Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Жартома і серйозно: причини побутового зла

Львівський Театр Заньковецької підготував під кінець сезону дві прем’єри
15 червня, 2022 - 21:50

Вже найближчим часом, 18, 19, 26 та 28 червня, на Камерній сцені Львівського національного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької глядачам запропонують виставу "П'ять пісень Полісся". Автор  – Людмила Тимошенко, запрошений режисер-постановник – Ігор Білиць, художник-постановник – Андрій Романченко, музичне оформлення – Богдан Мочурад.

Акторський склад – чудовий: Агафія; Головиха – Леся Бонковська, Галина Давидова, Олександра Люта; Адам; Дмитро Іванович – Степан Глова, Андрій Козак;  Георгій; Алкаш – Іван Довгалюк, Олесь Федорченко; Іларіонівна; Катя – Анастасія Картава, Юлія Михайлюк-Коржук, Мирослава Солук; Сафонівна; Віка – Наталія Боймук, Світлана Мелеш; Сафонівна; Віка – Ірина Романчук, Марія Шумейко; Андрій; Лукінішна – Андрій Андрощук, Василь Баліцький, Андрій Петрук.

«Вистава «П'ять пісень Полісся» – про нас з вами, наші вади, які ми приховуємо, але так любимо їх бачити в інших. Жартома і серйозно ми заспіваємо та розповімо вам про:
– чи не в кожному селі є своя така собі залізна жінка, яка вимагає, щоб усі жили за її правдою та правилами, та страждає від цього вся родина і вона сама, яка вперто не визнає цього;

– як виглядає людина, яка вчинила вбивство заради дрібної наживи, і як вона намагається приховати свій злочин брехнею?
– а як часто ви у лазні «мили кістки» знайомим та родичам?
– кажуть, від кохання до ненависті – один крок;
– Полісся – край з красивою природою, озерами та бурштиновими кланами.
Зацікавили? Тоді ласкаво просимо на Камерну сцену…», – анонсують прем’єру у Театрі Заньковецької. І додають коментар режисера Ігоря Білиця про виставу: «В цій виставі я працював над вивченням причини побутового зла. Того, що ми спричиняємо іншим плітками, звинуваченнями, повчанням і заздрощами. Чому люди такі? Чому милі на показ, а всередині наповненні демонами? Не оминув тему колоніальності та впливу радянщини на особистість. Може, там є відповіді. Кожна вистава – це терапія, і я намагаюся з акторами вигнати демонів, що руйнують нас зсередини. Перший крок – виявити їх…
Звичайно, ми багато бавимося і бешкетуємо, тому всі ці страшні питання огорнуті в комічне виконання – легке для перегляду і глибоке для роздумів».

Варто зазначити, що це вже не перша постановка Ігоря Білиця у заньківчан – у грудні 2021-го він ставив на Великій сцені «Кассандру» за Лесею Українкою.

Позаяк фото з нової вистави «П'ять пісень Полісся» ще нема (перші прем’єрні покази заплановані, нагадую, на 18, 19, 26 та 28 червня), проілюструю публікацію світлинами з «Кассандри», яку можна переглянути 1 липня. Раджу придбати квитки на цю затребувану глядачем виставу (у ролі Кассандри – Олександра Люта, Ольга Черевко), бо невдовзі театр піде у відпустку. Але перед відпусткою  заньківчани покажуть ще одну прем’єрну постановку – ідилічну пастораль «Полісянка» за мотивами Вінцента Марцинкевича у постановці Ореста Огородника  (9 і 10 липня).

Враження від спектаклю «5 пісень Полісся» – у наступних числах «Дня». Також – розмова з генеральним директором Театру Заньковецької Андрієм Мацяком про роботу в умовах воєнного часу.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День». Фото «Дню» надали у Театрі Заньковецької
Рубрика: