуб, сосну, осику. Будь-яку деревину, крім берези. Треба класти полінце до полінця, як кладуть цеглу. Не треба ніякої опалубки, тільки натягується шнур. Треба розмішати глину з піском і зробити розчин.

— Зараз працювати набагато легше, — продовжує Сергій Лошиць. — Поставив бетономішалку й вона колотить, а тоді глину замішували вручну. Зійшлася родина, і за тиждень звели стіни. На хату розміром 9 на 10 метрів витратили три машини дров. Я починав найперший, це було важко. Будуючи, доводилося вчитися.

Зараз сільський будівельник добре знає, що краще робити кладку з поставленими віконними та дверними блоками, бо тоді вони міцніше закріплюються і немає жодної шпаринки. Бо якщо глина засохне, її неможливо вдовбати. Літо будинок повинен вистоятися, і тоді можна зсередини бити дранку та штукатурити.

Сергій Лошиць переконаний, що набагато вигідніше споруджувати такий будинок. Дуже проста арифметика: скільки зараз коштує цегла, а скільки дрова? Та й практична користь для здоров’я, адже житло з природних матеріалів: деревина та глина, ніякої хімії. Ця хата не сиріє і не мокріє.

Із чотирьох братів Лошиців, які живуть у Стариках, у трьох — будинки з дров. А згодом розпочалася робота і в інших селах району. Збудували таку хату в Карпилівці. Люди побачили — й Лошиці звели ще чимало таких будинків у цьому селі. Запрошували їх і в сусідні райони. У кризові роки давня технологія знову стала популярною, каже Сергій Лошиць. Вони знову мають роботу, адже працюють під девізом: «Три машини дров — і хатина будь здоров!».

Сільський майстер залюбки ділиться всіма тонкощами цього простого й доступного способу будівництва, нехай люди знають. Усе робиться без цементу, з найдавнішого й природнього будівельного матеріалу. Деревину нічим не обробляють, коли вона засихає з глиною, то стає твердою, як камінь.

Кость ГАРБАРЧУК, Рівненська область
Газета: 
Рубрика: