Зоряне тяжіння

За всю історію свого існування Міжнародний конвент фантастики (або по- іншому фестиваль. — Ред. ) «Зоряний міст» не проходив так масово і видовищно — з боями на мечах, запусканням величезних повітряних куль, 20-хвилинним салютом і багато чим іншим. Участь у форумі взяли 470 представників із тридцяти країн світу. Серед них письменники-фантасти, відомі критики, літературознавці, перекладачі, вчені з Великої Британії, Росії, Білорусі, України, Балтії, Польщі, Німеччини, а також художники і книгопродавці. Не обійшовся фестиваль без величезної кількості любителів фантастики.

«Можливо, харків’яни вже звикли, що в них кожної осені проводиться такий грандіозний захід, як «Зоряний міст», але насправді явище це унікальне своєю відкритістю. Фестиваль фантастики, що повернувся обличчям до звичайних людей. Зазвичай це досить закриті напівпрофесійні чи професійні заходи», — поділився своєю думкою найвідоміший російський фантаст Олег Дівов. Не дивно, що шанувальників у харківського фестивалю багато. Серед гучних імен — Олег Дівов, Вадим Панов, Марина та Сергій Дяченки, Андрій Валентинов, Василь Головачов та інші. До речі, в номінації «Цикли, серіали та романи з продовженнями» головний приз фестивалю «Золотий кадуцей» присуджено співавторам Андрію Валентинову, Марині та Сергієві Дяченкам та Генрі Лайон ОЛДІ (Олег Ладиженський та Дмитро Громов) за роман- цикл «Пентакль». Особливу пошану було віддано Марині Дяченко, адже саме вона зі своїм чоловіком на «Євроконі» були визнані кращими авторами- фантастами й отримали головну нагороду європейського конвенту фантастів. Суддівство там найсерйозніше — приз присуджується за підсумками голосування представників різних країн Європи.

Фестиваль «Зоряний міст» — це можливість поспілкуватися з найпопулярнiшими письменниками, дізнатися про нові книги, послухати наукові доповіді про сучасний стан фантастики, взяти участь у секціях, диспутах і семінарах для молодих авторів. Так, уперше за всю історію конвенту учасники фестивалю з допомогою британських футурологів займалися конструюванням майбутнього, а в університетській кав’ярні працювала наукова секцiя типу англійських клубів. Організатори перейняли ідею проведення неформальних наукових дискусій, на які може прийти будь-хто і за філіжанкою чаю, келихом пива чи чогось міцнішого обговорити актуальні проблеми в галузі науки та технологій. Мета такої кав’ярні — популяризація науки.

Як реально наші автори зажадані у світі? «Так, українські письменники популярні, але в основному на пострадянському просторі. Наша фантастика лише входить до європейського світового побуту, і відбувається це в основному завдяки кіно. Зараз наші книги активно перекладаються в Польщі, але це лишень перші кроки в напрямку до Англії, Німеччини та інших західних країн. Я сподіваюся, що вже за декілька років ситуація поліпшиться» — заявила «Дневі» лауреат гран-прі «Єврокону» Марина Дяченко.

Якщо говорити про організацію самого фестивалю, то цього року вона була вища за всілякі похвали. Та це й недивно, адже в його оргкомітеті один із найбільших шанувальників конвенту — глава облдержадміністрації Харківської області Арсен Аваков, який для учасників форуму не так урядовець, як давній відданий шанувальник фантастики. Йому вручили спеціальну «авторитарну» премію Асамблеї фантастики «Портал» (Київ) «Сонячна Машина» за видатну роль у розвиткові фантастики в Україні.